1. Панк у Кабміні — Міністерство цифрової трансформації

Мінцифра — наймолодша зірка в нашому списку. Міністерство увірвалося в уряд лише у вересні 2019. Наразі це єдиний орган, який формує та реалізує державну політику в сферах цифрової економіки, електронного урядування, e-демократії, смарт-інфраструктури міст, інформаційного суспільства, цифрових навичок… Ну, ви зрозуміли: багатьох політик.

Навіщо потрібне нове міністерство? 

Раніше ці задачі виконували різні органи. Але у кожного з них є свої профільні задачі, тому перехід держави в "цифру" для них не був пріоритетним. 

Як міністерство сприяє цифровій трансформації? 

Воно вже встигло відзначитися:

• відбулася презентація бренду цифрової держави "Дія". Під цією назвою буде функціонувати єдиний портал та мобільний застосунок державних послуг

  

• розпочало співробітництво зі Світовим банком для розвитку широкосмугового інтернету

• відкрило центр розвитку стартапів "1991 Mariupol".

Крім того, Мінцифра запускає пілотні проєкти держпослуг, переформатовує електронні реєстри, веде діалог з криптоспільнотою, аналізує ІТ-ринок та робить багато іншого. 

Чого чекати від міністерства у майбутньому?  

На найближчі 5 років воно поставило собі хардкорні цілі: 

• перевести 100% державних послуг онлайн;

• навчити 6 млн українців базовим цифровим навичкам;

• провести високошвидкісний інтернет у 95% населених пунктів.

2. Український лейбл — інноваційний парк UNIT.City

UNIT.City — це інноваційний парк, де концентруються мізки, ідеї, фінанси та технології. Це "туса", де зустрічаються менеджери компанії, стартапери, фахівці, студенти, інвестори, дослідники, візіонери; вони разом випивають, гуляють, а віднедавна вже й живуть. Зранку вони створюють інновації в сферах фінансів, агропрому, роботи з даними, охорони здоров'я та ін. 

Для чого потрібен інноваційний парк? 

UNIT.City — це простір, де будується екосистема та інфраструктура для розвитку інноваційного бізнесу. Можна сказати, що тут народжується цифрова трансформація: в людях, в розробках, в ідеях, в культурі. 

Як UNIT.City сприяє цифровій трансформації? 

Синглом парку стала ІТ-школа UNIT Factory — єдиний в Україні заклад, де навчають програмувати без вчителів, лекцій і конспектів. Школа вже виховала 900 студентів-фахівців, майбутніх рок-зірок інноваційних індустрій. 

 

Станом на 2019 у структурі UNIT.City перебувають 109 компаній-резидентів, 4 лабораторії, 8 акселераторів, 3 інвестиційні фонди, 3 бізнес-кампуси та коворкінг Chasopys.UNIT. 

 

Зусиллями парку створено понад 1 000 робочих місць та щорічно проводиться понад 420 івентів, де мріють, знущаються над гомеопатією, навчають та  залучають інвестиції.

 

 

UNIT.City, неначе головний герой "Великого Ґетсбі", влаштовує масштабні вечірки з фінансистами, банкірами, інвесторами та зірками тех-індустрій. 

 

Окрім цього, в парку створюють довідники з інноваційних індустрій.

 

 

А ще, як справжній музичний лейбл, він продає мерч. 

Чого очікувати від UNIT.City в майбутньому? 

Тут краще за UNIT.City і не скажеш: "Наше бачення — стати двигуном креативної економіки та прискорити розвиток українських інновацій". Як вони цього досягнуть? Просто продовжуватимуть робити те, що й зараз, тільки більше. 

 

 

3. Digital Transformation Institute — продюсери трансформації, яким позаздрить навіть Beyonce

Інститут цифрової трансформації (DTI) — це спільнота фахівців у питаннях ІТ, технологічної інтеграції, бізнес-стратегії, маркетингу, освіти та державної політики.

Для чого створений DTI?

Ще у 2018-му для українського бізнесу цифрова трансформація здавалася хайпом, модним маркетинговим терміном. Але після створення Мінцифри та активного зростання інноваційного бізнесу українським компаніям стає трохи страшно — вони зрозуміли, що світ дійсно змінюється. До кого звертатися, хто допоможе? Спокійно! Чіп, Чіп, Чіп і Дейл допоможуть DTI допоможе. Це діалогова платформа, яка допомагає пришвидшити трансформації через обмін досвідом та взаємодію з широким колом розробників, експертів, організацій та стартапів. 

Як DTI сприяє цифровій трансформації? 

