Рейтинг університетів щороку укладає компанія Quacquarelli Symonds і включає до нього 1000 вишів. 

Українські університети починаються з шостої сотні рейтингу 

За одним винятком — Університет імені Каразіна посів 477 місце. Всі інші виші з нашої країни, які потрапили до рейтингу, не мають якоїсь визначеної позиції, бо починаючи із 500 місця автори рейтингу групують їх по кілька десятків разом, адже відмінності у їхніх оцінках зовсім незначні. 

 

 

А ось найкращі університети з нашого регіону — Європа, що розвивається, та Центральна Азія.  Жодного українського. 

 

Один американський витрачає має більше грошей, ніж вся Україна на освіту 

Якісна освіта можлива тоді, коли на неї витрачають багато грошей. Тому ми вирішили порівняти витрати найкращих університетів з витратами одного з найкращих українських — імені Шевченка. Різниця — фантастична: скажімо, бюджет Стенфордського університету — 6,8 мільярда доларів, і це в у 92 рази більше, ніж бюджет університету Шевченка та у 9,5 раза більше, ніж витрати Дердбюджету на освіту. Всю, а не лише вищу.  

 

 

Польські ВНЗ у третій сотні

У Польщі 40 000 студентів з України, це половина від всіх іноземних студентів, що навчаються в країні. Та тільки два університети піднялись у рейтингу вище за українські: Варшавський та Ягеллонський.

 

10 найкращих університетів світу: 5 із США, 4 з Британії, один швейцарський

1. Массачусетський технологічний інститут, США. Не такий вже й давній, якщо порівнювати з іншими вишами з цього списку, йому всього 159 років. 

 

Один з корпусів МТІ. 

 

2. Стенфордський університет, США. Знаходиться у Кремнієвій долині та дуже багатий на випускників-засновників всесвітньо відомих компаній: Hewlett-Packard, Electronic Arts, Nvidia, Yahoo!, Cisco Systems, Google. Саме тут проходив Стенфордський тюремний експеримент. Деякі автори доводять, що він був сфальшований, та в будь-якому випадку дискусія про те, як влада та обмеження волі впливають на психіку, корисні для науки. 

 

3. Гарвард, США. Найстаріший університет Америки, заснований 1636 року, ще до здобуття США незалежності. Цікаво, що він знаходиться у місті Кембридж, яке називається так само, як і місто, у якому знаходиться ще один з лідерів рейтингу — британський Кембридзький університет. Саме Гарвард має найбільше випускників-нобелевських лауреатів. 

 

4. Каліфорнійський технологічний інститут, США. Невеликий виш, в якому навчаються всього лише 2 тисячі студентів (скажімо, у Гарварді — 23,5 тисячі). Але саме він керує лабораторією, яка запускає більшість космічних апаратів НАСА. 

 

Контрольна кімната Лабораторії реактивного руху

 

5. Оксфорд, Британія. Один з найстаріших університетів. Точної дати заснування невідомо, але відомо, що у 1096 році він вже працював. В той час у Києві князював Святополк Ізяславич, який разом з переяславським князем Володимиром Мономахом воював з половцями (так, Мономах став київським князем пізніше). 

 

6. Швейцарський федеральний технологічний інститут в Цюриху, Швейцарія. Цікаво, що при заснуванні швейцарські політики вели між собою гостру дискусію — а чи потрібен взагалі цей федеральний виш, адже Цюрих вже має кантональний Університет Цюриха. Ліберали наполягали на тому, що він потрібен, а консерватори хотіли, щоб всі університети залишались під контролем кантонів, інакше ліберали отримали б ще більшу політичну перевагу. Врешті-решт, ліберали перемогли. 

 

7. Кембридж, Британія. Другий за віком (після Оксфорду) і найбільший університет у королівстві. За однією з легенд, він з’явився після того, як група вчених покинула Оксфорд через те, що тамтешній студент вбив жительку міста. 

 

8. Імперський коледж Лондона, Британія. Протягом 100 років був частиною Лондонського університету, але у 2007 році став незалежним від нього закладом. 

 

9. Чиказький університет, США. Саме тут у 1942 році був розроблений перший у світі штучний ядерний реактор. Прямо під спортивним полем університету. 

 

Перший у світі штучний ядерний реактор.

 

10. Університетський коледж Лондону, Британія. Формально є частиною Лондонського університету. Перший світський університет Британії (засновані до нього Оксфорд та Кембридж були релігійними). Став першим вишем Британії, який почав приймати студентів незалежно від кольору шкіри та статі. 

У найкращих університетах світу розвивається наука та роблять відкриття світового масштабу 

А не формально пишуть "наукові" роботи, які публікують в невідомих у світі "наукових" журналах, принагідно вставляючи у ці роботи плагіат. 

 

Наприклад, у Каліфорнійському технологічному інституті вивчають землетруси та виявили зв’язок між відсутністю мозолистого тіла (структура мозку) та розвитком аутизму. У Кембриджі знайшли ген, пов’язаний з ожирінням, в Оксфорді вивчають походження Всесвіту і саме тут виявили, що за 5 мільярдів років наша галактика потрапить у космічне ДТП — відбудеться зіткнення з галактикою Андромеда (хоча земляни цього, певно, не побачать, бо до того часу Сонце вже почне перетворюватись на червоного гігантаі знищить життя на Землі). І це лише мізерна частина наукових робіт кількох університетів. 

 

Як може відбутись зіткнення галактик — візуалізація 

 

Там неможливий плагіат 

В Україні періодично стаються ганебні скандали з плагіатом. То колишня міністерка освіти Богатирьова надихнулась виступом Стіва Джобса і скопіювала його у своїй промові (звичайно, не згадавши автора), і про це писав навіть Business Insider). То дисертація дружини В’ячеслава Кириленка, за даними експертів, на чверть складається з чужих робіт. І це лише два приклади від відомих людей, а тепер уяви, скільки плагіату відбувається на рівні університетів. Ось цікавий сайт, на якому ентузіасти публікують такі приклади. 

 

Волонтери, які борються проти плагіату, кажуть, що в Україні він є у 80% дисертацій. І покарання за це поки що поодинокі, а самі науковці пручаються та всіляко заважають розголосу. А тепер уяви реакцію наукової спільноти, якщо у роботі якогось оксфордського дослідника зірок виявиться шмат чужої роботи, який явно не позначений як цитата, а виданий за результати власного дослідження. 

 

До речі, ось факт про той же Оксфорд і плагіат, але на рівні студентів: 2017 року у цьому університеті виявили 57 випадків списування. Для деяких українських студентів це нормальна кількість списувань за семестр.

Одна з найбільших проблем для українських роботодавців (звичайно, крім карантину та кризи) — це знайти працівників, які б мали достатній рівень знань. Проблема не в людях як таких, проблема найняти людей зі знаннями. Українська освіта не здатна готувати таких спеціалістів. Якби була здатна, найкращі виші країни не знаходились би на шестисотих позиціях у світі. 

 

Для освіти, як і для будь-чого в країні, головне не прізвище людини, яка її очолює, головне — вибудувані адекватні процеси та інституції, які зроблять неможливими плагіат, корупцію чи викладання псевдонаукових теорій. У нас вже є позитивний приклад побудови такої системи — ЗНО. Хоч завдання в тестах не завжди бувають коректними, але система, яка прибрала можливість дати хабар при вступі, однозначно краща, ніж система, яка дає таку можливість.

 

Та чим більше часу українська освіта в занедбаному стані, тим гіршою буде ситуація, тим складніше буде її змінювати й тим більше українців будуть вчитись у Польщі (і залишатись там жити).