В Україні за кошти платників податків уряд фінансує автопром або успішні агрохолдинги. Натомість Уряд Її Величності має незвичайну грантову програму, Music Export Growth Scheme, за кошти якої фінансує просування за кордоном співаків, музикантів та музичні групи. І в цьому є глибокий економічний сенс. 

Британія — світовий лідер в експорті музики

Минулого року він зріс на 7% і становить 83,5 млрд грн. 

Завдяки Music Export Growth Scheme перспективні співаки та гурти можуть отримати від 160 тис. до 1,6 млн грн. 

За п"ять років існування програми гранти отримали 227 виконавців на загальну суму у майже 113 млн грн.

1 фунт таких інвестицій приносить в середньому 11 фунтів прибутку, тому британська музична економіка вже отримала від цієї програми більше за 1 мільярд гривень!

Музика — це серйозний бізнес

Молодих виконавців підтримує держава спільно з Британською асоціацією виробників фонограм, у яку входять гравці музичної індустрії. Вона ж опікується музичними нагородами, авторськими правами та вирішує, яку музику варто слухати дітям, а яку ні. Члени асоціації займають разом 85% музичного ринку Сполученого Королівства. 

Втім, журі асоціації не слухає всі пісні підряд. До музики тут підходять як до бізнесу, який формує образ Британії у світі. Тому шукачам гранту потрібно подавати на розгляд журі деталі щодо майбутньої маркетингової кампанії, докази популярності на локальному ринку, підтвердження того, що виконавець має іноземних шанувальників та інші бізнесові деталі. 

При тому звукозаписувальна компанія повинна частково самостійно профінансувати виконавців, яких подає на грант, щоб довести, що вона зацікавлена в їх розвитку, а не просто шукає кошти на халяву. При чому за отримані гроші потрібно звітувати — асоціація вимагатиме, щоб отримувачі грантів пояснили, як саме ці гроші допомогли виконавцям. Словом, це дійсно бізнес, а не "Україна має талант". 

Хто ж отримує ці гроші? 

Ось кілька кліпів гуртів, які отримали фінансування під час останнього відбору. 

 

У багатьох країнах є державні структури, які підтримують експорт: допомагають шукати партнерів на іноземних ринках, навчають, як продавати, дають гроші для початку експорту. В Україні цим займається Офіс з просування експорту. Але схожої програми зі стимулювання експорту музики чи іншого креативного продукту в Україні немає. 

Хоча українці традиційно вважають себе співучою нацією, але на світовому музичному ринку, який 2018 року досяг 19 млрд доларів, Україна майже не присутня. Такі яскраві прориви української музики у світ, як нещодавній успіх гурту "Казка", пісня якого "Плакала" лише на офіційному каналі набрала 243 мільйони переглядів, трапляються з українськими виконавцями вкрай рідко. В той час саме креативна індустрія зараз є однією з найбільш перспективних, бо вона найменше піддається автоматизації. 

Україні потрібно шукати свою нішу у світовій економіці. Деякі держави вже її знайшли: Швейцарія спеціалізується на годинниках, банках, ліках та туризмі, Німеччина — на автомобілях, Корея — на електроніці. Можливо, музика — це одна з ніш, у яку здатна потрапити Україна?