Російська агресія в торговельно-економічних відносинах з Україною лише поглиблюється. У зв"язку з імплементацією економічної частини Угоди про асоціацію України і ЄС Росія прийняла низку документів, що обмежують торгівлю з Україною:

1. "Про введення ввізних мит на товари, країною походження яких є Україна" щодо  одностороннього запровадження ставок ввізних мит для ряду українських товарів;

2. "Про внесення змін в постанови Уряду Російської Федерації від 07 серпня 2014 р".;

3. "Про призупинення Російською Федерацією дії Договору про зону вільної торгівлі по відношенню до України";

4. "Про введення стосовно України заборони на ввезення в Росію сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства";

5. "Про призупинення Російською Федерацією дії Договору про зону вільної торгівлі по відношенню до України".

Під дію заборони потрапили м"ясна і молочна продукція, риба, овочі, фрукти, горіхи, продукція борошномельно-круп"яної промисловості, жири та олії тваринного і рослинного походження, готові харчові продукти.  

Але ці заборони не матимуть серйозних наслідків для України

Експерти по-різному оцінюють наслідки для України від запровадження продовольчого ембарго, однак більшість з них вважають, що скасування режиму ЗВТ з Росією не несе для нас значних загроз, оскільки виробники харчової продукції вже давно змушені були диверсифікувати ринки збуту. За 8 місяців 2015 року основним ринками для експорту нашого продовольства є країни Азії, на які припадає близько 49,2 % експорту, до країн ЄС експортується 21,8 %.

 

 

 У випадку повної заборони на ввезення продовольчих товарів до Росії Україна може втратити лише 5% від загального експорту до РФ, а це 180,62 млн грн.

 

 

У РФ залишилось мало додаткових механізмів впливу на Україну

Серед  виробників непродовольчих товарів від подальших  недружніх дій можуть постраждати машинобудування й хімічна промисловість, бо ця продукція пристосована саме до російського ринку і не відповідає вимогам інших країн. Але імовірність санкцій проти цих галузей низька.

Машинобудування

Воно займає найбільшу питому вагу в структурі експорту з України до Росії за січень-вересень 2015 року. Якщо точніше, то це виробництво ядерних реакторів, котлів, машин, яке формує 18,9% експортних надходжень. Проте ці товари входять до ТОП-10 українських товарів, без яких Росія не може обійтися, тому малоімоврно, що Росія наважиться дискримінувати українське машинобудування.

Сировинний експорт

Вагоме місце в українському експорті до РФ посідають неметалеві мінеральні вироби, метал та металічні вироби. Наприклад,  71% точильних каменів з діаманту, які ми відправляємо на експорт, йде до РФ, мінеральні теплоізоляційні матеріали — 70%, фарфорові ванни, раковини та пісуари — 49% … Росії вигідно купувати ці товари в Україні через нижчу ціну, вищу якість або нижчі транспортні витрати. Тому малоймовірно, що Росія введе санкції проти цих товарів.   

Деревообробна галузь

Вона також орієнтована на російський ринок. Російські контрагенти в більшій мірі закуповують продукти первинної переробки дерева з низькою доданою вартістю, а не вироби з деревини, тому ситуація є подібною до попереднього пункту.

Хімічна галузь

Вона досі орієнтована на російський ринок. Ситуація ускладнюється й тим, що значна частина активів галузі розміщена на території, яку Україна поки не контролює, а частина підприємств постраждала від війни.  

Та Росія все ж здатна нашкодити Україні  

Слід готуватись до інших обмежень, які РФ може запровадити проти України:

1) заборона або обмеження транзиту українських товарів через територію Росії (поки ми готували цю статтю, Росія обмежила наш транзит через свою територію. Україна вже організувала альтернативний шлях доставки товарів до Середньої Азії);

2) заборона або обмеження залізничних перевезень українських вантажів територією Росії;

3) відмова в митному оформленні української продукції;

4) невизнання і невиконання російською стороною рішень іноземних судів;

5) розповсюдження неправдивої інформації про ненадійність українських партнерів.

Як допомогти українським виробникам?

Тут можна дати кілька порад. Насамперед держава має допомогти експортерам. Наприклад, укласти угоди з іншими країнами, які б спрощували експорт наших товарів,  надати їм політичну, фінансову та інформаційну підтримку, допомагати просувати товари на інші ринки,  розширити географію експорту,   допомогти з рекламою наших товарів в інших країнах. Слід зважати і на те, що ембарго Росії може спричинити надлишок деяких продуктів на українському ринку. А це "вдарить" по фінансовому стану виробників. Тому подолати наслідки ембарго можна і підвищуючи доходи населення, пропагуючи українські товари, запроваджуючи систему продовольчого субсидування.

 

Отже у Росії залишилось мало важелів впливу на Україну, бо вона вже безповоротно відштовхнула Україну від себе. Та й ці заходи здатні нашкодити самій Росії. Хоча дії нашого сусіди не завжди продиктовані логікою, інакше не було б ні війни, ні санкцій, ні антисанкцій.

_{Над цією статтею працювали Людмила Дейнеко, Оксана Кушніренко та Ірина Романюк з Інституту економіки і прогнозування НАН України.}