1. Що таке світова економічна криза?

Єдиного визначення не існує, але умовно можна вважати, що коли економіки найрозвиненіших країн (Великої сімки) знаходяться у занепаді, криза стає світовою, бо від них вона, ніби вірус, розповсюджується по всій планеті.

2. З чого почалася попередня криза? 

Вона почалася з іпотечної кризи у США. А та, у свою чергу, виникла через сукупність економічних та політичних факторів. 

Щоб стати популярнішими у населення, політики поставили собі за ціль забезпечити небагатих людей житлом. Держава суттєво зменшила вимоги щодо платоспроможності людей, які хотіли взяти кредит на житло. Водночас була зменшена регуляція діяльності інвестиційних банків, і вони підхопили цю високоризикову іпотечну хвилю.

У результаті тисячі людей брали кредити, які не могли виплатити. На основі цих іпотек формувалися цінні папери, яким рейтингові агенції надавали високу оцінку надійності, оскільки всі звикли, що іпотека в Америці виплачується. І цими паперами активно торгували на фондових ринках, де їхня вартість постійно зростала. Але за частиною цих паперів не було реальних грошей. В підсумку виникла величезна піраміда, яка обвалилася, коли кількість неплатників досягла критичної межі. Це вдарило по економіці США, а слідом і усього світу.

3. Нова криза станеться з тих самих причин?

Ніхто не може точно сказати, але це імовірно. Оскільки американська влада під час попередньої кризи пішла проти природних законів економіки та просто надала підтримку банкам, які мали б збанкрутіти через свої помилкові інвестиційні рішення, ситуація суттєво не змінилася. Звісно, таким чином держава намагалася стримати подальше розгортання ще більшої кризи, але це призвело до того, що причини не були ліквідовані.

 

Наразі можна спостерігати аномальне зростання індексу Доу Джонса, яке не зовсім відображає реальний розвиток економіки. Подібне відбувалось у 2000 та 2008 роках перед кризами. Це може означати, що реальна вартість акцій компаній набагато нижча за оголошену. Тобто знов, як і у 2008 році, люди інвестують в ті галузі, гроші з яких не повернуться. 

 

 

4. Як відобразилась попередня криза на Україні?

Україна відчула кризу дещо пізніше, ніж більш економічно сильні держави. Це відбулося через низьку інтегрованість України у світовий фінансовий сектор. Але пізніше криза вийшла за межі фінансової сфери, почала поширюватися на інші галузі економіки та дійшла до нас.

Далі все посипалось одне за одним: у країні стало менше валюти, виріс курс долара. Вагома частина продукції, яку ми споживаємо, — імпортна, відповідно, вона вся подорожчала. Інфляція у 2008 році склала більше ніж 22%. Враховуючи попередній досвід, громадяни почали масово купувати долар, очікуючи подальшого зростання інфляції та курсу. У свою чергу банки зменшили видачу кредитів. Деякі компанії не пережили різкого зростання або падіння цін і закрилися. Безробіття зросло, ціни зросли, а доходи або впали, або не зростали. Економіка в кризі — відповідно, обсяг податків зменшується, а уряд, навпаки, має витрачати більше. Тому довелося запозичати з-за кордону та збільшувати борги, що в майбутньому відіграло свою роль у подальшому падінні курсу гривні. 

 

Якби ми, як азійські країни, були більше орієнтовані на внутрішній ринок або експортували товари з високою доданою вартістю, а не сировину, то мали б усі можливості пом'якшити кризу. Роль експорту для економіки України доволі висока, це близько 45% українського ВВП. Для порівняння, частка експорту у ВВП за 2018 рік в інших країнах складає: США — 12%, Китай — 20%, Сполучене Королівство — 30%, Німеччина — 47%. Під час кризи експорт різко скоротився, бо впали попит та ціни на наші основні експортні товари — чорні метали та зернові (майже половина експорту у 2008 році). У 2008 році дохід від експорту складав понад 63 мільярди доларів. У 2009 він впав на 40%. Додала неприємностей і наша залежність від імпорту, який коливається у різні роки в межах 50-60% від ВВП.

 

 

5. Чи буде криза пов’язана з торговельною війною між Китаєм та США?

Як і в ситуації з фондовими біржами, не можна однозначно сказати, що саме це викличе кризу. Але торговельна війна США та Китаю, яку почав Трамп, вже має негативні наслідки: вона гальмує розвиток економіки Китаю, що може потягнути за собою як економіки країн Азії, так і багатьох інших країн. Водночас від війни можуть постраждати й самі Штати.

6. Отже, звідки прийде нова криза: з Заходу чи зі Сходу?

Однозначної відповіді немає. Якби можна було точно передбачити, коли та з якої причини станеться криза, її можна було б уникнути. Скоріш за все, причина буде комплексною, складатиметься з кількох факторів, але що стане приводом — невідомо. Наприклад, чергове непідписання торгового договору США з Китаєм та невеликий скандал на цю тему можуть дати інвесторам сигнал про наближення кризи. Хтось з інвесторів не витримає напруження та почне продавати акції або призупинить інвестиції, що стане тригером для інших.

