Досягнення фармацевтики, напевно, найбільш очікувані суспільством —- хто не бажає дожити до моменту, коли з"являться ліки від раку або таблетки від старості?

Насправді, вже зараз новинки фармацевтики додають нам років життя. Наприклад, у 1999 році одужали 41% пацієнтів з діагнозом гепатит С, а вже у 2015 до 96% таких пацієнтів подолали цю хворобу. Причому такий прогрес коштує чимало: для розробки нових ліків потрібно у середньому 12-13 років і 2,5 мільярда доларів.

Як же зараз виглядає українська фармацевтика, та чи вона вже подолала наслідки кризи? Розбирались у цьому питанні, вивчивши новий інфографічний довідник "Фармацевтика України".

 [tag_75]

Наші фармацевти готуються до виходу на західні ринки

Україна позбавилась залежності від російського ринку ліків (як і від ринків багатьох інших товарів останніми роками). У 2013 році українські фармкомпанії експортували в Росію ліків більш ніж на 55 мільйонів доларів, у 2018 — лише на 19. Але навіть попри таке скорочення експорту до РФ, українські компанії залежні від ринку СНД — із загального експорту у 184 мільйони доларів на пострадянські держави припадає більше 130.

У рамках просування українських ліків на захід, наші виробники почали активно отримувати сертифікати GMP. Це своєрідні перепустки на ринки західних країн, які підтверджують якість виробництва.

 

Але поки українські фармкомпанії не відновили докризовий обсяг капітальних інвестицій

Компанії готові вкладати гроші у навчання працівників та сертифікацію, а ось будувати нові заводи чи виробничі лінії, як робили це в 2013-2014 роках, поки що не наважуються.

 

Українці купують мало ліків

У порівнянні з жителями інших країн, українець витрачає на ліки менше коштів: майже в 2 рази менше, ніж китаєць, в 3 — ніж естонець і в 10 — ніж ісландець.

 

 

Ринок ще не відновився після кризи

Аптечний ринок реалізації лікарських засобів зріс за 3 роки на 11%, а госпітальний — на 7%, але загалом обсяги споживання ще не досягли показників 2012-2014 років.

У грошовому виразі через аптеки продається 87% медикаментів.

Але українці частіше купують дорожчі ліки

За 10 років українці стали більше користуватися рецептурними препаратами. Це добре, бо передбачає участь лікаря у виборі медикаментів. Так само добре, що ми стали купувати більш дорогі препарати — зазвичай, вони більш ефективні.

 

 

Українські фармкомпанії збільшують частку на ринку

Загалом українські ліки дешевші за іноземні, тому через поки невисокі доходи українці віддають перевагу українським аналогам, якщо такі є.

 

 

Ринок ліків — один з тих, де немає монополії

Як імпортери, так і національні виробники змушені оглядатися на цінову політику один одного, бо на ринку не існує домінуючого гравця. Найбільший з них тримає лише 5,4% ринку. Але обмежена прибутковість українських фармкомпаній не дозволяє направляти великі ресурси на розвиток, у тому числі на інноваційні дослідження, які підштовхнули б розробку власних українських ліків.

 

Світовий ринок фармпродукції зростатиме

За прогнозами, принаймні до 2024 року ринок ліків зростатиме, до того ж навіть швидше, ніж у минулому. Відповідно, це дає можливість і українським фармкомпаніям збільшити свої прибутки.

 

Фармацевтичне роздоріжжя України — власні розробки або конкуренція на ринку дженериків

Фармацевтична галузь має два варіанти розвитку — виробництво ліків, патентний захист яких завершено, так званих дженериків, або винайдення абсолютно нових лікарських засобів. В першому випадку доведеться конкурувати з такими країнами, як Індія. В другому — залучати провідних фахівців, створювати компаніям-лідерам стимули для роботи в нашій країні, запозичувати системи регулювання успішних країн-виробників та винахідників фармацевтичних продуктів, як зробили Сінгапур та Ірландія.

 

 

 

В розвинених країнах доходи фармкомпаній переважно забезпечують бюджет і страхові компанії, в Україні — кошти громадян

Фармкомпанії, звичайно, тішаться прогнозами зростання продажів, але зростання прибутку виробників ліків водночас означає зростання видатків їх покупців. У країнах із більш стійкою системою охорони здоров"я зазвичай більшу частину витрат на ліки здійснюють страхові компанії чи уряди. Можна сказати, що це фактично також кошти людей, і це буде правдою, але це не безпосередні витрати людей. Така система перерозподілу грошей допомагає згладити фактичну високу вартість ліків.

В Україні ситуація інша: половина грошей на ліки йде безпосередньо з нашого гаманця.

 

 

 

 

Напевно, кожен українець бажає довгого і здорового життя, але витрачати на якісні ліки значні кошти не готовий, так само, як купувати поліс медичного страхування. У держави також не вистачає ресурсів, щоб забезпечити громадян сучасними медикаментами. Тож задля зміни ситуації належить сподіватися на покращення купівельної спроможності населення та динамічний розвиток національних фармвиробників, а сприяти цьому буде, перш за все, зростання економіки.

Фарма — одна з інноваційних галузей економіки. Дійсно, в Україні поки не виробляють так багато ліків, як у Швейцарії. Структура фінансування покупок не така, як у багатих західних країнах. Але саме фармацевтика є одним із драйверів зростання економіки, бо в цій індустрії відбуваються інноваційні дослідження і є виробництво з високою доданою вартістю. Світовий тренд на зростання ринку та активність наших компаній щодо отримання світових сертифікатів дають можливість прогнозувати, що ліки українського виробництва вже найближчим часом відправляться на полиці європейських аптек.

І, звичайно, не слід забувати про те, що найкраща персональна інвестиція в довголіття — здоровий спосіб життя.

 

[tag_76]