За своє недовге існування, з осені 2018, інститут встиг залучити до співробітництва понад 30 українських та міжнародних фахівців у різних напрямах.  

 

DTI проводить дослідження, зокрема дослідження готовності України до цифрової трансформації Digital Transformation Readiness. А на Київському міжнародному економічному форумі Надія Васильєва, засновниця інституту, представила спеціальне дослідження "Цифрова трансформація України. Візія 2025", у якому DTI виступив експертним партнером.  

Чого очікувати від DTI у майбутньому?

Ми можемо тільки здогадуватися, вони ж продюсери — у них є таємниці. Місія інституту — допомогти людям та підприємствам подолати цифровий розрив і проблеми, що обмежують розвиток бізнесу в Україні. Для цього вони займаються просвітницькою діяльністю, висувають пропозиції, як модернізувати інфраструктуру або будувати екосистеми бізнес-кластерів. 

4. ДТЕК: Scorpions української енергетики 

ДТЕК — легенда рок-н-ролу в енергетиці, за сумісництвом — найбільший енергохолдинг України. 

Чому ДТЕК розпочав цифрову трансформацію? 

Прислухаючись до "вітру змін" (рухаючись за світовими трендами та враховуючи умови нового конкурентного ринку електроенергії), компанія вирішила трохи освіжити свій репертуар і почала кардинально змінюватись.

Як відбувається цифрова трансформація ДТЕК? 

Формування нового репертуару ДТЕК розпочалося ще у 2018 році. Тоді компанія сформувала епічну стратегію Book of Dreams — бачення цифровізації для 5 напрямів бізнесу. Справжній двіж розпочався у 2019 році, коли компанія запустила програму MODUS — експертний центр цифрової трансформації — та 23 пілотних проєкти: інфраструктура зв’язку в шахтах, сканування мереж за допомогою дронів, мобільні обходи та датчики в блоках ТЕС, аналітичні моделі пошуку та утримання персоналу, розумна логістика та багато іншого. Усього за 2019-й ДТЕК інвестував у трансформацію 350 млн грн. 

 

Які плани на майбутнє?  

Масштабні! До 2025 року репертуар ДТЕК неможливо буде впізнати — наче рок, але зовсім інший, цифровий (немовби The Glitch Mob). Цифрові технології будуть використовуватися на всіх рівнях компанії.

5. INTERTOP: click and shine

INTERTOP — це 14 мереж одягу і взуття провідних світових брендів. З 2017-го розпочав цифрову трансформацію через запровадження омніканальної моделі продажів. Омніканальність — це комунікація бренду з покупцем в усіх точках його присутності — на веб-сайтах, у месенджерах, через контакт-центр, у соцмережах, в магазині тощо.      

Чому INTERTOP розпочав цифрову трансформацію?

INTERTOP починав як будь-яка класична ритейл-мережа — з "бруківки", реальних торгових точок, куди приходили покупці, приміряли товар і там же його купували. На початку двохтисячних в Україну прийшов інтернет, а з ним і електронна комерція і бренди, готові конкурувати з INTERTOP.   

Як відбувається цифрова трансформація INTERTOP?

INTERTOP зміг успішно запровадити модель омніканальності, знайти призначення фактично всім можливим каналам, створивши безшовний клієнтський досвід:  

• усі торгові точки, які оснащені інфобоксами, веб-сайт та застосунок об'єднані в єдину систему, покупець завжди має доступ до всього асортименту мережі — в усіх каналах єдині ціни;

• можна купити товар через будь-який канал, навіть в соцмережах завдяки шопінг-тегам;

• так само в будь-якому каналі можна замовити доставку додому або забрати товар у будь-якій зручній торговій точці  

 

Компанія постійно працює над покращенням клієнтського досвіду, зокрема шляхом створення wow-сервісів, таких як сервіс підбору луку. 

 

Внутрішні процеси компанії теж зазнали трансформації: впровадження проєктних методів роботи за системою scrum/agile, партнерство з автоматизованим логістичним оператором, модернізації ІТ-інфраструктури.

 

Лише у 2018 році компанія інвестувала в модернізацію 70 млн грн.

 

 

Які плани на майбутнє? 

Наразі компанія планує нарощувати технологічну експертизу, а паралельно плануються кардинальні зміни в ІТ-інфраструктурі: заміна ERP-системи, міграція в "хмару". Також компанія планує розширяти кількість wow-сервісів, які будуть використовувати, наприклад, технології штучного інтелекту та доповненої реальності: віртуальний гардероб, розумне ціноутворення, модулі рекомендації, голосовий пошук тощо.

