Що станеться, якщо олігархи та політики запустять свої лапи у Національний банк

За останні кілька років Національний банк відростив м’язи та навчився показувати зуби політикам та олігархам. Але навіть найбільш успішні реформи можна скасувати, особливо в Україні.

В останні декілька років українці звикли до відносно невеликих коливань цифр на табло обмінних пунктів. А навіть якщо стрибки трапляються, вони не викликають гострого бажання скуповувати долари чи забрати гроші з депозитів. Крім того, у 2019 році гривня дуже зміцнилась, досягнувши рівня 2015. 

 

Стабільний курс гривні став можливим завдяки Національному банку України. Цей орган не такий розрекламований, як Верховна Рада чи офіс президента, але так само важливий. Він може впливати на курс гривні, інфляцію, привабливість України для інвесторів та на розвиток економіки України.

 

Особливість НБУ в тому, що він ні від кого не залежить. Ані депутати, ані кабмін, ані президент не можуть давати йому вказівки. Він сам вирішує, яку політику йому втілювати. І ця незалежність може бути під загрозою. 

 

Але перед тим, як ми розкажемо, що загрожує Нацбанку, потрібно, щоб ти зрозумів, чим він взагалі займається та чому важливо, щоб ніхто не втручався у його роботу.

 

Нацбанк забезпечує стабільний курс та стабільні ціни

Він не контролює на 100% курс гривні. Курс залежить від попиту та пропозиції, а Нацбанк лише фіксує цей баланс на певну дату. Найголовніше завдання Нацбанку — це підтримання цінової стабільності. Він запобігає занадто різким коливанням курсу, тому що це негативно впливає на економіку. Для цього НБУ сам виходить на ринок валюти та продає її зі своїх запасів або купує, змінюючи попит та пропозицію, згладжуючи занадто різкі коливання. Тут варто зрозуміти: Нацбанк не заважає — і не має цього робити — доларові рости, він просто трохи пригальмовує зростання, використовуючи свої резерви.

 

Чому ж НБУ не втримав курс у 2014 році?

Тому що, по-перше, він не повинен цього робити. А по-друге — не в змозі.

 

Долар — це такий самий товар, як і ковбаса. Її вартість залежить від попиту, пропозиції та готовності покупця платити певну ціну, а продавця — продавати за цією ціною. Якщо раптом всі очманіло побіжать купувати ковбасу, ціна на неї миттєво зросте. А якщо ще й з’ясується, що ковбаси на всіх не вистачить, ми отримаємо палку звичайного сервелату вартістю з айфон. За цим же принципом формується і курс — тобто вартість — валюти.

 

Він регулює правила валютних операцій

Нацбанк встановлює правила щодо купівлі-продажу іноземної валюти та інші норми, які регулюють її використання. Останнім часом Нацбанк спростив ці правила: замість 56 актів, які стосувались валютних операцій та гальмували розвиток економіки, зараз діють 8. Зокрема, тепер простіше купувати іноземну валюту та експортувати українські товари. НБУ планує і далі знімати обмеження, які заважають вільно розпоряджатись валютою. Як швидко це буде зроблено, залежить від стану економіки, інфляції, трендів на зовнішніх ринках та інших чинників. Врешті-решт, в Україні має настати ера вільного руху грошей та капіталу.

 

НБУ може стимулювати розвиток технологій 

Національний банк створює умови, щоб банки використовували сучасні фінансові технології. Зараз з’явилася можливість купувати валюту онлайн, розробляється цифрова українська валюта на блокчейні — е-гривня, запущена система ідентифікації BankID.

 

Нацбанк працює над законодавством для фінтех-компаній, яке дозволить їм гармонійно взаємодіяти з ЄС. Наприклад, впроваджує зміни за вимогою директиви ЄС, яка регулює конкуренцію на ринку платіжних послуг, контролює захист прав споживачів і встановлює права та обов’язки як компаній, що надають послуги, так і користувачів.

 

Але Нацбанк також може гальмувати розвиток економіки

В першу чергу НБУ опікується гривнею та слідкує, щоб інфляція не зростала. Для цього він визначає прийнятний рівень річної інфляції — це називається таргетуванням — та слідкує за тим, щоб його не перевищити. Але якщо Нацбанк почне проводити невиважену політику, яка не буде відповідати реальному стану речей — ненормовано друкувати гроші або встановить низьку облікову ставку, це викличе інфляцію та гальмування економіки. 

