14 гостросоціальних графіків і фактів про пригоди курсу гривні

Курс гривні — єдине, що впливає на твоє життя найсильніше. Але в цій темі мало хто добре розбирається. Ніхто зі звичайних людей навіть толком не може сказати, чому гривня обвалилася в 2008 і 2014 роках. Щоб закрити цю прогалину в знаннях, ми написали дуже простий, зрозумілий і лаконічний гід по курсу: копнули в історію гривні, пояснили, чому взагалі змінюється курс, розповіли, чому гривня знову полізла вгору. І навіть розібралися, чому українська влада так міцно зрослася з олігархами (причина в тому числі в "правильному" курсі гривні).

1. Гривня не дуже стабільна валюта

Динаміка зміни курсу гривні відносно долара. Джерело — TradingView

2. Щоб підтримати прийнятний для народу й олігархів курс, Нацбанк роками продавав іноземну валюту (або купував, залежно від ситуації)

Звернули увагу на те, що довгі роки курс був майже ідеально однаковим? Це не реалістична картина. Такі тривалі періоди "стабільності" пояснюються тим, що Національний банк протягом багатьох років стримував коливання курсу. Не завжди, не кожного дня, але регулярно. 

 

Для цього він витрачав міжнародні резерви. Подивися на графік, який показує, як змінювалися ці резерви. Їх майже завжди витрачають саме на підтримку гривні (більше нікуди). Жовтим виділені періоди, коли вони зменшувалися. З огляду на те, що Україна ніколи не віддавала МВФ так багато грошей, щоб резерви впали з 35 до 5 мільярдів доларів, можна зробити тільки один висновок — ці гроші пішли на курс. 

 

 

Чому влада це робила? Курс — це найпростіший показник стану економіки, на який звертає увагу кожна людина. Й українські політики вважали за краще створювати ілюзію стабільності в країні. 

 

А також влада робила приємно олігархічному бізнесу, який якраз і займається видобутком / вирощуванням сировини і його експортом. Олігархам такий курс був вигідний, тому що за законами економіки гривня мала б поступово зміцнюватися до 2007 року, так в Україну надходило б більше валюти, ніж ішло з неї. А якби вона зміцнювалася, то олігархи отримували б менше доходів. 

 

Чим все це погано для економіки? А тим, що українські олігархи-сировинники почали вважати, що перетворилися в королів світу, заробляючи без зусиль на експорті зерна і металу, й почали диктувати владі свої умови. Якби гривня, як і повинно було бути, зміцнювалася, вони не отримували б надприбутків і змушені були шукати шляхи модернізації бізнесу. Найбільш очевидний — інвестиції в технології і виробництво продукції з доданою вартістю замість сировини. Однак модернізації не відбулося, сировинники заплили жирком, а тепер Україна розсьорбує наслідки такої політики, продовжуючи на третьому десятку років незалежності пропонувати світу найпростішу, кустарну продукцію (хоча могла б збирати БМВ). 

 

3. У лютому 2015 Нацбанк покинув шкідливу витівку штучно підтримувати курс 

НБУ відпустив гривню, тобто перестав втручатися в створення курсу, в лютому 2015 року, коли резерви впали до рекордно низьких показників. Гривня відразу сильно подорожчала — відповідно до реальної економічної ситуації в країні. І тепер він продає або купує валюту тільки для того, щоб згладити дуже різкі скачки, які дійсно шкодять економіці.

 

Динаміка зміни курсу гривні відносно долара. Джерело — TradingView 

 

4. У 2008 році гривня впала через кризу, паніку та зниження цін на світових сировинних ринках 

Як ми вже багато разів писали, економіка України дуже залежить від цін на сировину. Є один дуже цікавий графік, який потрібно роздрукувати і повісити на стіну в кабінеті економіки: він показує, наскільки сильно ВВП України залежить від вартості сировини, яку ми експортуємо. 

 

 

Сировинна модель економіки —  нездорова, прирікає нас на постійну бідність. 

 

Ну так от, у 2008 році якраз і стався серйозний обвал цін. 

 

 

Прочитай по темі: 

Змінися або програєш: 10 сировинних країн і прикладів того, що з ними сталося

Чому в аграрних країнах люди голодують і чим небезпечна для економіки країни ставка виключно на сільське господарство

Крім того, ти, напевно, чув про кризу 2008 року, навіть якщо сам тоді був молодим, щоб серйозно про неї хвилюватися. Криза викликала паніку в інвесторів і змусила їх відмовлятися від інвестицій в такі ненадійні країни, як Україна. Якщо в 2008 році Україна залучила по 6 мільярдів доларів довгострокових і торгових кредитів, то в 2009 — 0,5 мільярда довгострокових і 1,7 мільярда торгових. А обсяг прямих іноземних інвестицій впав у два рази. Інвестори захотіли скинути гривню і закупитися більш надійним доларом, а долара стало менше, ніж роком раніше. 

5. У 2014 році гривня впала через такі ж проблеми з економікою і війну

З 2008 по 2014 рік ситуація в економіці України загалом не змінилася —  ми як були сировинною країною з неефективним урядом, так і залишилися. Але додалися й інші ризики всередині України: коли інвестори бачать, що у країни можна дуже просто відібрати територію, з нею краще мати якнайменше справ і згортати існуючі проекти. 

