Подивитись у великому розмірі

^{Дані 2018 року}

 

В лідерах — зернові культури (що і не дивно)

Вони показані на інфографіці жовтим і займають майже половину всіх продуктів, які виросли на українських полях та у садах. Найбільше минулого року ми зібрали кукурудзи, майже 36 млн тонн. Пшениця — друга за об’ємами виробництва з загальним показником понад 25 млн тонн.

 

Інші продукти Україна, звичайно, також вирощує, але значно менше, бо українці їдять їх менше. Наприклад, кавунів, динь та гарбузів загалом зібрали 500 тисяч тонн. Стільки ж і винограду. А от найменший результат — у виробників меду — 70 тисяч тонн за рік.

Картопля цього року дорога через маленький урожай

За останні три роки посівні площі під картоплю в Україні скоротилися з 70-80 до 20-26 тис. га, але при цьому урожай 2018 року був більшим, ніж за рік до того, і становив 22,5 млн тонн. 

 

А у 2019 році урожай картоплі на третину менший. Це пояснюють постійними перепадами температур, посухою і паводками в різних регіонах. Тому її вартість вдвічі вища: роздрібна може сягати 20 грн/кг, а гуртова — до 12 грн/кг.

 

Впливає на ціну ще й неврожай картоплі у Європі. Тому сусідні країни будуть закуповувати цей овоч у Молдові та Україні.

Пшениці вирощуємо менше, ніж раніше, бо падає урожайність 

Пшеницею засіяли майже 7 млн гектарів землі, і ще аж половину від усіх полів, на яких ростуть зернові та зернобобові. Але останні два роки врожайність зменшується. Якщо у 2017 році українські агровиробники намолотили 26 млн тонн пшениці за врожайності 41,1 ц/га, то у 2018 пшениці виробили 25 млн тонн при врожайності 38 ц/га. Експерти кажуть, що причина — у несприятливій погоді: в одних регіонах вологість занадто висока, а в інших — посуха. 

Із тваринництва у нас добре лише з вирощуванням птиці

За минулий рік Україна загалом виготовила майже 2,5 млн тонн м’яса. Переважно це — м'ясо птиці. Попит на нього стабільно зростає всередині країни та на зовнішніх ринках. В цьому сенсі свинина та яловичина значно поступаються курятині. Куряче м’ясо дешевше, ніж яловичина, та безпечніше, ніж свинина. Зокрема, остання має нижчі показники виробництва, що пов’язано з випадками спалаху африканської чуми свиней.

Молока за минулий рік стало на 2% менше

У 2018 році поголів’я великої рогатої худоби було найнижчим за всю історію незалежності. Ця тенденція фіксується не перший рік. Поголів’я нараховує трохи менше ніж 2 млн молочних корів. Це впливає і на кількість молока, якого минулого року виробили близько 10 млн тонн. У порівнянні з 2017 роком об’єм валового збору менший на 200 тис. тонн. При цьому фермерські підприємства не змінили обсяги, а от скоротили його у приватних домогосподарствах.

Росія захопила та нищить українську рибу

Ще у 2013 році вилов риби та інших водних біоресурсів складав майже 139 тис. тонн і постійно зростав, а у 2018 вилов риби був 88 тис. тонн.

 

Одразу після анексії Криму в Чорному морі почали активно виловлювати рибу російські рибодобувні підприємства і щороку звітувати про рекордні об’єми. Уже у 2017 році науковці повідомили про надмірний вилов риби. Це спричинило зменшення видів, які можна добувати в промислових об’ємах з 26 до 6. При цьому з’ясувати точні цифри добування риби та інших біоресурсів півострову складно, бо російські відомства публікують різну статистику.

 

В Азовському морі видобуток риби Росія наростила втричі у порівнянні з Україною. Водночас українські рибаки мають постійні проблеми з ФСБ Росії, яка спільні води Азову сприймає виключно як власні. Загалом, видобутком ресурсів цього моря займаються 304 російські та 91 українське підприємство.

Україна — лідер виробництва меду в Європі

Українські бджолярі виробляють на рік близько 100 тис. тонн меду та постачають його до 35 країн світу.

 

При цьому розвиток галузі гальмує масова загибель бджіл. У 2018 році виробники меду скаржились на отруєння від 5 до 15 тисяч бджолосімей невідомими пестицидами, якими фермери обробили поля.

Виробництво цукру скоротилось на 15%

У 2018 році підприємства переробили на 10% менше цукрових буряків, ніж у минулому році, та виготовили трохи менше ніж 2 млн тонн цукру. Причина в тому, що скоротились посівні площі та кількість сировини, впала її якість. Минулого року при рекордному врожаї цукристість була вкрай низька — менш як 16,5%.

 

Водночас фахівці говорять, що це скорочення не вплине на кількість цукру в магазинах, його ціну, а також експорт.

 

Українська аграрна індустрія незмінно демонструє гарні результати, але у середньостроковій перспективі знаходиться під загрозою через зміну клімату. Зростання температури змінить сільськогосподарську карту України: в одних регіонах урожаї зростуть, але в інших — зменшаться. Центральні та північні області стануть регіонами з недостатнім зволоженням ґрунту. Це значить, що аграрії у цих регіонах зазнають збитків. Тому зараз важливо інвестувати у системи штучного зрошення земель. Щорічно Україна втрачає 1,5 млрд доларів від недостатнього поливу полів. 19 млрд гектарів земель потребують постійного зрошення. Ці цифри з часом будуть збільшуватись.