Колись за товари можна було розрахуватися мушлею або 4-тонною брилою вапняку

Зазвичай грошима ставали об’єкти, які трапляються в природі рідко, а їхній обіг можна ефективно контролювати. Наприклад, першою американською валютою вважалося намисто з пурпурових та білих раковин. У Китаї 3,5 тисячі років тому як гроші також використовували раковини та ножі, на яких писали, які товари за них можна придбати.

На островах Мікронезії жителі розраховувались один з одним великими дисками з отвором, вага яких часом сягала 4-х тонн. Нерідко за гроші слугували рідкісні на той час харчові продукти (сіль, пармезан), рослини (какао-боби, чайне листя), хутро білок і навіть жива худоба. Папуаси з Соломонових островів до 2013 року вважали валютою зуби дельфінів.

Раніше традиційних монет з’явились і бронзові наконечники, які були валютою у Великій Скіфії. Наконечники були міцними та могли застосовуватись як зброя.

Золото виявилося найбільш універсальним з усіх матеріалів

Тисячі років тому люди навряд чи змогли б пояснити, чому з усіх "грошових предметів" чи матеріалів обрали саме золото. Інженер-хімік з Колумбійського університету Санат Кумар роз'яснив, чому для виготовлення грошей золото — безальтернативний матеріал.

Гази та рідини. Благородні гази (такі, як аргон і гелій), а також такі елементи, як водень, азот, кисень, фтор та хлор є газоподібними при кімнатній температурі та стандартному тиску. Водночас ртуть та бром — рідини. Використовувати щось, виготовлене з цих речовин, як гроші, непрактично. 

Лантаноїди та актиноїди. Це, як правило, елементи, які можуть розпадатись і перетворюватися на радіоактивні. Такі гроші у кишені можуть опромінити або отруїти свого власника.

Лужні та лужноземельні елементи. Ці елементи активно вступають в реакцію з іншими елементами при стандартному тиску та кімнатній температурі. Деякі навіть можуть спалахувати.

Перехідні, післяперехідні метали і металоїди. Є близько 30 елементів, які є твердими, негорючими та нетоксичними. Виходить, вони ніби-то підходять, щоб виробляти з них гроші. Але елементи, з яких виготовлятимуть гроші, мають бути рідкісними, та не занадто. Наприклад, нікель та мідь є в усій земній корі у достатку.

Суперрідкісні та синтетичні елементи. Осмій має високу твердість та виняткову тугоплавкість. А резерфордій, ніхоній чи інші штучно винайдені елементи потрібно створювати в лабораторії.

Якщо відкинути всі зазначені вище елементи, то лишиться лише 5 дорогоцінних металів: платина, паладій, родій, срібло та золото. Люди використовували срібло як гроші, але воно з часом тьмяніє. Родій та паладій відкрили відносно недавно. У платини надто висока температура плавлення, що робить її непрактичною. Зрештою, лишається тільки золото, яке для плавлення вимагає меншої температури та добре піддається куванню.

Срібло та золото хоч і підходять найкраще, але все одно не дуже практичні

Тривалий час грошова система базувалася на двох металах: сріблі та золоті. Але вартість металів поступово змінювалась, і потрібно було час від часу переглядати обмінний курс. Зростаючий товарообіг ускладнював використання монет, транспортування великих об’ємів золота було технічно складним і дорогим, а втрата золотих монет порушувала баланс грошового обігу.

Тому виникли паперові гроші

Після появи паперових грошей золото зберігалося в одному місці під охороною. Перші банкноти фактично були сертифікатами, які давали їх власнику право передавати у власність певну кількість золота без передачі самого золота. Така система була більш зручною та безпечною. Так у 1821 році з'явилася нова грошова система — золотий стандарт — в якій паперові гроші вільно конвертуються у фіксовану кількість золота. Іншими словами, в такій грошовій системі золото підтримує вартість грошей.

У 1821 році Англія стала першою країною, яка офіційно прийняла золотий стандарт. Різке збільшення світової торгівлі та виробництва спричинило значний видобуток золота, що допомогло золотому стандарту залишатися непорушеним і в наступному столітті. 