 

У 2014 році експорт товарів упав на $8,5 млрд, послуг —  на $7,7 млрд, навіть доходи заробітчан — на $1,6 млрд. Іноземні інвестиції впали на 81% (- $3,7 млрд). Інвестиції з-за кордону в українські акції впали на 131% (- $ 2,7 млрд). У такій ситуації всі захотіли купити долар, і гривня пішла в чергове піке.  

6. А в 2019 році гривня всіх здивувала несподівано зміцнилася та ще й надовго 

 

Динаміка зміни курсу гривні відносно долара. Джерело — TradingView 

 

7. У 2019 іноземці почали активно скуповувати українські облігації внутрішньої державної позики (ОВДП)

ОВДП —  це цінні папери, продаючи які, можна взяти гроші в борг. Фактично це легкий спосіб фінансувати витрати бюджету. 

 

 

8. І не дивно  гривня стала одним із найприбутковіших інструментів для інвестицій у світі 

По-перше, прибутковість ОВДП в 2019 році — 16%. По-друге, гривня за рік зміцнилася з 27,5 грн до 24 грн за долар. 

 

Розраховуємо: інвестор продав на початку року 1 долар і отримав за нього 27,5 грн. Потім він 27,5 грн вклав в ОВДП на рік під 16% річних і отримав 32 гривні. І купив на цю суму долари по 24 грн за долар — вийшло 1,3 долара. Тобто на початку року у нього був 1 долар, а в кінці, завдяки таким маніпуляціям, стало 1,3 долара. Тобто прибутковість 30%. Це фантастичні суми. Для іноземця отримати 30% доходу в доларах настільки ж спокусливо, як для українця — 60% у гривні, та ще й без інфляції. Або уяви, що ти здав в оренду двокімнатну квартиру в центрі, а через рік на ці гроші зміг купити однокімнатну в спальному районі. І так щороку. 

 

До речі, ось твіт Дональда Трампа — він затвітив графік з річною зміною цін різних активів. Найбільше подорожчала нафта — майже на 29%. Бідолаха, він ще не знав, що є гривня і ОВДП :) 

 

 

9. Ось тільки зростання вкладень в облігації не принесе зростання економіки України 

Економіці від цього не буде нічого доброго. Поганого, загалом, теж. Однак часто це зростання інтересу видають за небувалі успіхи української економіки. Проте це не так. Реальна причина проста — велика прибутковість аж 30%. А ось у причинах великої прибутковості потрібно розібратися докладніше. 

 

Частково це пов'язано з пристойним зміцненням гривні. А частково — з і без того високою прибутковістю наших облігацій. А прибутковість облігацій пояснюється виключно високим ризиком все втратити. Це правило інвестицій — чим вищий ризик, тим більша за нього винагорода, тобто прибутковість. Справедливим є і зворотне: якщо прибутковість висока, це означає, що інвестиції дуже ризиковані. 

 

А пишатися високими шансами того, що інвестори залишаться без грошей — якось нерозумно. І вже тим більше безглуздо видавати це за успіх реформ. 

10. Курс гривні залежить від зовнішніх чинників  

Останнім часом говорять саме про ОВДП, але це не єдина причина його зниження (хоча і важлива). Курс залежить від того, скільки валюти прийшло в Україну і скільки валюти з України вийшло. Так ось, якщо порівнювати 2019 рік з 2018, зросли обсяги надходжень із найбільших джерел. Тому іноземної валюти всередині країни стало більше — і вона подешевшала. 

 

11. У 2019 не вдалося виконати план із митних зборів

12. До речі, якщо гривня зміцнюється, не варто відразу чекати падіння цін 

Як це зазвичай відбувається в економіці, все дещо складніше, ніж здається на перший погляд. 

 

13. Проте 10 березня гривня знову впала з 25 до майже 26 гривень 

 

Динаміка зміни курсу гривні відносно долара. Джерело — TradingView 

 

На гривню вплинули відразу кілька причин. По-перше, відразу в кілька разів упала ціна нафти. По-друге, паніка через коронавірус дестабілізує світову економіку.

 

Динаміка вартості нафти на біржі за місяць. Джерело: OilPrice

 

Але судячи з усього, це падіння не буде сильним, тому що нафта не потягнула за собою ціни на зерно і метали, від яких залежить українська економіка. Або НБУ буде потроху згладжувати коливання. 

 

14. НБУ, щоб згладити такий різкий скачок, вирішив продавати валюту (щоб збільшити її пропозицію і знизити вартість)

За три дні, з 10 по 13 березня, він продав 700 мільйонів доларів, а за весь попередній тиждень — 307 мільйонів. Хоча зазвичай обсяги його втручання в 2-3 рази менші. Але навіть це не зупинило падіння гривні. Є думка, що якби Нацбанк не втрутився, то гривня впала б до 27-28 грн за долар. 

 

Він робить це тому, що його завдання — забезпечити стабільні ціни. А вони будуть стабільними, якщо не буде різких стрибків гривні. 

 

До того ж важливо розуміти, що різкі скачки шкодять бізнесу і, як наслідок, всій економіці. Насправді важливо не те, яким буде курс, а те, щоб він був більш-менш стабільним. Повністю стабільним він не буде ніколи, тому що вхідні та вихідні потоки валюти постійно коливаються. Але невелике коливання не шкодить. А велике додає бізнесменам сивини, через нього вони недоотримують очікувані доходи, збільшують витрати, можуть не виконати контракти, а за їх порушення зазвичай передбачені штрафи.