Або торговельна війна стане ще жорсткішою. Хоча в той самий час затягування цієї теми може призвести до того, що бізнес встигне перебудуватися та закрити діру в міжнародній торгівлі США, переорієнтувати джерела та напрямки торгівлі. Тоді лише деякі країни опиняться в кризі через проблеми у Китаї, але це не набуде світового масштабу.

Є ще фактор Брекзіту: через вихід Британії з ЄС доведеться переглянути багато міжнародних договорів, та й нікуди не зникає питання щодо роботи кордону в Ірландії, через яке виникають торгівельні та інші суперечки.

Дехто з експертів вважає, що на фондовому ринку чи ринку житла виникне бульбашка: активи дорожчають так швидко і невиправдано, що не зможуть в майбутньому генерувати прибутки, щоб відшкодувати витрати інвесторів. Це пов’язують із політикою "дешевих грошей", коли центральний банк "стимулює" комерційні банки видавати кредити, і ті починають вкладати у проєкти, в які добровільно б не ввійшли.

Отже, варіантів розвитку подій — безліч.

7. Наскільки важкою буде нова криза?

Ймовірність того, що криза буде важчою за кризу 2008 року є, але, за прогнозами, вона буде все ж не такою жахливою. Попереднього разу все сталося раптово, ніхто не був до цього готовий. Натомість сьогодні світова спільнота бачить недалеку проблему та намагається підготуватися.

8. Як світ намагається запобігти кризі?

Точних механізмів наразі не існує. Центробанки та уряди розвинених країн аналізують варіанти та обмірковують свої дії на випадок критичної ситуації. Але повністю уникнути чи хоча б захистити себе від кризи вони не зможуть.

9.Які прогнози по строках кризи?

Оскільки ніхто не знає, коли та з чого все почнеться, сказати, скільки криза буде тривати — неможливо. До того ж, в одних країнах криза буде важчою та довшою, ніж в інших, тому якийсь єдиний строк визначити не вдасться. Дехто вважає, що світ досі не вийшов з кризи 2008 року. Борги урядів і громадян тільки зростають.

 

 

10. Як криза вплине на Україну?

Деякі експерти кажуть, що криза особливого впливу на Україну не матиме, але це викликає сумніви. МВФ закликає сировинні країни, до яких відноситься й Україна, підготуватися до фінансової кризи та стверджує, що вони постраждають найбільше.

 

Це логічно, тому що в розвинених країнах впадуть обсяги важкого виробництва, отже, вони будуть закуповувати менше сталі. В умовах кризи ми не зможемо конкурувати з іншими виробниками, тому що досі маємо застаріле технічне обладнання. Ціни на другий важливий товар нашого експорту — зерно — теж впадуть. Іноземні компанії будуть менше купувати наперед і намагатимуться збити ціни. Все це призведе до часткового скорочення робочих місць в агропромисловому комплексі та металургії, зменшення валютних надходжень у країну та росту безробіття.

 

До України буде заходити менше інвестицій, тому що інвестори по всьому світові будуть намагатися утримати гроші у тихих гаванях (долар, швейцарський франк, золото), а не вкладати їх з великим ризиком усе втратити. Водночас імпортувати товари ми не припинимо, ціни на них зростатимуть, а оскільки купуємо ми за валюту (надходження якої до країни зменшиться), курс долара буде збільшуватися теж. Падіння доходів та зменшення прибутковості бізнесу призведуть до зменшення податкових надходжень у бюджет. Щоб підтримати гарантовані бюджетні виплати, уряду доведеться знову брати у борг, та ще й під значно вищі відсотки, ніж зазвичай. 

11. Що це означає для бізнесу та що робити?

Залежному від курсу валют та сировинному бізнесу буде найгірше.

 

Бізнесу потрібно провести аудит ризиків та спрогнозувати платоспроможність по своїх кредитах. Зрозуміти, які витрати можна скоротити. Прискіпливо спланувати діяльність, щоб не втрачати можливості та не витрачати зайвого. Подумати, що буде з компанією, якщо вона змушена буде працювати без прибутку півроку? Рік? Чи є на цей випадок резерви? Що буде з бізнесом, якщо долар виросте до 30 гривень, до 40? Як буде вирішуватися питання з робітниками: скільки людей доведеться звільнити або кого перевести на часткову роботу?

 

Варто задуматися над створенням нових продуктів або послуг, направлених на потреби людей, що живуть у скрутному економічному становищі. Криза — це завжди можливість для бізнесу: конкуренти випадають з ринку, з’являються дешеві ресурси, виникають виклики для створення нових технологій та способів взаємодії.

12. А для населення?

Все, чого ми боїмося: безробіття, збільшення цін на комуналку та продукти, підвищення курсу долара — згадуємо 2008 рік.

