Посуд, матраци та інші неочікувані речі, які роблять з їжі

Сніданок — найбільш банальна річ, яку можна зробити з продуктів. А як щодо тарілок або матраців? В Україні та інших країнах оригінально використовують звичайну їжу для збереження природи, зменшення імпорту нафтопродуктів і навіть безпеки авіапасажирів.

Люди з давніх часів використовували продукти не тільки для того щоб їсти — ацтеки не здогадалися, що розплачуватися можна круглими шматками металу, тож використовували як гроші какао-боби. Іспанці в 16 столітті будували церкви за допомогою розчину, в який додавали яйця, а американці в 19 — лікували кетчупом пронос. Фармацевтичні, будівельні та фінансові технології з того часу значно просунулися, але люди і далі знаходять нетрадиційні способи використання їжі.  

Поляки виготовляють посуд з висівок

В ЄС з 2021 року пластиковий посуд одноразового використання буде під забороною, тож не дивно, що європейські виробники шукають альтернативи пластику. Польська компанія Bioterm виробляє з висівок виделки, тарілки, ножі, які в природі розкладаються за 30 діб. Для порівняння: аналогічний пластиковий посуд — за століття. 

тарілки з їжі

Фото: Biotrem

Американці роблять матраци з сої

Полюбляєшь м"які дивани та матраци? Пам"ятай, що м"якість може забезпечувати поролон — матеріал, що виробляється з токсичних інгредієнтів. Виробництво поролону супроводжується викидами небезпечних речовин, наприклад, синильної кислоти. Американська корпорація Cargill винайшла спосіб робити екологічний поролон із соєвої олії, що дозволило заощаджувати більше 4000 барелів нафти на 1000 тонн виробленої продукції та зменшити шкідливі викиди.

органічний матрас

Матрац за 725 доларів дозволить тобі засинати спокійним за екологію. Фото: ebay

Можливо, гудзики на твоєму одязі зроблені з молока

Ще в 19 сторіччі хіміки винайшли можливість робити з молока пластик. Молоко містить білок казеїн, який під час реакції з формальдегідом стає твердим і придатним для механічної обробки. У 1913 році лише в Німеччині 13 мільйонів літрів коров"ячого молока пішло на виробництво "молочного" пластику — галаліту, з якого робили труби, стрижні, в"язальні спиці і навіть білі клавіші для фортепіано. Згодом нафта вимістила молоко з "пластикового" трону, але галаліт виробляють і досі. Казеїну знайшли і нову роль — з нього роблять їстівну упаковку.     

гудзики з казеїну

Австралійські пілоти хизувалися білими гудзиками з молока. Фото: Tyranny Sue

Боїнг тестує вай-фай за допомогою картоплі

Їжу використовують і у світі високих технологій — авіабудівна корпорація Boeing для покращення розповсюдження сигналу Wi-Fi в салоні літака використовувала мішки з картоплею. В літаку можуть бути зони, де сигнал слабкий або відсутній, а виявити їх без заповненого салону дуже складно, тож, щоб не літати на тестах з людьми, використовували картоплю, яка, за словами інженерів, впливає на розповсюдження радіохвиль аналогічно тілу людини

тестування бездротового інтернету в літаку

Фото: gannett-cdn.com

Рослинну олію використовують як паливо

Ще Рудольф Дізель, винахідник однойменного двигуна, розраховував на те, що попит на його винахід будуть забезпечувати фермери, бо працювати дизельний двигун мав саме на рослинній олії. Згодом Дізель визнав, що вона програє мінеральному паливу, але спрогнозував ренессанс продукції рослинництва в майбутньому. І ось прогноз збувається — очікується, що виробництво біодизеля зросте з 31 мільярда літрів у 2015 до понад 41 — у 2025. Інноваційні види палива дозволяють знизити викиди вуглекислого газу, залежність від викопного палива і забезпечують безпечну та корисну утилізацію відходів.

 

Україна — експортер агропродукції та імпортер енергоносіїв, і кожна технологія, що зменшує потреби у нафті та збільшує попит на їжу, нам корисна. Втім, якщо за інвестиції у подібні технології не візьметься бізнес, очікувати подібних винаходів в Україні не варто. Хоча б тому, що середній вік членів президії Національної академії наук, інституції, яка відповідає за розвиток науки в Україні, 75 років. Діди з Академії можуть використовувати картоплю хіба що в їжу, а не для науки.