У цій статті не буде зайвих слів, лише одна карта, яка показує підходи до розвитку інновацій в Україні та світі.

Професор Массачусетського технологічного інституту, Гарварду та інших провідних світових університетів Лорем Грехем переконливо доводить, що для розвитку інновацій потрібна свобода, у широкому розумінні цього слова: як від втручання держави у справи бізнесу, так і вільна можливість експериментувати.

Нам стало цікаво дізнатися, які країни забезпечують інноваторам свободу дій і чи є серед цих країн Україна. Ми розглянули ситуацію у фінтех-індустрії, одній з найбільш інноваційних індустрій сучасної економіки.

12 країн офіційно дозволили стартапам експериментувати  

Зазвичай фінтех відрізняється від багатьох інших індустрій тим, що він є дуже зарегульованим. Стартапи стикаються з регуляторами відразу після старту роботи: необхідно отримати ліцензії, подавати звітність, відповідати суворим вимогам. Це особливість роботи у фінансовій сфері, яка взагалі є дуже консервативною.

Але 12 держав вже затвердили на своїй території так званий режим "пісочниці". Це такі юридичні умови роботи стартапів, за яких вони можуть експериментувати та тестувати різні бізнес-моделі. Якби вони працювали за межами "пісочниці", то регулювання їхньої діяльності було б більш жорстким, і можливостей для експериментів було б мало. А "пісочниця" створена саме для того, щоб сприяти експериментам — регулювання там хоч і є, але вимоги та увага регуляторів не такі жорсткі.

Зараз режим "пісочниці" є у Канаді, Нідерландах, Данії, Британії, Бахрейні, Абу-Дабі (ОАЕ), Індії, Малайзії, Сінгапурі, Брунеї, Гонконзі, Австралії. Деякі держави готуються до запуску "пісочниці".

Клікни по карті, щоб відкрити її у більшому розмірі

України серед цих країн, на жаль, немає. Які ж індустрії, якщо не інноваційні, підтримує Україна?

Україна підтримує не фінтех, а автопром. Результат: 6 машин на місяць

У серпні 2018 року українські виробники, що отримали державну підтримку, спромоглися виробити лише 6 авто.

Загалом Словаччина виробляє 192 авто в розрахунку на 1000 жителів. Україна — 0,2 авто.

Через підтримку вітчизняного автопрому, якого не існує, Україна навіть примудрилася посваритися з Узбекистаном, який імпортував до України машини. Його частка в імпорті авто до України була 1%, але держава побачила у цьому загрозу національному виробнику. У відповідь Узбекистан встановив перепони для українського експорту. Штука в тому, що Узбекистан є однією з небагатьох країн, з якими у нас профіцит у торгівлі, тобто ми продаємо туди більше, ніж купуємо звідти. А це означає, що звідти ми отримуємо іноземну валюту.

І це лише один із прикладів, коли держава витрачає податки українців на проекти, які як мінімум не приносять позитивного результату. Політика підтримки національного виробника протягом майже 30 років не принесла реальної користі економіці.

У цієї політики є альтернатива — не підтримувати, а створювати умови для розвитку: покращувати закони, гарантувати верховенство права, дозволяти бізнесу експериментувати — як пояснював гарвардський професор, на якого ми посилалися на початку статті. Більш того, стимулювати розвиток сучасних бізнесів, що виробляють інноваційні продукти: створюють банки без відділень, додатки для смартфонів, космічні ракети.

Підтримка у такому вигляді, в якому вона існує зараз, може бути вигідною лише окремим бізнесовим та політичним групам. Сприяння інноваціям буде вигідним усім громадянам. Який підхід обираєш ти?

 

Більше про фінтех у нашому інфографічному довіднику Fintech Guide 2018. Завантаж його безкоштовно.