Карта дня: найбільш “піратські” країни світу

Україна — у списку найбільш “піратських” країн світу. Порушення авторських прав у нашій країні досягло такого масштабу. що американський уряд вніс Україну до списку країн, на які потрібно звертати особливу увагу, і як покарання може застосовувати економічні санкції. Раніше Америка таке вже робила і може повторити знову.

Щороку офіс торгового представника США публікує Special 301 Report про торгові бар’єри для американських компаній, які пов’язані з інтелектуальною власністю. Ми прочитали цей звіт. 

Україна у чудовій компанії порушників — з Китаєм та Венесуелою

На карті нижче червоним позначені країни, за якими американський уряд особливо уважно наглядає через порушення інтелектуальної власності. Це держави-антилідери, для яких авторські права та інтелектуальна власність нічого не значать, а контрафакт став частиною звичного життя. Жовтим — країни, які також відзначились порушеннями, але не в таких масштабах. 

 

карта порушників авторських прав у світі

 

порушення авторських прав у світі

 

Америка вже карала Україну за порушення інтелектуальної власності

До цього звіту Україна потрапляє регулярно з 1994 року, тобто протягом вже 26 років. І за постійні порушення Америка карає. 2017 року американський уряд скасував можливість безмитного експорту до США 155 видів українських товарів, тобто для третини тих, які підпадають під вільний від мита експорт до США. Зроблено це було у відповідь на проблеми зі сплатою роялті. І хоч загальна динаміка експорту до США все одно була позитивною, але невеликий бізнес, для якого навіть малі мита можуть ускладнити торгівлю, все ж таки постраждав. 

Америка відновила преференції для українського бізнесу 2019 року — після того, як Україна ухвалила закон, що трохи виправив ситуацію. 

Три причини

1. У нас проблеми зі сплатою роялті. Роялті — це платіж за використання об’єктів інтелектуальної власності. Якщо, скажімо, у торговельному центрі грає музика, він за це сплачує правовласнику роялті. 

 

У звіті сказано, що протягом довгого часу система збору та сплати роялті в нашій країні буле нечесною та непрозорою, організації, які їх збирали, не платили гроші правовласникам. У 2018 Україна ухвалила закон, який серйозно реформував цю систему. Хоч у звіті сказано, що і зараз вона не ідеальна, але це вже серйозний крок вперед. 

 

2. Держава — пірат. Окремо США виділяють проблему використання неліцензійного ПО, і не аби ким, а державними органами. 

 

3. Піратство в інтернеті. Фільми, музика програми у нас доступні на величезній кількості сайтів, і навіть спецоперації поліції, які періодично відбуваються, не можуть закрити всі шпарини (і ніколи не зможуть). Ба більше, піратські копії доступні навіть у деяких кінотеатрах.  

Найбільші офлайн-порушники — ринки "7 кілометр" та "Барабашово"

У іншому американському звіті також є цікаві подробиці про контрафактні товари в Україні. Зокрема, ці два ринки, за даними звіту, є найбільшими фізичними майданчиками поширення контрафакту. "7 кілометр" — один з найбільших ринків у Європі, який знаходиться біля Одеси. "Барабашово" — харківський ринок, один із найбільших у Східній Європі. 

Чому це погано для України — думка експерта

Порушення інтелектуальної власності обходиться для країни дорожче, ніж може здатись на перший погляд. Америка нервово реагує на нечесні кроки інших держав щодо себе, і безлад з захистом інтелектуальної власності на її думку є якраз таким кроком, адже це американські громадяни та компанії недоотримують чесно зароблені гроші.

 

Ось причини для будь-якої держави краще захищати інтелектуальні права: 

1. топ-порушникам не варто розраховувати на серйозні угоди та співпрацю з Америкою; 

2. це створює негативний імідж для інвесторів всього світу: вони вивчають цей звіт так само детально, як звіт про легкість ведення бізнесу, і можуть ухвалити рішення вкласти гроші в державу, де продукт інтелектуальної праці захищений краще, ніж в Україні. В першу чергу це стосується інвестицій в інноваційні компанії. 

Україні даються взнаки СРСР та бідність

Проблеми з інтелектуальною власністю у нас з двох причин. 

 

По-перше, українці не розуміють, чому мають платити за те, що не можна взяти в руки. Для німців чи французів абсолютно зрозуміло, що нематеріальні твори також комусь належать (хоча і там є порушники). А у нас 70 років відсутності приватної власності беруть своє, і якщо з фізичними предметами все більш-менш очевидно, то звикнути до того, що музика чиясь, а не загальна, складно. 

 

По-друге, дається взнаки бідність. Оригінальна сумка Louis Vuitton або швейцарський годинник коштують дорого, але красиво жити хочеться. А людина, яка не задовольнила базові потреби, в цьому випадку у грошах на харчування та житло, не буде думати про якусь там інтелектуальну власність.  

 

Та частково дорожнеча легального — це стереотип. Купити одяг відомого бренду дійсно дорого, ліцензійна Windows може бити по кишені, але часто шанувати авторські права дешевше, ніж здається. Spotify, Apple Music, YouTube Premium, Netflix ат інші подібні сервіси цілком доступні. YouTube Premium — 99 гривень на місяць. Одна пісня Монатіка чи The Hardkiss — 3 гривні на Google Play Музика, альбом — 20 гривень, фільм на Google Play Фільми — як квиток в кіно чи навіть дешевше, найдешевша місячна підписка на Netflix коштує 244 гривні (щоправда, там майже немає українських озвучок, є лише субтитри для деяких фільмів, але є сервіс, який додає субтитри). 

 

Тож чесно платити власникам за їх роботу не завжди дорого. І точно економічно вигідно для всієї країни. 

 

У сучасному світі країни отримують великі доходи саме від продажу чого нематеріального: музики, фільмів, програм. Це називається цифрова економіка. Залиш заявку на наш новий спецпроєкт про цифрову економіку, в якому ми розкажемо, як вона працює. Клікай на банер нижче, залишай емейл, і ми напишемо, коли він буде готовий.