 

Вже зараз необхідно оцінити свої фінансові перспективи та провести запобіжні заходи: 

• відкладати та накопичувати гроші;

• не брати великі кредити, які потім буде важко виплачувати, особливо в доларах чи з прив’язкою до інфляції або валютного курсу;

• не робити ризикованих інвестицій;

• відкриваючи депозит, враховувати, що урядом гарантуються лише 200 тисяч гривень в одному банку (незалежно від кількості рахунків), та уважно читати договір, щоб гарантія дійсно була.

13. Які галузі постраждають найбільше?

Звичайно, постраждає вся економіка, але в першу чергу — прив’язані до експорту сировини галузі: АПК, металургія та інші сировинні підприємства. А ще під високою загрозою — лакшері-сегмент.

14. Чи будуть компанії, які не відчують кризу?

Відчують кризу всі, але хтось зможе від неї виграти. Коли купівельна спроможність населення падає, виграють ті, хто пропонує дешеві товари першої необхідності: основні харчі чи базові ліки. Наприклад, можуть зрости доходи виробника маргарину, оскільки він дешевше за масло, а виробники масла не зможуть швидко переорієнтувати виробництво. Але все одно позитив відчують лише окремі компанії, а не галузі.

15. Чи впадуть знову ціни на нафту?

Скоріш за все — так, але не до 10 доларів. Нафта — це біржовий товар. Коли ціна падає нижче певної відмітки, частині виробників стає невигідно її добувати, і вони оголошують, що припиняють видобуток. Очікуючи, що обсяг нафти зменшиться, всі захочуть закупити її наперед за низькими цінами, і ціни зростуть.

 

Попереднє падіння ціни було зумовлено активним зростанням видобутку — в основному у США — завдяки новим технологіям. Це знизило доходи інших нафтовидобувачів. Але подальше зменшення ціни зробить невигідним видобування нафти для більшості компаній.

16. Чекати на девальвацію гривні?

Чекати. Але наскільки гривня знеціниться, сказати неможливо. Поведінка населення може спровокувати понаднормове зростання курсу долара: якщо всі злякаються та побіжать купувати долари, він, як і будь-який популярний товар, зросте у ціні. Але потім, коли люди заспокояться, повернеться до своєї неспекулятивної вартості, але якою вона буде, сказати складно.

17. Чи варто терміново купувати валюту?

Якщо є накопичення або вільні гроші, ви можете конвертувати їх на свій розсуд.

 

Наразі вартість долара знижується, тому що ростуть надходження з-за кордону від наших імігрантів та з IT-галузі, де розрахунки ведуться у доларах та євро. Також уряд бере в борг у іноземних інвесторів, й до країни заходить багато валюти у вигляді кредитів (купівля ОВДП нерезидентами). Ціни на наші експортні товари цього року були сприятливі — це ще додає доларів у валютну скарбничку. 

 

Але коли настане криза, інвестори захочуть забрати свої гроші — звичайно ж, у валюті, а виручка від експорту впаде. 

18. Що має зробити влада, щоб пом'якшити наслідки?

По-перше, потрібно на законодавчому рівні створити умови для нормальної роботи бізнесу: захистити право власності, привести у порядок судову систему, посилити боротьбу з корупцією. 

 

Щоб кожного разу при кризі не падати на самісіньке дно, в Україні має бути міцний бізнес, що не залежить від експорту сировини, а йому складно розвиватися в чинних умовах. 

 

По-друге, варто прямувати до зменшення дефіциту бюджету та підвищувати ефективність витрачання бюджетних коштів, проводити подальші реформи в усіх галузях. Уряд має бути готовим до переговорів із кредиторами щодо реструктуризації боргів: влада повинна мати аргументи, чому кредитори мають погодитися відтермінувати виплати та повірити, що ми погасимо борги. Водночас ми повинні працювати над зменшенням ставок, за якими ми залучаємо кредити, та збільшенням частки боргу у національній валюті, щоб якомога менше залежати від коливань курсу долара.

 

Якщо кредитори будуть бачити позитивні тенденції в розвитку економіки та можливість її подальшого зростання, вони погодяться на потенційну реструктуризацію та відтермінування платежів, і Україна не увійде в дефолт або не влізе в борги, як минулого разу. 

19. Чи закінчаться колись економічні кризи?

Ні, коливання темпів росту — це природне явище для розвитку економіки. Економіка рухається циклічно, вона не може постійно підніматися вгору, тому що розвиток сам по собі викликає створення нових способів роботи, і коли вони приходять на зміну старим, виникає криза. Коли організм бореться з вірусом, температура тіла зростає — це ознака роботи імунітету. Так само й криза — спосіб очищення ринку від того, що йому заважає. Завжди будуть періоди різкого підйому та поступового зниження економічного розвитку.

Але більшість економістів сходяться на тому, що криза 2008 року у великій мірі була викликана не циклічністю економіки, а нераціональними рішеннями політиків та урядовців. Економічні кризи з таких причин, можливо, колись завершаться.