Коли закінчується один рік та починається новий, усі підбивають підсумки. А незадовго до кінця 2019 пройшла шоста річниця Революції Гідності. Можливо, для тебе цей день минув непомітно. Нова влада його не відзначала, а в інформаційному полі досить новин, які перебивають цю подію. Але для частини людей цей день, кінець 2019 року та півроку президентства Володимира Зеленського стали приводом критично подивитися на минулі роки й задуматися, що змінилося в Україні за шість років після початку Майдану або за півроку нової команди при владі.

 

Багатьох українців не влаштовує те, що вони бачать, і частина зміцнилась у своєму бажанні емігрувати з України.

 

У 2016 році ми написали статтю, в якій перерахували 8 причин не емігрувати. Тоді відносно недавно змінилася влада, була надія на швидкі реформи. Хоча швидких реформ не відбулося, ми все ще вважаємо, що Україна — перспективна країна, яка заслуговує твоєї уваги. Ось наша версія того, чому зараз саме той момент, коли варто, навпаки, повернутися в Україну, а не стояти у черзі за дозволом на роботу в Польщі чи Америці.

 

1. Україна вистояла проти серйозного противника

У 2014 і пізніше, в моменти загострень на фронті, найбільший страх багатьох українців був у тому, що Росія прорве лінію фронту і російські танки увійдуть до Києва. У 2008 році їх вдалося зупинити в 40 км від Тбілісі, то страхи були цілком зрозумілі. Ми вважали, що Путіну вже нічого втрачати, а українська армія, майже знищена і з такими неймовірними зусиллями відновлювана з руїн, не зможе відбити атаку.

 

Але українська армія впоралася, а Путіну, як виявилося, є що втрачати. Вся верхівка Росії тримає гроші та володіє нерухомістю в Європі, навіть у Володимира Соловйова нерухомість в Італії, а економіка Росії залежить від Заходу: Росія хоч і намагається грати газовими мускулами, але сама залежить від європейських покупців енергоносіїв нітрохи не менше, ніж європейці від РФ. Та й взагалі, похилена після санкцій та падіння цін на нафту економіка РФ ще більше залежить від Заходу, і Росія не буде робити занадто різких кроків щодо України. Вона може і далі годувати "українських" політиків, тримати в напрузі нашу армію та намагатися інтегрувати ОРДЛО на своїх умовах, але російські танки не перейдуть лінію дотику. А значить, з цього боку загрози можна не чекати.

 

2. В Україні владою може стати кожен

Приклад Володимира Зеленського та "Слуги народу" дуже показовий. Ми розуміємо, що у тебе немає грошей на виборчу кампанію такого масштабу і немає зв'язків із власником загальнонаціонального телеканалу, але ж не обов'язково відразу балотуватися в президенти.

 

Нова влада намагається дистанціюватися від старих політиків і всіляко показує, що вона інша — прогресивна, чесна, відкрита. Не беремося зараз оцінювати, наскільки це правда (це тема для окремої статті), але такий підхід дає тобі, чесній та прогресивній людині, можливість прийти до штабу "Слуги народу", запропонувати свої ідеї та спробувати на наступних виборах стати депутатом. Навіть якщо особисто ти не любиш Зеленського, поки є шанс, ним варто скористатися.

 

Цинічно? Безумовно. Однак не використовувати можливість застосувати свої здібності, щоб зробити країну кращою, було б серйозним недоглядом. Зрештою, ти завжди можеш розпрощатись із "Зе! Командою", якщо тобі щось серйозно не сподобається.

 

3. Інвестори: Україна може стати великим виробничим центром майбутнього

Припускаємо, що цей пункт викличе у тебе скептичну посмішку. Дійсно, деякі ініціативи "Зе! Команди" викликають подив, а обіцянка досягти зростання економіки на 40% за 5 років виглядає як популізм (бо для таких показників влада взяла занадто повільний темп реформ).