6. Raiffeisen Bank Aval: ми приборкали Бендера для вашої зручності 

Ми звикли, що банк — це консервативний, бюрократичний монстр з шахрайською посмішкою. Але цей зовсім інший: Raiffeisen Bank Aval — універсальний європейський банк, який відповідає за свої слова та гарантує бездоганну якість послуг (принаймні так вони пишуть про себе на власному сайті).

Чому Raiffeisen Bank Aval розпочав цифрову трансформацію?

Щоб тримати марку солідного банку. Він постійно впроваджує інновації та шукає все нові рішення для підвищення конкурентоздатності. 

Як відбувається цифрова трансформація Raiffeisen Bank Aval?

Свій перший трансформаційний сингл банк випустив ще у 2017 році, коли створив новий підрозділ Raiffeisen Digital HUB. Він працює над розробкою, поліпшенням та впровадженням онлайн-рішень. Зміни помітні неозброєним оком, але це зовнішні прояви трансформації. 

 

БУЛО

 

СТАЛО 

Внутрішні процеси банку довірені Трансформаційному офісу — він займається впровадженням принципу agile в діяльність установи.

 

А з жовтня 2017-го банк впроваджує технологію роботизації (так-так, той самий Бендер), тобто тепер програма імітує певні дії співробітників. Ці алгоритми легкі в опануванні, їх можна швидко та гнучко налаштовувати, а ще вони безперервно та безпомилково працюють 24/7.

Наразі банк продовжує роботизацію. Адміністрування кредитів та збір проблемних кредитів, оплата та відкриття рахунків, Swift-платежі — напрями, в яких Бендер вже працює. Станом на жовтень 2019 вже 16 процесів виконуються автоматично — без участі працівників банку.

Які плани на майбутнє? 

Банк планує роботизувати ще 8 процесів.

7. "Астарта": аграрна рок-зірка України  

"Астарта" — один з найбільших в Україні агропромислових холдингів, який спеціалізується на виробництві цукру, молока, зернових і олійних культур тощо. В 2017 році холдинг створив окрему технологічну компанію — AgriChain, яка займається розробкою ІТ-рішення для агрохолдингів та великих сільхозвиробників. 

Чому "Астарта" розпочала цифрову трансформацію?

Цифрова трансформація — це загальний тренд, і коли конкуренти хизуються досягненнями в цифровізації, варто задуматися, як зробити свою продукцію технологічнішою, а процеси — ефективнішими. 

Як відбувається цифрова трансформація "Астарти"?

Відокремлений агрітех-бізнес, не задіяний в операційній діяльності холдингу, зміг сконцентруватися на вивченні проблем, з якими стикається агробізнес, та розробити ефективні цифрові рішення для їх вирішення. Вийшла така собі єдина система управління бізнес-процесами в агросфері. Вона має відкритий АРІ та може бути інтегрована з 1С, телеметричними та геоінформаційними системами.

 

Фактично це система рішень для управління земельним банком, складом, закупівлями та поставками, моніторингу стану посівів, формування звітів, ведення обліку, сезонного планування тощо. 

 

Дізнатись все про нинішній стан компанії, переглянути карту поля, отримати доступ до єдиної бази даних за всіма полями і зробити ще багато чого іншого можна через застосунок на смартфоні та веб-сервісі.

 

 

Які плани на майбутнє? 

Готові рішення наразі випробовуються та підлаштовуються. У майбутньому "Астарта" планує перевести всі процеси у цифрове середовище та зробити застосування системи Agrichain обов'язковою для використання всіма працівниками.

 

Україна — глибоко аграрна країна, 43% нашого експорту — агропромислова продукція. Та схоже, зараз ми дійсно розпочали перехід від аграрної економіки до сучасної постіндустріальної, і вперше до цієї мети разом йдуть і бізнес, і держава. 

 

Цікаво те, що у компаній з цього переліку є дещо спільне — вони були успішними і без цифрової трансформації. Але зараз про трансформацію не говорить тільки лінивий, а не займається нею лише той, кому це зовсім не потрібно. Хоча важко уявити бізнес, який може обійтись без цифрової трансформації. Бо трансформація — це не лише автоматизація процесів чи закупівля сучасного ПО, це ще й впровадження клієнтоорієнтованості, нової бізнес-моделі та зміна мислення співробітників (адже люди з шаблонним мисленням у сучасній компанії не потрібні). 

 

Можливо, бабуся, яка торгує на ринку своїми буряками, обійдеться без трансформації, але компанія та держава повинні реагувати на зміни та мати проактивне мислення, а інакше їхнє місце займуть інші.