Як поводитись, якщо начальник вдається до шкідливих рішень — особистий досвід менеджера

Моя кар'єра розпочалася з низів корпоративного світу. Я стала хорошим керівником (на думку більшості колег), та в моєму професійному багажі теж є проєкти, в яких впертість зіграла проти мене. Тому в мене є моральне право говорити з позиції двох сторін — працівника та менеджера. Розкажу, що я дізналась про подолання опору незговірливого керівника на власному досвіді.

Гаяна Каракашян, MBA, управління стратегічними ініціативами  

 

Що впливає на продуктивність роботи команди більше, ніж поганий керівник? Мабуть, нічого. Але і хороші боси іноді також завдають серйозної шкоди спільній справі, коли роблять помилки, та все ж вперто продовжують гнути свою лінію та ігнорувати здоровий глузд і сигнали з місць.

Незгода з начальством перш за все викликає негативні емоції 

Але повернемося до нашої теми. Уявіть, що начальник щойно озвучив рішення, яке стосується важливого робочого питання, яке вам здається нелогічним, поверхневим, дивним і потенційно небезпечним для роботи відділу або компанії.

 

Зазвичай в цей момент ми переживаємо певні емоції. 

Заперечення 

Питання, які тут же починають вас турбувати: тобто? чому він/вона не хочуть глибше розібратися в проблемі, почути мої аргументи? як людина з таким досвідом і авторитетом не здатна передбачити наслідків свого рішення? як він/вона можуть приймати односторонні рішення без необхідної інформації, не бачити загальної картини та керуватися емоціями, а не логікою?

Розгубленість 

Часто ми маємо достатньо фактів і знань стосовно обговорюваної проблеми, отже, пропонуємо те, що дійсно буде кращим для проєкту, клієнта, команди або компанії.  Але бос, неначе дитина, вперто твердить "ні" й не хоче нічого чути. Тут настає розгубленість.

 

В такому випадку не знаєш, як вчинити — виконувати, ігнорувати чи відкрито протестувати. Це схоже на ходьбу по канату: з одного боку, не хочеш саботувати роботу, а з іншого, частина роботи — це і є попереджати боса про неприємності, які з’являються на горизонті. Але що робити, коли головна неприємність є наслідком рішень боса? І ти починаєш злитися.

 

Це стає причиною стресу 

Невдалі рішення керівництва іноді серйозно впливають на продуктивність роботи команди. Вони не тільки перекреслюють години праці, які були витрачені на аналіз і підготовку проєкту, а й знецінюють вашу професійну думку. Якщо до того ж менеджер вперто не чує вас і ваші доводи, не хоче підтримувати конструктивну дискусію, це призводить до роздратування та агресії на роботі. Все це посилює стрес і почуття вимушеного примирення з дискомфортом і розчаровує реальністю. Тоді настає прийняття.

Посилюється відчуття недовіри 

Якщо у вас склалися довірливі відносини з вашим менеджером, ви зможете безпосередньо з'ясувати питання, які вас хвилюють, і озвучити їх у відкритому діалозі. Але найчастіше люди йдуть шляхом найменшого опору та уникають неприємних або гострих ситуацій з начальством, розцінюючи їх як загрозу власному корпоративному існуванню. Це посилює недовіру.

 

Керівник, який не прислухається до підлеглих і уявляє себе "великим босом", може дуже швидко зруйнувати довіру на робочому місці. Працюючи з такими людьми, хочеться тримати дистанцію, а свою думку при собі. Це хороша стратегія, якщо стоїть завдання "вберегти свою шкуру", але абсолютно згубна для компанії.

Коротка історія з життя

Один знайомий (назвемо його Павло) нещодавно розповів про ситуацію, в якій він намагався переконати керівника узгодити маркетингову активність, яка буде спрямована на ринок "X" саме туди, куди фірма направляла зусилля відділу продажів.  Бос йому відмовив, а коли через кілька тижнів Павло знову почав цю розмову, керівник розлютився і був вельми різкий.

 

Внаслідок цього дії команди продавців були малоефективними, оскільки ніякої маркетингової підтримки вони не отримали. Що стосується решти команди топ-менеджерів, то вони вважали за краще промовчати та не коментувати це рішення.

Поглянемо на ситуацію очима керівника

Ви, напевне, й самі знаєте безліч таких прикладів. І все ж невже, якщо бос вдається до неправильного, на вашу думку, рішення, він обов'язково самодур і немає ніякого способу його переконати? Звичайно, ні. Спробуємо розглянути ситуацію з боку керівника.

Шеф бачить картину загалом

Перше, що треба чітко розуміти: ви знаєте менше, ніж бос. Я не стверджую, що він/вона розумніший або професійніший за вас, але яким би висококваліфікованим фахівцем ви не були, погляд на загальну ситуацію (helicopter view) у вас буде значно вужчим, ніж у керівника. Ви можете краще знати та розуміти, що відбувається у ввіреному вам проєкті, але, швидше за все, не будете мати у своєму розпорядженні повноти знань в цілому по компанії. Це відправна точка. Йдемо далі.

Можливо, ви не зрозуміли одне одного?  

Переконайтеся, що правильно зрозуміли "рішення" керівника. Перш ніж обурюватися, будьте впевнені на 101% в тому, що ви вірно зрозуміли, чого хоче ваш начальник. Дуже часто наші емоції включаються за раніше логіку, і чуючи якісь "невідповідні", на вашу думку, слова, мозок подумки вмикає червону кнопку сигналу тривоги й далі — все в тумані.

