Карта, яка показує, куди тікати під час епідемій

Ситуація з китайським коронавірусом може і не критична, проте вона дала привід задуматись, які країни переживуть глобальні епідемії з найменшими втратами. І Україна — одна з найменш захищених країн Європи.

Щорічно американська неурядова організація Nuclear Threat Initiative складає рейтинг готовності країн до епідемій. Карта нижче показує, які країни краще, а які гірше готові протистояти навалам вірусів та бактерій. За ідеальну готовність дається 100 балів. Так от, навіть Сполучені Штати, які посіли перше місце, набрали лише 83,5 бала.

 

США — країна, яка найкраще готова до масштабних епідемій

У випадку епідемії США стануть найбезпечнішим місцем у світі. В Америці одні з найкращих медичних фахівців у світі, розвинена страхова медицина, наявність спеціального устаткування, комунікація та інфраструктура на вищому рівні. На кожних 200 000 осіб у них припадає один фахівець з епідемій, тоді як більшість країн не можуть таким похвалитися. В Україні, наприклад, навіть немає даних про точну кількість таких фахівців. Все це не сприяє високому рівню охорони здоров'я в країні. 

Топ країн, де можна спокійно перечекати спалахи хвороб

Ці 13 держав посідають найвищі місця у світі, вони найлегше перенесуть глобальну пандемію: США, Британія, Нідерланди, Австралія, Канада, Таїланд, Швеція, Данія, Південна Корея, Фінляндія, Франція, Словенія, Швейцарія.

 

Україна — на 94 місці зі 195 країн за готовністю до епідемій (та одна з найгірших у Європі)

Україна займає 38 місце з 43 країн Європи. Показники готовності у нас нижче середнього. З можливих 100 балів Україна набрала лише 38. Чому так?

 

Формально у нас безкоштовна медицина, але насправді дозволити собі якісне лікування велика кількість українців не може. Реформа, яка має виправити цю проблему, ще не завершена.

В Україні жахливий рівень вакцинації — через недовіру до вакцин, яку підтримують навіть загальнонаціональні ЗМІ.

 

На 100 000 осіб у нас більше лікарів та медсестер, ніж у США, але це не додає ефективності українській системі охорони здоров’я. Крім того, система так влаштована, що лікарі часто просто не повідомляють на вищі рівні про виникнення інфекції, тому що бояться, що будуть покарані за те, що допустили це.

 

В Україні відсутні спеціальні установи для хворих з інфекціями, що передаються повітряно-крапельним шляхом. У нас є лише дві лікарні на 80 та 30 осіб, які підготовлені лише для захворювань, що поширюються повільно (ВІЛ, вірусний гепатит).

 

Наші плани з реагування на спалахи інфекцій дуже загальні, а деякі навіть не розроблені. Немає національної стратегії зі зниження ризиків епідемій, її розробка запланована на 2030, але не вказано, хто за неї відповідальний і коли конкретно вона має бути готовою.

 

Відсутні налагоджені канали комунікації між органами охорони здоров'я та медичними працівниками на випадок епідемій. Погіршує ситуацію те, що у нас дуже низькі показники якості медичної інфраструктури. 

 

З іншого боку, Україна обмінюється з міжнародними організаціями даними про те, які віруси грипу вирують у країні. Проте автори звіту відзначили, що планів обмінюватися такою інформацією відносно інших хвороб в Україні немає.

 

Загалом система охорони здоров'я України не готова до того, щоб захищати українців від хвороб і запобігати їм.

 

Як визначається готовність до епідемії?

Перевіряється те, наскільки країна здатна боротися з великими спалахами епідемій. Беруться офіційні дані про:

— плани на випадок епідемії;

— безпеку медичних досліджень;

— інфраструктуру;

— доступність щеплень і кількість громадян, яка їх робить;

— кількість фахівців з епідемії;

— комунікацію між лікарнями та державними органами;

— наявність спеціальних медичних препаратів та устаткування;

— законодавство;

— бюджет на надзвичайний випадок;

— взаємодію з іншими країнами;

— а також ризики, які сприяють поширенню епідемії або заважають її контролювати.

Серед країн з високим доходом немає епідеміологічно неблагополучних

 

Африка — найменш вдале місце, щоб пережити глобальну епідемію

 

 

Під час спалахів хвороб краще не їздити до Екваторіальної Гвінеї — вона найменше готова до таких випробувань

У бідної африканської країни немає навіть сайту Міністерства охорони здоров'я. Відповідно, немає й інформації про плани на випадок епідемій, освіту медиків, наукові дослідження і таке інше. У країни просто немає жодних офіційних даних, що підтверджують її готовність боротись із загрозами.

 

Лише 23% господарств мають інтернет для зв'язку в разі надзвичайного випадку. В країні дуже мало медичного персоналу, а медична допомога надається тільки найуразливішим категоріям: вагітним, дітям до 5 років, інвалідам та особам з певними хворобами.



Загалом жодна країна сьогодні не може забезпечити повну безпеку своїм громадянам під час епідемій. Але в більшій небезпеці — бідні країни, які просто не можуть собі дозволити кращого устаткування, фахівців, інфраструктури. Складно точно сказати, як сильно рівень економічного розвитку держави впливає на стан медицини, але точно зрозуміло одне — бідні держави не можуть побудувати сучасну систему охорони здоров’я. В медицині, як і в економіці, існують лише країни першого світу та третього. Проміжного щабля немає. І Україна — у списку відсталих. 

А ось це читав?!