 

Тобто НБУ може взагалі зупинити інфляцію?

Інфляція — це коли у 2000 році на одну гривню ти міг купити величезний пиріжок із яблуками, а у 2019 навіть не завжди забираєш гривню на касі, тому що купити на неї можна хіба що коробку сірників. Може здаватися, що інфляція — це погано для економіки, але незначний рівень інфляції для неї необхідний, тому що стимулює її розвиток. Інфляція схожа на кишкові бактерії: їх певна кількість потрібна, щоб перетравлювати їжу, але коли їх замало чи багато, починаються проблеми.

 

Тобто зовсім зупиняти інфляцію не потрібно. Та й цього не можна зробити. Стабільність цін не означає, що вони не змінюються, це означає, що вони змінюються поступово, і це не стає шоком.

 

У Єврозоні інфляція взагалі настільки низька, що навіть періодично стає від’ємною (ціни не ростуть, а падають). У цих держав є протилежна нашій проблема — їм необхідно інфляцію підвищити, щоб стимулювати розвиток економіки. Незначна інфляція стимулює громадян до витрачання коштів (тому що вони відчувають, як знецінюється валюта), що стимулює поточне виробництво. Але таким чином зменшуються накопичення — інвестиції у майбутнє, більш якісне споживання: освіту, будівництво заводів, інвестування великих складних проєктів. 

 

 

 

 

НБУ керує іншими банками

Насправді Національний банк — це не зовсім той банк, до якого ми звикли. Ти не можеш покласти у нього гроші, отримати там кредит чи купити євро, як в "Ощаді" чи "Авалі". Це унікальна структура, поліцейський для банків та банк для банків.

 

Чому поліцейський? Він розробляє правила, за якими вони працюють, слідкує, щоб усі банки дотримувались цих правил та карає за їх порушення. Саме він за останні декілька років закрив половину банків країни, які пилососили кишені українців, відмивали гроші, не розкрили інформацію про своїх справжніх власників, працювали неефективно, взагалі не мали резервів та ставили твої гроші під загрозу. 

 

 

 

Чому банк для банків? Бо у ньому всі банки країни мають спеціальні рахунки, на яких тримають частину грошей про всяк випадок, він же може давати банкам кредити, якщо у них виникне негайна потреба залатати фінансові дірки. 

 

А ще НБУ розвиває фінансовий ринок

Що це таке? Якщо простими словами, то це — твоя можливість заробляти на вкладенні грошей. В усьому світі є можливість купити акції компаній або навіть придбати борги якоїсь компанії, щоб потім заробити на перепродажу або самостійно отримати заборговані кошти.

 

В Україні фінансовий ринок розвинений погано. Скажімо, українцям лише кілька років тому дозволили купувати акції іноземних компаній. З фінансових інструментів нам фактично доступні лише державні облігації — цінні папери, за якими держава бере у тебе гроші в борг та потім віддає їх з відсотками. 

 

Саме над розвитком цього ринку і працює НБУ, спільно з Нацкомісією з цінних паперів. 

 

Національний банк виконує ще й інші функції, крім тих найголовніших, які ми перерахували вище. Але вже і так зрозуміло, що це дуже важливий орган. І зараз він знаходиться під загрозою.

 

Ймовірно, уряд захоче взяти НБУ під свій контроль

Одна з успішних реформ останніх років — Нацбанк став незалежним. Він вперше за багато років взяв на себе сміливість і закрив банки-привиди, які існували лише для збагачення власників, та банки-зомбі, які були неконкурентними та мали б вмерти, звільнити місце для більш ефективних — якби їх штучно не підтримувала держава.

 

Національний банк нарешті перестав підігравати соціалістичним обіцянкам уряду, і саме тому встановив високу облікову ставку — щоб не розігрівати інфляцію.

 

Щоб успішно виконувати всі свої задачі, Національний банк повинен бути незалежним. Але будь-який уряд мріє взяти під контроль орган, який контролює всі гроші в державі. 

 

А що означає незалежність НБУ?

