Ця економічна стратегія України поламалася, несіть наступну

Впевнені, що коли ти думаєш про економіку, то в першу чергу дивишся на курс і зарплати. Дійсно, на них потрібно звертати увагу. Але і курс, і зарплати, і інші важливі економічні показники серйозно залежать від того, яку економічну стратегію обрав уряд. Ми вивчили стратегію економічного зростання України, оцінили, наскільки вона правильна, і коротко розповімо все в декількох зрозумілих слайдах.

Навіщо Україні потрібна економічна стратегія?

Щоб економіка постійно зростала, в уряду має бути бачення того, як буде розвиватися країна: якого результату він хоче досягти та що для цього потрібно зробити.

 

Якщо стратегія добре опрацьована і в ній описані позитивні для економіки кроки, інвестори розумітимуть, до чого прагне влада. Тому що для бізнесу це головний і добре зрозумілий документ.

 

Міністерство економіки підготувало стратегію до 2024 року "Зростання через інвестиції".

Вже з першого слайду уряд ставить амбітну ціль: зростання ВВП на 40% до 2024 року

І ставить діагноз: у нас сировинна економіка, тому ми бідна країна

 

 

І правильно визначає, як впоратися з цими проблемами: Україна повинна отримувати більше інвестицій

Українські високі показники зношеності основних засобів і низькі — інвестицій, додають драматизму та повинні протверезити затятих прихильників будь-якої попередньої влади. Дійсно, коли починаєш усвідомлювати, що в Україні інвестиції на душу населення в 10 разів нижчі, ніж у Словаччині, стає зрозуміло, як багато часу ми втратили, довіряючи управління країною популістам і корупціонерам.

 

Зате наступний слайд псує все враження. Наприклад, в міністерстві вважають, що хороший клімат — це важливий фактор для розвитку сільського господарства України

 

Після об'єднання міністерство, яке випустило цю стратегію, називається Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства. Тобто сільське господарство — це його зона відповідальності. Здається, у профільному міністерстві не знають, що клімат — це ні сильна сторона нашого с/г, ні важливий фактор його розвитку.

 

По-перше, він змінюється. Кілька років тому ніхто не міг припустити, що в Україні в лютому буде майже 5-10 градусів тепла або що березень стане чи не найбільш сніжним місяцем року.

 

По-друге, якщо покладатися тільки на клімат, хороших результатів не отримаєш. Українському сільському господарству критично бракує вологи. Системи штучного зрошення, побудовані в радянські часи, майже зруйновані, а нові через відсутність інвестицій так і не побудовані. 19 мільйонів га сільгоспземель потребують зрошення, а через недостатній полив Україна щорічно втрачає 1,5 мільярда доларів.

 

По-третє, успішно займатися сільським господарством можна і в несприятливих умовах. Наприклад, врожайність пшениці в Україні — 4 тонни на гектар. У пустельних Єгипті та Саудівській Аравії або жаркої Нової Зеландії — 6. Сучасні технології дозволяють успішно займатися рослинництвом там, де раніше це було неможливо, і отримувати результати кращі, ніж у "хлібного кошика Європи" з "найкращими у світі чорноземами".

 

Здивування викликає ще й те, що міністерство серйозно вважає низьку зарплату перевагою України і покладається на "значний земельний потенціал", при тому що мораторій на продаж землі все ще діє.

 

Загалом, цей слайд стратегії засмутив нас своїм непрофесіоналізмом.

 

Цілі настільки загальні, що їх досягнення не можна виміряти

Кожній стратегії потрібні чітко зафіксовані цілі, щоб можна було зрозуміти, досягнуто результату чи ні. Цілі — це показники, які можна однозначно виміряти.

 

Цілі міністерства економіки часто виглядають як "за все хороше і проти всього поганого": прозорий ринок землі, справедливе конкурентне середовище та інші, настільки загальні формулювання, що назвати їх цілями не можна. Які критерії прозорості ринку? Що означає справедливе середовище та в який момент воно стане справедливим? Хто та на якій підставі буде вирішувати, що ці цілі досягнуті?

