2019 рік — рік великих ризиків. Причин цього декілька, зокрема, перехідний період у владі та зобов’язання у наступні три роки виплатити іноземним кредиторам майже 20 млрд доларів боргу. На основі показників 2018 року економіст Олег Устенко зробив кілька прогнозів щодо того, чого чекати у 2019-му.

Приріст економіки — не більше 3%

У 2018 році економіка України зросла на 3,3%, і у довгостроковій перспективі МВФ нам більше не прогнозує. Випереджають Україну Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Молдова. Хоча завдяки доступу до європейського ринку та стабільній макроекономічні ситуації Україна мала б демонструвати удвічі більше зростання. 

 

Після того, як Молдова обійшла Україну за рівнем ВВП на душу населення, українська держава стала найбіднішою в Європі. І Україна наздоганяє сусідів дуже повільно. 

Буде 1 мільйон трудових мігрантів

Майже четверо з десяти українців стверджують, що не мають достатньо грошей на їжу чи на оплату житла, і, як результат, 31% українців хочуть переїхати до іншої країни. Зараз за межами України постійно знаходяться більше 3 млн трудових мігрантів. 

У виданні Bloomberg підрахували, що у період 2015-2017 років з України виїхало понад 1 млн трудових мігрантів. Найбільше мігрантів прийняла Польща, Росія, Італія, Чехія, США та Білорусь.

Всі ці люди їхали не від війни, переконують економісти. Здебільшого українці шукають в цих країнах роботу. Міжнародна організація з міграції прогнозує, що у короткостроковій перспективі міграція збільшиться на 41%, якщо не зміняться темпи економічного зростання. 

Очікують, що приріст економіки буде нижчим за 3% 

2019 року реальним може бути приріст економіки на 2,5-3%. Зі свого боку, МВФ більш песимістичний у розрахунках та прогнозує зростання на 2,7%. 

Незабаром може статися нова економічна криза, на зразок тієї, що вже була у 2008 році. За кризових умов така слабка економіка, як в Україні, яка дуже залежить від цін на сировину, суттєво постраждає. Експорт металу, хімії та зерна — це третина нашого ВВП. Якщо відбудеться зниження ціни на сировину на 10%, це означатиме для нас колосальний удар, і тоді рівень зростання буде близьким до нуля або в зоні падіння. В таких умовах потрібно бути готовими, що ВВП України може знизитися на 9%.

Інфляція — 10%

За даними Держстату, у 2018 році інфляція становила 9,8%, а вже у квітні 2019 НБУ відзвітував за квітень 2019 року і передбачив, що рівень інфляції буде сповільнюватись і становитиме 6,3%.

Зокрема, гальмувати ріст цін планують жорсткою монетарною політикою та помірним зростанням зарплат. І хоча, статистично, за останні роки різниця в зарплатах України та сусідніх держав зменшилася, купівельна спроможність в Україні не зросла.

За останні 4 роки з найпопулярніших продуктів здешевшала лише гречка, в той час як інші ціни зросли майже удвічі.

Якщо рухатися на Захід, то, наприклад, у Польщі харчові продукти займають лише третину бюджету родини, у Франції — 10%. В той час як в Україні на продукти йде 44,5% від бюджету.

Ми залишаємося серед лідерів за рівнем інфляції серед країн Європи. З-поміж країн колишніх радянських республік гірше ситуація тільки в Узбекистану, де інфляція майже досягла 15%.

Прогноз економіста щодо інфляції у 2019 році більш песимістичний, ніж у НБУ. Зокрема, якщо зростуть тарифи на газ, на комунальні послуги, зросте на 10% девальвація, то реальний рівень інфляції буде на рівні 10%. Але навіть такий показник можливий лише за відсутності внутрішнього розбалансування та зовнішніх ризиків, пов’язаних із можливою світовою економічною кризою.

Курс — 30 гривень за 1 доллар 

В Україні та багатьох пострадянських країнах стабільність визначають курсом іноземної валюти. Фахівці переконують, курс у 2019-му має знаходитися на рівні 30-33 гривень наприкінці року.

