1. Людське життя протягом довжелезних поколінь було дуже нудним. Бо у наших предків не було смартфона

У наших давніх і не дуже предків було мало приводів святкувати. А ті, що були, часто перетворювались на траурну процесію: то мамонт затопче команду відчайдух, яка хотіла вполювати його на вечерю, то черговий льодовиковий період спричинить масову міграцію (під час якої найслабші загинуть). 

 

Можливо ти чув про теорії, які стверджують, що наші предки мали фантастичні технології, а зараз уряди приховують від нас правду про космічні кораблі давніх єгиптян. На жаль, все було зовсім не так. 

 

Людство масово заселило планету близько 1 000 людських життів тому, але майже протягом усієї своєї історії, протягом 830 життів, було дуже примітивним — займалося збиральництвом та рослинництвом, і жити людям було дуже важко.

 

Ми володіємо писемністю лише протягом 53 життів, а протягом 3 (!) масово використовуємо лампочку. Це лише здається, що електроенергію відкрили та навчились нею користуватись давно, насправді від ери воскових свічок та відходу до сну з сутінками нас відділяє якихось кілька поколінь. 

 

 

2. Зараз технології дуже дешеві. Розшифрувати власну ДНК можна всього за 1 000 доларів

Технології, навіть дуже складні, мають зручну для людей властивість ставати дешевшими. Скажімо, 2000 року розшифрувати власну ДНК коштувало астрономічну суму — майже 3 мільярди доларів. А розроблялась ця технологія 10 років. Сьогодні кожна людина за цілком пристойну як для такої складної технології суму, 23,5 тисячі гривень, може здати свій генетичний код на розшифровку та дізнатись, наприклад, про своє походження або схильність до тих чи інших хвороб (але не варто сприймати розшифровку генів як спосіб дізнатись, на що ти захворієш у майбутньому!). 

 

 

3. Хочеш швидко та багато заробити? Відкривай компанію з виробництва гаджетів

Уявімо, яким був би твій шлях до багатства, якби ти народився на кілька сотень років раніше. 

 

Найімовірніше, щоб бути мільйонером у середні віки, потрібно було народитись у родині мільйонера. Перехід з одного рівня заможності на інший тоді був не те щоб неможливий, але дуже складний. На відміну від сьогодення, коли для того, щоб стати багатим, достатньо знайти правильне застосування своїм навичкам. Скажімо, компанія Xiaomi досягла капіталізації в 1 мільярд доларів (стала єдинорогом) менш ніж за 2 роки, а її засновник, Лей Цзюнь, знаходиться на 143-му місці серед найбагатших людей у світі зі статками у 9,5 млрд доларів. 

 

Притому, якщо подивитись на наступний графік, стане зрозумілим, що необхідний строк постійно зменшується — проходить все менше часу до того моменту, коли компанія стане єдинорогом.

 

 

4. Сучасні технології набагато швидше завойовують світ, ніж у минулому 

Щоб отримати аудиторію у 50 мільйонів користувачів, телефону знадобилось 50 років, телевізору — 22, а Facebook — всього 3. Китайський месенджер WeChat витратив на це лише 1 рік. 

 

 

5. Найдорожчі компанії у світі — технологічні 

Якщо колись технології вважали лише додатком до традиційних індустрій, машинобудування, видобування копалин, агробізнесу, то тепер технологічні компанії придумують власну модель бізнесу. І тренд останніх років полягає в тому, що нещодавно заснований бізнес, який займається технологіями, коштує більше, ніж відомі промислові гіганти зі столітньою історією.

 

6. Чим краще в країні розвинені технології, тим більше економічно сильною вона є 

Інновації — основа зростання сучасної економіки. Чим більше в країні інноваційних компаній, тим вищі місця вона займає у рейтингу багатства. 

 

 

Але і це ще не все…

У кожної заможної країни, яка колись була небагатою, власний рецепт економічного успіху. Більшість з них стали багатими тому, що зробили акцент на розвитку промисловості. У 20 столітті це був майже єдиний спосіб швидко підняти статки населення: залучити в країну промислових гігантів, щоб вони виробляли автомобілі, комп’ютери чи ракети. Звичайно, деякі держави, як, скажімо, Норвегія, виросли на експорті нафти, але з часом і вони зрозуміли, що основою гарантованого зростання економіки є товари, менш залежні від мінливих цін на світовому ринку. 

 

У 21 столітті ситуація змінилась. Цю зміну якнайкраще ілюструє цей графік, який показує найдорожчі компанії світу. У минулому в лідерах за капіталізацією знаходились промислові та нафтові гіганти. Зараз три з п’яти найдорожчих компаній взагалі не виробляють "заліза", і всі вони працюють із сучасними технологіями та надають послуги.

 

 

У 21 столітті основою стабільного зростання стали високотехнологічні сервіси. Пишатись чи удавати, що ми пишаємось літаками "Антонов" чи танками "Оплот", зараз настільки ж дивно, як танцювати вальс у нічному клубі. 

 

Але це ще не наймасштабніші зміни, які останнім часом відбуваються з бізнесом. Можна спробувати запустити другий "Фейсбук" — і він стане реальним конкурентом соцмережі Цукерберга. Можна закупити сучасні технології для більш традиційного бізнесу, скажімо, відмовитись від серверів у компанії та перейти на хмарні сервери — і це зменшить витрати компанії.

 

Та разом з тим бізнесу (і державі також) важливо пам’ятати, що цифрова трансформація не зводиться до технологій, вона має чотири етапи:

1. Налагодження комунікації з клієнтом, розуміння клієнта.

2. Покращення корпоративної культури.

3. Оптимізація процесів.

4. Зміна бізнес-моделі на таку, що буде приносити прибуток у сучасній економіці. 

 

Є чудовий приклад такої трансформації: компанія Michelin, яка вже сотню років виробляє та продає шини. Зараз у неї нова бізнес-модель: вона ще й консультує клієнтів (компанії, які мають величезні автопарки) щодо того, як підвищити безпеку їх роботи, зберегти пальне, зменшити викиди CO2… Словом, як підвищити ефективність та прибутковість бізнесу. Такі послуги Michelin може надавати тому, що в їхні шини вбудовані датчики, які аналізують всю поїздку.

Як вартість розшифровки генетичного коду пов’язана з економікою України? 

Вчені, які розробили технологію дешифрування людських генів, показують, що важливо в економіці 21 сторіччя. Це не заводи. І навіть не технології самі по собі. Важливі вміння гнучко мислити та відсутність страху перед експериментами. Якби не ці якості, не сталось би жодного наукового відкриття чи технічного досягнення. 

 

А ще важлива здатність швидко пристосуватися до нової економічної реальності та перебудувати свою бізнес-модель. А технології, які щодня стають дешевшими, у цьому допоможуть.