Це значить, що політики та чиновники з інших органів влади не можуть вказувати НБУ, яку політику йому проводити. Нацбанк самостійно визначає, що йому потрібно робити, щоб виконати своє завдання — забезпечити стабільність цін. Він не повинен виконувати забаганки уряду, президента чи парламенту: друкувати гроші, коли ті захочуть профінансувати свої виборчі проєкти. Він може навіть йти наперекір уряду, який обіцяє виборцям економічне зростання, якщо ця політика зробить ціни та курс нестабільними. Посади в НБУ не залежать від виборів. 

 

Людина, яка контролює Національний банк, буде однією з найбільш впливових у країні 

Закони багатьох країн гарантують нацбанкам незалежність не просто так. Якщо ти контролюєш НБУ, ти можеш:

  • друкувати гроші, щоб штучно підвищувати зарплати чи покривати дефіцит бюджету (потім, звичайно, буде інфляція, але розв'язувати цю проблему буде наступний уряд);

  • видавлювати з країни іноземних інвесторів, щоб вони не створювали конкуренцію твоєму бізнесу;

  • підкручувати курс так, щоб тобі було вигідно експортувати товари своїх заводів;

  • організовувати корупційні схеми; 

  • відмивати гроші;

  • диктувати свої правила банкам;

  • видавати своєму банку кредити та "забувати" про їх повернення; 

  • "не помічати" порушення законів у своєму банку;

  • тиснути на банки-конкуренти;

  • використовувати міжнародні резерви на свій розсуд. 

     

     

     

    Невже НБУ дійсно хтось може взяти під контроль? 

    Така небезпека є завжди та в усіх країнах. Політики всієї планети хотіли би взяти під контроль центральний банк своєї країни, тому що людина, яка його контролює, буде найбільш впливовою в державі: вона зможе надавати переваги своєму бізнесу, диктувати власні умови іншим та удавати, що турбується про народ. Просто в одних країнах зробити це просто (в Росії, Китаї чи Туреччині), а в інших (США чи Німеччина) — складно. Україна — країна першого типу, тому що у нас немає довгої історії незалежності Національного банку, та дуже просто, за хабарі, зробити НБУ підконтрольним.

    І що тоді станеться? 

    Якщо контроль над НБУ візьме уряд, найімовірніше, він захоче профінансувати дефіцит бюджету надрукованими грошима. Це призведе до зростання інфляції. Якщо контроль над Нацбанком установить якийсь бізнесмен чи олігарх, він захоче маніпулювати курсом, щоб отримати експорт за вигідною ціною, або захоче повернути ліквідований чи відібраний у нього банк. Та ще й отримати компенсацію надуманих збитків. У будь-якому випадку, для українців що той, що інший варіант означатимуть фінансові втрати. 

     

    Крім того, від роботи з Україною відразу відмовиться МВФ, бо одна з його вимог — Нацбанк повинен бути незалежним. А МВФ стимулює реформи в Україні і допомагає економіці не впасти на саме дно.

     

    А є ознаки того, що хтось хоче прибрати НБУ до своїх рук? 

    Спочатку зрозумій: ми не хочемо підіймати паніку, лякати тебе величезною інфляцією та звинувачувати когось із політиків у тому, що він вже готує слухняну людину в крісло голови Нацбанку. Але є певні моменти, які викликають занепокоєння.

     

    Зараз Національний банк звинувачують у незаконній ліквідації банків. Політики починають втручатись у діяльність НБУ. Ба більше, колишні власники "ПриватБанку" судяться з Україною та вимагають скасувати націоналізацію банку, і суд задовольнив позов. Нацбанк подав апеляцію, тобто "Приват" поки що залишається у державній власності, але якщо Україні доведеться віддати банк, МВФ, найімовірніше, припинить співпрацю з Україною, бо питання "Привату" Фонд тримав на особистому контролі — настільки важливий банк для економіки України.

     

    Більше тривожних подій навколо НБУ можна знайти тут.



    Можливо, ні владі, ні олігархам не вдасться взяти Національний банк України під свій контроль, і він і надалі залишиться незалежним органом. Але навіть успішні реформи можна обернути назад. Тим паче що зараз це загальний тренд — політики багатьох країн намагаються тиснути на свої національні банки. Україні вдалося створити Нацбанк, який самостійно веде свою політику та бере на себе сміливість приймати непопулярні рішення. І повір, тобі не сподобається, якщо він знову виконуватиме забаганки влади чи олігархів.

А ось це читав?!