Проведення виборів, зазвичай, допомагає надходженню валюти в країну на рівні 1-2 млрд доларів з різноманітних офшорних рахунків. Але цього року Україна має чимало боргів. Зокрема, повинна сплатити 7 млрд доларів за зовнішнім і внутрішнім боргами в іноземній валюті. Дефіцит можна оцінити у як мінімум 3 млрд доларів, які теж вимагатимуть покриття. Великі борги перед приватним сектором — приблизно 2 млрд доларів. 

Загалом, на виплату всіх зобов’язань потрібні 12 млрд доларів. Частково цю суму покриють притоки прямих іноземних інвестицій, які останній рік вкрай низькі та складають 1,7 млрд доларів. Так мало держава не отримувала з кінця 90-х. Нинішній показник в 6 разів нижче, ніж історичні максимуми. Для порівняння: у 2018 році — 1,7 млрд доларів, а в непростий для країни 2013 рік — 4,5 млрд доларів.

Потреба держбюджету у валютних інвестиціях на 2019 рік складає 10 млрд доларів. Очікують також на надходження валюти від українських заробітчан у розмірі 12 млрд доларів. Без грошей від наших громадян, які працюють за кордоном та пересилають кошти в Україну, непокрита потреба іноземних інвестицій складала б не 10, а 22 млрд доларів.

Для їх отримання держава може або знизити золотовалютні резерви та проводити плавну девальвацію, або різко скорочувати золотовалютний резерв та сприяти швидкій девальвації.

Резерви наприкінці 2018 року складали 19 млрд доларів. Проблема в тому, що так званих чистих резервів, якими ми можемо користуватися — 6-7 млрд доларів, а потреба — 10 млрд доларів. Україна, як і раніше, буде розраховувати на фінансову допомогу від ЄС, МВФ та інших міжнародних фінансових інститутів. У грудні 2018-го від МВФ в Україну надійшов транш в 1,4 млрд доларів, а також 500 тисяч євро від ЄС макрофінансової допомоги. Але щоб отримати подальші транші, Україна мала б провести низку реформ: початок роботи антикорупційного суду, приватизацію великих підприємств, просування земельної реформи, покращення державного регулювання. Всі ці зобов’язання перед кредиторами можуть залишатися невиконаними. Саме через це та неефективну боротьбу з корупцією можливі курсові коливання до 30-33 гривень за долар.

Якщо ж стаються якісь проблеми на світовому ринку, то автоматично впадуть ціни на сировину. Тоді втримати в контрольованій зоні курс 30-33 гривні за долар буде практично неможливо.

Стабільний курс долара коштує українцям 5,6 мільйона гривень

Наприкінці 2018 року Мінфін вийшов на зовнішні ринки капіталу і взяв у борг 2 млрд доларів під 9-9,75%, у такий спосіб зберігши стабільну ситуацію з курсом валют. Утримання курсу долара наприкінці 2018 — на початку 2019 року на рівні 28 грн за долар тепер коштує 200 млн доларів на рік, або 5,6 млрд гривень. Одну частину боргу потрібно буде платити протягом 5 років, іншу — 10 років. І триватиме процес повернення боргу майже 7,5 років.

Українська економіка здатна показати зростання у 12%

Українська економіка здатна зробити великий стрибок. Це можливо завдяки детінізації 30-50% тіньової економіки. Якщо покращити інвестиційний клімат, то відбудеться суттєва детінізація капіталу. Але вивести з тіні бізнес і його прибутки можна не наказом міністерства, а лише створивши для цього відповідні сприятливі умови. Це може додати до природного зростання економіки ще 5%. 

Якщо вдасться повернути інвестиції в країну не на рівні прогнозованих 1,5 млрд, а на рівні 2008 року (10 млрд доларів), це дасть нам ще 5% зростання ВВП. Цього реально досягти у наступні 3-5 років. 

Найважливіше завдання, яке не реалізували у 2018 році, це забезпечення швидкого зростання. А це можливо за умови позитивних змін якості бізнес-клімату, ефективного та справедливого судочинства, захисту прав споживачів та реальної боротьби з корупцією. Саме такими є завдання для новообраних президента та парламенту.

via