 

Але фраза "Україна може стати великим виробничим центром майбутнього" — це фраза реального інвестора, керівника швейцарської фірми, яка переносить свій завод із Польщі до України, а ще планує перенести виробництво з Німеччини.

 

Великий бізнес не збирається масово покидати Україну, що б не заявляли

тютюнові компанії чи засновник "Розетки". Згорнути такий великий бізнес — це занадто серйозний крок навіть для транснаціональної компанії, то ці обіцянки швидше були схожі на банальний шантаж влади, гру на публіку, щоб змусити уряд згорнути невигідні цим компаніям ініціативи.

 

Більш того, транснаціональні компанії розширюють свій бізнес в Україні. Раз на кілька місяців з'являються новини про те, що лоукостери запускають нові маршрути. Значить, вони розуміють, що гроші на туризм в українців будуть, нехай і не так вже й багато. Регулярно з'являються новини про те, що в Україні відкривають нові заводи: з виробництва сільгоспмашин, фармацевтичний, насіннєвий, яблучного пектину (його використовують в харчовій промисловості), рідких добрив. Це частина новин за 2019 рік. Вартість таких об'єктів — десятки й сотні мільйонів доларів, і власники не будуть закривати їх після кожної невдалої ініціативи влади.

 

Не переконує? Китайські компанії купили акції "Мотор Січі", турки збираються інвестувати 5 мільйонів у завод в Одеській області, кількість айтішників зростає щороку.

 

 

Інвестиції у стартапи теж ростуть.

 

І хоча загальний приплив іноземних інвестицій все ще нестабільний і навіть не завжди зростає, це не дуже схоже на масовий вихід бізнесу з країни, правда?

Бізнесмени будуть вести переговори, тиснути, шантажувати, але перенесуть існуюче виробництво з України тільки тоді, коли не залишиться іншого вибору. Однак навіть в розпалі бойових дій глобального відтоку бізнесу з країни не відбулося.

 

Україна з 2014 року піднялася на 24 позиції в рейтингу інвестиційної привабливості Doing Business і зараз займає 64-те місце. Не занадто масштабне досягнення, однак і не регрес.

 

Хоча над тим, щоб серйозно збільшити приплив грошей до країни, потрібно попрацювати, це правда. 127-ме місце у світі в рейтингу легкості підключення до електромереж (для бізнесу) — це ганьба.

4. Економіка продовжує зростати

Попри війну, серйозні витрати на оборону, непослідовні реформи, масштабну корупцію та безліч інших проблем. А уяви, яким буде зростання, якщо Україні вдасться продовжити реформи.

 

 

І в цілому економіка демонструє приємні новини: інфляція рекордно низька за останні роки, прибуток банківської системи зростає, державний борг рекордно маленький.

 

Українська економічна стабільність поки ще залишається нестійкою: серйозний наступ на фронті потягне за собою зростання військових витрат і зниження рівня життя, до того ж деморалізує українців. Зміцнення гривні обумовлено не структурними змінами в економіці, а спекулятивним попитом на українські цінні папери.

 

Але зараз жити в Україні цікаво. У благополучній Америці або заможній Швейцарії все зрозуміло та нудно. У цих країнах можуть скільки завгодно лаятися між собою політики, але шлях цих країн визначений давно й надовго. Вони будуть заможними і в майбутньому, будуть частиною західного світу. А в Україні — невизначеність. І драйв. Можливість творити історію. Комік може стати президентом, колишній президент Грузії — губернатором, простий сільський хлопець — головою села.

 

Якщо ти сумніваєшся в тому, залишатися тобі в Україні чи емігрувати, потрібно розуміти: зміни не відбудуться швидко. Це робота в довгу. Не всі до неї готові. Але вона приносить результат.

 

У будь-якому випадку, вибирати тобі. Ми будемо залишатися в Україні і працювати над тим, щоб вона стала краще.