Майбутнє українського агробізнесу забезпечить ефективний менеджмент, а не чорноземи

Очевидно, що Україні пощастило - майже половину її території складає надзвичайно родюча земля. Тому зараз, в час економічної скрути, агробізнес стає пріоритетним напрямком розвитку української економіки.

Євген Пенцак професор фінансів KMBS (Києво-Могилянська бізнес-школа), керівник Master of Banking and Finance [MBF], Ph.D., Lausanne University (Швейцарія)

Родюча земля не гарантує високих урожаїв

Щоб конкурувати на світовому ринку, родючої землі замало. Українські аграрії в середньому збирають в 2 рази менше пшениці з 1 гектару, ніж їх колеги у Франції та Німеччині. У інших напрямках сільського господарства — результати теж нижчі, ніж у великих аграрних країнах. Крім того, продукція аграрних господарств у всьому світі однакова — зерно пшениці, кукурудзи, м'ясо птиці чи свинина, олія. Тобто сільське господарство зможе реально стати двигуном вітчизняної економіки, якщо зможе конкурувати на світових ринках. Тому наразі завдання в агробізнесі номер один — підвищення операційної ефективності, освоєння нових технологій з вирощування аграрної продукції, а також використання нових фінансових інструментів для досягнення високих фінансових показників.

Попри весь оптимізм щодо українського аграрного сектору та можливості, які відкриває Угода про асоціацію з ЄС, нам потрібно не забувати, що на нових для нас міжнародних ринках вже працюють сильні конкуренти. Бразилія, Аргентина, Мексика, країни Африки, Китай також розвиваються швидкими темпами, використовуючи новітні аграрні технології.

Сільське господарство — це не лише сировина

Ефективне управління — ось, що дозволить українським аграріям бути успішними. Все ж сільське господарство є периферійною сферою світової економіки, її "сировинною" складовою, такою як добування вугілля, нафти, газу, хімічна промисловість, металургія тощо. Розвинений західний світ побудований на економіці створення доданої вартості і залишає для себе "чисту інтелектуальну діяльність" — фінансові інновації, фондові ринки, телекомунікації та високі технології.

Саме тому успішні українські холдинги (МХП, "Кернел") знаходять можливості для розширення бізнесу у побудові вертикально інтегрованих структур — таких компаній, де не тільки вирощуть с/г сировину, а й отримують додану вартість за рахунок її переробки та розвитку власних брендів. Цікаво, що більшість активів Петра Порошенко також можна вважати класичним вертикально-інтегрованим агрохолдингом, в який входять агрокомпанія "Укрпромінвест Агро", логістична компанія, масло-молочний та крохмале-патоковий заводи, які постачають сировину на кондитерські фабрики "Рошен".

Щоб створити додану вартість, потрібні знання

Менеджерам холдингів, які намагаються перебудувати компанію, зміщуючи фокус з виробництва сировини на переробку с/г продукції, перш за все потрібно відслідковувати і розуміти тренди міжнародного споживання продуктів харчування і попит на відповідні напівфабрикати.  Важливо також вміти ефективно оцінювати альтернативні інвестиційні проекти в обладнання з переробки с/г сировини, його потужність, гнучкість в переналаштуванні, а також налагоджувати міжнародні контакти з метою отримання доступу до нових країн збуту своєї продукції.

Потрібні агрономи та фінансисти

Незабаром професія агронома, технолога на виробництві чи переробці сільськогосподарської продукції буде визначальною в досягненні операційної ефективності українських аграрних компаній. Проте в сучасному фінансовому стані українські компанії потребують фахівців з управління фінансовими потоками, залучення довгострокового недорогого фінансування, з управління репутацією, комунікаціями зі стейкхолдерами та потенційними інвесторами. З розвитком інформаційних технологій інновації у всіх сферах, зокрема і в аграрній, відбуваються надзвичайно швидко. Тому відповідні фахівці, що володітимуть сучасними знаннями, пройшли стажування в передових аграрних країнах, таких як Ізраїль, Нідерланди, Франція, Данія, будуть користуватись великим попитом в Україні. 

Слова Джима Роджерса про те, що аграрії будуть їздити на Lamborghini вже перестали бути прогнозом, це факт. 

Які знання потрібні аграріям?

Коли конкуренція на світовому ринку в аграрній сфері почала загострюватись, постало питання підвищення ефективності прийняття менеджерських рішень в аграрній сфері. У відповідь в Україні зародився напрямок бізнес-освіти Агро-МВА, який започаткувала Києво-Могилянська бізнес-школа. У порівнянні зі звичайними МВА-програмами наголос тут робиться на аграрному бізнесі.

У KMBS аграрії вчаться знаходити відповіді на актуальні питання управління та виклики міжнародних ринків. Чим характеризується економіка агробізнесу? Як ефективно використати ефект масштабу бізнесу? Як ефективно управляти аграрним бізнесом, використовуючи сучасну методологію теорії обмежень? Як ефективно управляти операційними та ціновими ризиками аграрним господарствам, використовуючи доступ до міжнародних фінансових інституцій, фондових ринків та інструментів з управління фінансовими ризиками?

Інвестори очікують

Основним стимулом розвитку сільського господарства, як і будь-якої іншої галузі, мають бути значні інвестиції. Українські компанії зараз як ніколи потребують фінансових ресурсів для розвитку, і намагаються вгадати, чого конкретно чекають закордонні інвестори — припинення війни чи, наприклад, спрощення умов ведення бізнесу та зниження податків.

Насправді для великих західних інвесторів Україна все ще залишається terra incognita. Вони роблять висновки зі слів своїх друзів, засобів масової інформації, банкірів, які працюють з українськими компаніями, зі звітів аналітиків, що слідкують за діяльністю українських агрохолдингів, які вже є в лістингу західних бірж. На жаль, сьогодні ця інформація більше шкодить нашій аграрній сфері, ніж сприяє. А якщо додати сюди все ще високий рівень корупції і тиск зі сторони фіскальних органів на бізнес, то очікувати західних інвесторів у сферу аграрного бізнесу доведеться ще довго. Треба розуміти, що припинення війни на сході не стане основним тригером для потоку інвесторів в Україну. 

Тому підвищення ефективності — це не просто тренд, а умова виживання українських аграріїв.

Понравилось? Лайкни нас на Facebook