 

Яка антимонопольна політика буде ефективна? В який момент можна буде стверджувати, що рейдерства в Україні більше немає?

 

До того ж, не в усіх напрямках цілі встановлені.

У очікуваних результатів немає обґрунтування

Наприклад, чому за 5 років необхідно створити саме 1 мільйон робочих місць? Звідки взялася ця цифра?

 

 

 Чому Україні потрібні саме 50 мільярдів доларів інвестицій, а не 40 або 60? Вмістити у стратегію докладні розрахунки складно, але потрібно хоча б дати на них посилання. Інакше виникає сумнів, що ці розрахунки є.

 

Немає аналізу розвитку світової економіки

Економіка України відкрита світу. Є багато тем, які потрібно згадати у стратегії її розвитку, тому що вони безпосередньо впливають на економіку. Але у стратегії не проаналізований жоден глобальний економічний тренд.

 

У стратегії забули про Донбас і Крим

Донбас і Крим за ці 5 років цілком можуть повернутися під контроль України. Їх реінтеграція обійдеться в астрономічну суму — як мінімум 300 мільярдів тільки для Донбасу. Звідки взяти ці гроші? Як відновлення зв'язків зі зруйнованим Донбасом та з Кримом, який економічно вже зав'язаний на Росію, вплине на економіку України? Скільки переселенців повернуться додому? Як зростуть соціальні виплати?

Стратегія розрахована всього на 5 років — а це дуже мало 

Польща у 2013 році затвердила стратегію розвитку країни до 2030 року. 

 

Щоб у країну приходили інвестиції та добробут її жителів зростав, держава повинна бути зрозумілою, а її політика — передбачуваною. Тому економічна стратегія повинна охоплювати набагато більший період і давати прогнози на 10-20 років. Але судячи з того, що в цій стратегії крайня дата — 2024 рік, уряд або не прогнозує так далеко, або не розуміє, якою Україна буде після цієї дати.

 

Та й взагалі, у Польщі є стратегії для різних напрямків: сталого розвитку, інновацій, регіонального розвитку, людського капіталу та багато інших.

Економічна стратегія України — 30 сторінок. Британії — 256

Ось як треба писати стратегію розвитку економіки: уряд Її Величності підготував промислову стратегію Британії, де майже в 9 разів більше сторінок, ніж в українській. У тому числі вона описує вплив на економіку штучного інтелекту, переходу на поновлювані джерела енергії та старіння населення.

 

У польській стратегії — 145 сторінок.

Висновок: годі пишатися потенціалом, пора будувати державу

Україні варто припинити пишатися кліматом, вдалим географічним розташуванням, чорноземами та великим економічним потенціалом. Необхідно нарешті почати створювати працюючі державні інституції, які завоюють довіру інвесторів. Тому що довіра — це головний актив, яким Україна може їх спокусити. Один із критеріїв того, добре працюють інституції чи ні, є їхня здатність написати та реалізувати стратегію. З першим завданням міністерство економіки вже не впоралось.

 

Є два типи країн: розвинені першого світу і відстаючі — третього. Всі держави, які здійснили ривок і вибралися з третього світу до першого, робили це, добре розуміючи, в якому становищі вони знаходяться зараз, що відбувається у світі та яких результатів вони хочуть досягти. Та як з користю для себе скористатися ситуацією у світовій економіці.

 

Держава, в якої немає правильної стратегії розвитку, приречена залишатися країною третього світу. З того моменту, як Україна знову стала незалежною, наша економіка переживала низку драматичних криз і несподіваних підйомів, але ВВП на душу населення зараз лише трохи перевищує рівень 1991 року. Всі ці роки Україна не мала довгострокової стратегії розвитку економіки, а ті, що були, все одно не виконувалися. Україні не потрібно намагатися шукати свій особливий шлях, їй потрібна розумна та реалістична стратегія економічного зростання, яка не буде змінюватися кожні 5 років. Тоді у нас буде шанс повторити хоча б економічний успіх Польщі, добробут громадян якої виріс в 4 рази, а не в 1,3, як в Україні.

 

А ось це читав?!