Міжнародний золотий стандарт з'явився в 1871 році після його прийняття Німеччиною. До 1900 року валюти більшості розвинених країн були прив’язані до золота. США були однією з останніх країн, які прийняли золотий стандарт. Насправді, сильне срібне лобі заважало золоту бути єдиним грошовим стандартом у США протягом всього 19 століття.

З 1871 до 1914 року золотий стандарт був на своєму піку. У цей період у світі були майже ідеальні політичні умови. Уряди добре працювали разом, щоб система функціонувала, але це все змінилося назавжди з початком Першої світової війни в 1914 році.

Дві Світові війни зруйнували систему "золотого стандарту"

Золотий стандарт проіснував всього 50 років 

Грошова система золотого стандарту мала кілька недоліків: залежала від відкриття нових родовищ золота та робила неможливою грошово-кредитну політику окремих країн.

Під час Першої світової війни система золотого стандарту остаточно дестабілізувалася. Ставало все очевидніше, що світ потребує більш гнучкої системи. Оскільки постачання золота продовжувало відставати від зростання світової економіки, британський фунт стерлінгів та долар США стали світовими резервними валютами. Менші країни замість золота почали утримувати більше цих валют. Результатом цього стала консолідація золота в руках кількох великих країн.

Сучасні технології витіснили золото з провідних позицій

У серпні 1971 року президент США Річард Ніксон скасував пряму конвертованість доларів США в золото. Цим рішенням міжнародний валютний ринок втратив свій формальний зв’язок із золотом. 

З кінця 1980-х років використання банкнот витісняється кредитовими та дебетовими картками, електронними грошовими переказами та мобільними платежами. Людство все більше оперує не готівкою, а цифровою валютою, яку підтримує центральний банк як емітент.

Наприклад, створений Сатоші Накамото у 2009 році Bitcoin став не просто віртуальною валютою, а новим золотим стандартом для цифрових грошей. Фізичної монети ці гроші не мають, але приваблюють нижчими комісійними за транзакції, ніж традиційні методи онлайн-платежів, та керуються децентралізованим органом, на відміну від валют, які випускають держави.

Але золото все ще широко використовують для інших цілей

Золото більше не є основою для фінансової стабільності у світі, але остаточно цінності не втратило. Це коштовний метал, тому досі популярний у вигляді прикрас і предметів розкоші. Послуговуються ним і в стоматології, і при обробці металів, і у створенні ракет, реактивних двигунів, ядерних реакторів, космічних апаратів, в радіотехніці, електронній промисловості та виготовленні годинників.

Так само золото використовують в сучасній мікроелектроніці, хімії, медицині та для фарбування скла і порцеляни. Але функції грошей у цього дорогоцінного металу більше немає.

У США все ще обговорюють можливість повернутися до золотого стандарту

Повернутися до системи золотого стандарту в сучасному світі неможливо. Це було безнадійним навіть після Першої світової війни. Спробу повернутися до золота у Великобританії тоді зробив Вінстон Черчилль, і в результаті країна отримала значну дефляцію. Купівельна спроможність золота в усьому світі була вища, ніж в Британії зі старим курсом. Зрештою, держава втратила золото, а на національну валюту почався нищівний тиск.

Тому у США, розглядаючи ймовірність нового паритету між валютою та золотом, зважують усі ризики. Зокрема, неможливо відновити паритет на рівні 1933 року, коли за унцію золота (28,3 грама) платили 20 доларів США, або на рівні 1934-1971 років, коли вартість унції була 35 доларів. Це неможливо хоча б тому, що з 1971 року рівень цін у США зріс більш ніж у 5 разів. Так само збільшилася вартість золота. Тому ціна за дорогоцінний метал нижче 42 доларів за унцію означає масову дефляцію.

Зараз в золото можна інвестувати. Але такий спосіб підійде не кожному

У 2019 році золото зросло в ціні на 16%, і ціна продовжує зростати. Тому золоті злитки можна розцінювати як перспективний спосіб інвестування. Придбати золото можна в комерційних банках. Але треба розуміти, що це вид інвестування на довгострокову перспективу. Орієнтовно на 5-10 років. А такі довгі інвестиції рідко бувають вигідними звичайним громадянам.

via