Заможна країна — це країна з сильною економікою. Що доводять Німеччина, Південна Корея, Франція та багато країн із більш розвиненою промисловістю, на які Україна має орієнтуватися в реформах.

 

Сильна економіка — це економіка з розвиненою промисловістю яка виробляє літаки, потяги, будує мости та хмарочоси. 

 

А основа сильної промисловості — це металургія. Не дивуйтесь, що ми називаємо металургію двигуном промисловості. Бо промисловість і у XXI столітті не обходиться без металу. Металургія — це комбайни для українських полів, танки для оборони, колеса для вагонів, труби для нафто- та газопроводів, будівельні крани, потяги, кораблі, хмарочоси… 

 

Два десятиріччя тому металургія була в Україні більш розвинутою, ніж зараз. 

 

До Дня металурга ми зібрали факти про те, в якому стані зараз перебуває українська металургія та чому важливо, аби вона розвивалася та драйвила розвиток промисловості.

Україна — на 13-му місці у світі за виробництвом сталі

Хоча ще у 2016 Україна знаходилась у ТОП-10 виробників, ми втратили свої позиції через війну на Донбасі та захист закордонних ринків від імпорту, який значно посилився останніми роками.

 

 

Металурги дають кожен 5-й долар доходів від експорту

Торік Україна експортувала металургійної продукції на 13,8 мільярда доларів — це один із найкращих показників серед інших індустрій. Більше за металургійну ми продали лише продукції АПК — на 22 мільярди.

 

Кожен 10-й працівник промисловості — металург або гірник

250 тисяч українців — металурги та гірники. Це більше, ніж у такій потужній індустрії, як фармацевтика, і майже стільки ж, скільки в АПК. 

 

 

Металургія — експортно орієнтована індустрія 

Ми виробляємо більше сталі, ніж споживаємо, тому метал відправляється на експорт: для будівництва хмарочосів, кораблів, з неї виготовляють труби для нафтових родовищ, колеса для потягів і багато іншого. 

 

 

Металурги щодня сплачують до бюджету 100 мільйонів гривень податків

На ці гроші можна побудувати одну школу чи два дитсадки.

 

Завдяки металургії бюджет торік отримав 37 мільярдів гривень. Гірничо-металургійний комплекс є одним із найбільших платників податків в Україні. 

 

 

Додана вартість у металургії в 4 рази більша, ніж у сільському господарстві

Додана вартість — це багатство, яке створюється у процесі виробництва. Чим більше етапів проходить продукт від сировини до готовності, чим більше людей залучені у процесі, чим більша їх зарплата, тим більша додана вартість. Виробництво металу генерує в 4 рази більше багатства, ніж сільське господарство. Ще більша додана вартість — у машинобудуванні.

 

 

Але продукція української металургії у світі обкладається високим митом 

Вище ми писали, що українська металургія орієнтується на експорт. Але за останні 4 роки все більше країн у глобальному світі вільної торгівлі намагаються захистити власних виробників, особливо промислових. Скажімо, США ставлять на український прокат мито аж до 240%, Європейський союз на труби — 26%, Митний союз на залізничні колеса — 34%.

 

 

Виробництво сталі падає вже 10 років

Тим часом стан промисловості в Україні погіршується. Після стрімкого падіння до середини 90-х розпочалося зростання виплавки сталі. Та досягши піку в середині 2000-х, показники знову впали. Бойові дії на Донбасі та економічні негаразди, важкість ведення бізнесу в Україні, протекціонізм з боку інших держав, падіння купівельної спроможності всередині України звужують можливості для зростання. Наразі виробництво сталі в Україні найменше за весь період незалежності — 21 млн тонн. 

 

 

А у світі зростає — тобто Україна втрачає позиції на світовому ринку 

Поки ми втрачаємо позиції, інші країни надолужують втрачене. Найшвидше росте китайське виробництво — у 2019 році Китай виплавив 53% усієї сталі у світі.

Джерело: World Steel in Figures 2020

 

Немає машинобудування — немає стимулів для розвитку металургії

Нерозвинена промисловість не створює високого попиту на метал. Машинобудування, один з основних споживачів сталі, продовжує падіння. Якщо всередині країни ми не виробляємо кораблів, комбайнів чи потягів, економіка не має міцної опори.

 

 

Хоч графік то падає, то зростає, не варто забувати, що на ньому показані дані щодо кожного минулого року. А це означає, що після такого різкого падіння невелике зростання не дозволяє індустрії піднятися на колишній рівень і вона продовжує перебувати у кризі. 

 

Уяви два авта, що стартували з однаковою швидкістю. Але потім одна машина потрапила в аварію та відстала. Навіть якщо вона набере колишню швидкість, то не наздожене лідера. Щоб самій вирватись у лідери, їй потрібно набрати навіть більшу швидкість, ніж у неї була раніше. А з автівкою українського машинобудування цього не сталось. 

Тому економіка під загрозою: сировинні країни гірше переживають кризи 

Провідну роль в економіці України відіграє не промисловість і навіть не металургія як її частина, а аграрна індустрія. Приємно, коли розумієш, що від твоєї країни залежить світова продовольча безпека. Та ставка на сільське господарство робить економіку вразливою під час кризи та не дає можливості стати високорозвиненою країною у довгостроковій перспективі. Подивися на графік зміни ВВП України та промислово розвинених країн і зверни увагу на глибину падіння. Україна під час світових криз вже неодноразово відчувала себе гірше, ніж промислово розвинені країни, бо у них промисловість підтримує економіку в скрутні часи, а у нас сільське господарство не може втримати економіку на плаву.  

 

 

Українська промисловість ще не відновилася до рівня 2007 року 

Після серйозного падіння у 2008 році промисловість почала нестійке відновлення, та у 2015-му, зазнавши удару війною та економічною кризою, знову показала падіння. Кілька останніх років знову спостерігається зростання, та, певно, за результатами 2020-го воно не втримається.  

 

 

Країні не вистачає виваженої промислової політики  

Сполучені Штати 2018 року ввели мито на імпорт металу з Китаю. За ними торговельні бар’єри для захисту своїх ринків ввели ЄС та інші країни. Європейський Союз має Steel Action Plan (план розвитку металургії), ухвалений 2013 року на період до 2020, мета якого — зробити галузь більш конкурентною та збільшити споживання всередині ЄС. А наші виробники стали менш конкурентоспроможними.

 

В таких економічних умовах розвивати промисловість, зокрема і металургію, одне з наших найбільш важливих завдань. Та поки в України немає чіткого бачення як це робити, бо немає стратегії розвитку промисловості. На відміну від, скажімо, Британії та багатьох інших країн, які обходять Україну в рейтингу розвитку промисловості та заможності. Британська стратегія — це 256 сторінок, і зокрема там написано таке: "Ми живемо в часи безпрецедентних економічних змін, викликаних технологіями. Зараз час переконатись, що Сполучене Королівство готове до процвітання".

 

Ми в Україні виробляємо 21 мільйон тонн сталі на сотні заводів, які дають роботу 250 тисячам працівників по всій Україні. Український гірничо-металургійний комплекс знаходиться на низькому старті: у нас є виробничі потужності та спеціалісти, і таким можуть похвалитись не так вже й багато країн. Але потрібна стратегія розвитку, вироблена спільно державою та бізнесом. Зростання машинобудування, будівництва, масштабні інфраструктурні проєкти з іноземними інвестиціями та партнерством між бізнесом та державою дозволять економіці стати на ноги.