Як переконатись, що ви все правильно зрозуміли

Якщо рішення здається дивним, поясніть його суть через об'єктивне перефразування. Іноді керівникові досить почути своє рішення збоку, щоб його переосмислити або принаймні продовжити діалог на цю тему. Важливо зберігати нейтрально доброзичливий тон, щоб уточнення не звучало агресивно. Питання "чому?" теж може викликати роздратування, тому якщо хочете його поставити, краще озвучте це питанням-припущенням, чи не ґрунтується рішення X на факторі Y.

 

Неефективно: "А чому так? Мені здається, неправильно ігнорувати новий ринок в наших маркетингових активностях".

 

Ефективно: "Чи правильно я розумію, що ми хочемо зосередитися на чомусь іншому і не плануємо синхронізувати наші плани з відділом продажів, щоб допомогти їм на новому ринку?"

 

 Така гра в формулювання допоможе:

  1. Зробити питання більш ефективним. 

  2. Підштовхне до подальшого діалогу.

  3. Приверне увагу до наслідків "поганого" рішення.

  4. Дасть керівникові розуміння того, що його чують і слухають.

  5. Вам пояснять причину такого рішення.

Вгамуйте емоції 

Інший очевидний факт: перш ніж починати розмову, потрібно вгамувати емоції (негативні та позитивні). Проте стримати під контролем першу реакцію буває складно.  Як наслідок — ви виглядаєте дуже чутливим, нестриманим або різким.

Рішення завжди приймають на основі цифр, а не абстрактних роздумів про можливу користь 

Крім того, потрібно розуміти: коли вам щось не подобається і якщо у вас є власна думка, як треба робити по-іншому, це не є достатньою підставою для того, аби звертати на те увагу начальства. Це важливо.

 

Щоб привернути увагу керівника до питання, яке вас хвилює, ви повинні керуватися тільки користю для компанії й бізнесу та говорити мовою цифр, фактів, витрат  і прибутку.

 

 Не зайвим буде пам'ятати:

 

 • Ніхто не любить втрачати обличчя і бути "дурним хлопцем в кімнаті".

 • Усі люблять отримувати вигоду від своїх дій.

Як говорити мовою цифр

Таким чином, ефективно буде сказати: "Розумію, що це питання потрібно ретельно обміркувати. Я підготував деякі дані відносно наших продажів і порівняв їх з маркетинговою активністю. Знаю, що одне із завдань нашої компанії — підняти продажі на новому ринку, і ми могли б посилити цю ініціативу. Якщо ми приєднаємося, це може збільшити доходи ще на X відсотків. Подивіться на ці дані... "

 

Чудовий варіант — підготувати лист. Деяким людям складно сприймати інформацію на слух, особливо якщо розмова схожа на феєрверк емоцій. У розмові можна відволіктися і прослухати аргументи співрозмовника, але структуровані факти, які вперто дивляться на тебе з монітора, не помітити буде складніше. Чіткий і логічно послідовний лист, в якому ви пред’являєте факти, цифри та аналіз ситуації, може змінити результат. 

У критичній ситуації потрібна підтримка колег 

Якщо ж ви вважаєте, що ситуація стає критичною, поділіться своєю ідеєю або рішенням з колегами. Постарайтеся залучити їх на свій бік. Чим більше менеджерів на вашому боці, тим вагоміше звучать аргументи. Якщо ваше рішення дійсно розумне, є великі шанси, що вас почують та підтримають. Важливо розуміти: стратегія не в тому, щоб довести, що ваш бос неправий, а в тому, щоб довести, що ви обидва маєте рацію. Іншими словами, ви говорите менеджеру, що запропоноване рішення узгоджується з тим, як бачать поточну ситуацію інші, і надалі це підтримає інші, більш вагомі цілі.

Інколи потрібно просто звільнитись 

Нарешті, знайте, коли все ж потрібно піти.

 

Якщо начальник — людина, яка не вміє прислухатися до інших, а у вас уже вичерпалися сили, щоб знайти різні способи обійти впертість керівника, визнайте, що ця ситуація сильніша за вас, ви нею не керуєте. Запитайте себе:

 

 • Прийняте рішення дійсно негативно позначиться на департаменті або компанії?

 • Це рішення (ситуація) підриває мою повагу до боса?

 • Цей (нерозумний) підхід простежується і в інших його/її рішеннях?

 

Якщо у вашій роботі в цілому все добре, зробіть крок назад. Питання може вирішитися саме собою, або рішення керівника виявиться вірним — у будь-якому випадку з часом від цієї ситуації нічого не залишиться. Але якщо відповідь на всі питання "так", то, можливо, пора почати пошук нової роботи, поки вас повністю не проковтнуть два вірогідних сценарії:

 

1. Виграєте битву чи ні — ви потенційно програєте війну. І ваша подальша кар'єра буде натикатися на постійні перешкоди в особі скривдженого боса.

2. Смиренне прийняття ситуації позбавить вас задоволення від роботи. Ви будете тихо всіх ненавидіти та страждати.

 

У моїй практиці був досвід звільнення з компанії з посади начальника відділу, оскільки я не могла закрити очі на нечесне (агресивне) ставлення до персоналу. Хоча особисто мене це не стосувалося, та зачіпало людей навколо. Після кількох зустрічей із керівництвом я зрозуміла, що це не помилка чи непорозуміння. Генеральний директор компанії знав про те, що відбувається, і вважав подібне допустимим. Я вирішила, що працювати в цій компанії не хочу і не буду. Чи могла я змінити ситуацію? Не знаю.

 

Тому, обіймаючи посаду керівника, слід намагатися прислухатися до думки колег, знаючи, що іноді ситуація потребує дещо відстороненого погляду, і завжди пояснювати свої рішення, якщо вони незрозумілі.

 

Поки що, спираючись на власний досвід, можу з упевненістю сказати, що саме така стратегія дає хороші результати.