Банківська система майбутнього: якою її бачать в Україні

Що таке банки майбутнього, як з ними буде працювати регулятор, як зміняться технології та клієнти? На ці та інші цікаві питання відповіли експерти під час фінтех-конференції UAFinTech 2019

Часто конференції, що проводяться в Україні, перетворюються на переказ закордонного досвіду та посипання голови попелом як же ми відстали від лідерів. UAFinTech 2019 була іншою живе обговорення, обмін думками і жодного слова про зраду. Експерти вважають, що в Україні швидко запроваджуються інновації у фінансовій сфері, а представники компаній-лідерів ринку, запрошені до дискусії, працюють з фінтех-продуктами світового рівня. Тож було цікаво дізнатися, яким вони бачать майбутнє банківської системи, роль регулятора на ринку та які технології роботи з грошима ми отримаємо найближчим часом.

 

Яким буде банк майбутнього

 

Сергій Коптік ("Київстар") вважає, що банк майбутнього буде "жити" у смартфоні. Ми просто отримаємо його з черговою версією iPhone.

 

Антон Тютюн ("Ощадбанк") бачить два сценарія переходу до нового банкінгу. Перший — це те, про що багато говорять: діджитал, зникнення готівки, платежі в месенджерах. Другий адаптований до реалій України. У нас 13 мільйонів людей живуть у селах, близько 30% населення пенсіонери. Лише 20% клієнтів хоча б раз на місяц заходять в онлайн-банк, а 65% населення сплачують комуналку у відділеннях. Людина шукає звичних, простих, комфортних для себе умов, тож банк майбутнього — це те ж саме, що і зараз, але швидше і простіше.

 

Віра Платонова (Visa) гадає, що банк майбутнього — це IT-компанія. Фокус на молоде покоління буде посилюватись, але класичний банкінг теж нікуди не дінеться.

 

На думку Сергія Холода (НБУ), фінтех-компанії та банки рухаються назустріч одне одному, і це призведе до поглинань. Врешті-решт, банк буде доступним через будь-які канали — і фізичні, і віртуальні. При цьому банківська установа може навіть діяти за клієнта, якщо людина надасть організації таке право.

 

Сергій Черненко (ПУМБ) упевнений, що найближчим часом на банки очікує діджитал-трансформація, впровадження нових технологічних процесів, апгрейд класичного банкінга за допомогою цифрових технологій. Тобто ми будемо виконувати звичні операції, але швидше, більш надійно та зручно.

 

У більш віддалений час на клієнтів банків очікує спрощення користування послугами до такої міри, що люди не будуть навіть замислюватись про них. Тут є проблема фінансова грамотність залишається на низькому рівні, тож за керування грошима буде відповідати штучний інтелект, а банківський сервіс як окрема послуга просто розчиниться в повсякденному житті.

 

Розвиток мікрофінансових організацій фінтех-індустрії змушує класичні банки трансформуватися, розмірковує Заріна Одінаєва (IFC). Інноваційні компанії швидко збирають клієнтську базу і "створюють" нових клієнтів у сферах та регіонах, де класичний банкінг не був присутній. Конкуренція та більш глибоке проникнення фінансових послуг роблять добру справу для ринку, де кожному знайдеться місце. Наприклад, банки завжди будуть обслуговувати великих корпоративних клієнтів, але для того, щоб утримати сектор роботи з фізособами, доведеться впроваджувати інноваційні продукти.

 

Альона Андроннікова (Moneyveo) прогнозує, що банки будуть розвиватися через впровадження мікросервісів, які відповідають вимогам клієнтів. Але за великою кількістю окремих сервісів залишиться банк установа, якій довіряють. Штучний інтелект має отримати частину функцій по обслуговуванню споживачів, але гроші клієнти все одно віднесуть саме людям в банківських офісах.

 

Регулятор і банк майбутнього

 

На думку Заріни Одінаєвої, регулятор має рухатись зі швидкістю ринку. Інколи банківський сектор готовий до нових ідей і продуктів, а консервативний регулятор стримує розвиток, а інколи навпаки в Азербайджані була впроваджена можливість відкрити рахунок без присутності людини у відділенні банку, але інновація не зацікавила ані банки, ані клієнтів. Мета регулятора підтримка руху вперед за попитом, а не впровадження інновацій заради інновацій.

 

Сергій Холод підкреслив, що в Європі регулятор допомагає фінансовим установам, створюючи умови для розвитку нових продуктів і конкуренції. А в США банки самі домовляються про взаємодію. Це міжнародний досвід, що використовується по всьому світу. В цілому задачі регулятора забезпечення розвитку ринку, захист споживачів, створення конкурентних умов, аналіз даних і пошук найкращих практик, що вже працюють.

 

Сергій Коптік наголосив на тому, що мікроплатежі можуть бути виведені за межі класичного банківського обслуговування. Будь-яка людина з мобільним телефоном вже має рахунок і може користуватись ним. Якщо буде можливість проводити додаткові операції, то це буде зручно для клієнта і сприятиме підвищенню фінансової грамотності. Справа за новим законом про платіжні послуги. Регулятору потрібно шукати баланс між потребами клієнтів і необхідністю втручатися в ринок.

 

Нові технології на шляху до банку майбутнього

 

Антон Тютюн очікує поширення використання для платежів пристроїв, що носяться. Вже можна сплатити через смартфон, незабаром з’явиться можливість зробити це за допомогою кільця або годинника. За впровадженням таких технологій Україна випереджає Туреччину, Грецію і навіть США. Крім цього, "Ощадбанк" працює над спрощенням роботи з безготівковими платежами для малого та середнього бізнесу.

 

Віра Платонова вважає, що Україна знаходиться серед лідерів за використанням смартфонів для здійснення платежів. На її думку, чим кращими будуть технології ідентифікації користувача за допомогою біометрії, тим більше просунуться інновації в цій сфері. Технологія, з якою зараз працює Visa перетворення смартфона продавця на термінал для сплати.

 

Сергій Черненко впевнений, що ми побачимо розвиток за всіма напрямками класичні відділення стануть кращими, так само, як мобільні додатки банків. Представник ПУМБ бачить майбутнє за обробкою даних та якісним прогнозуванням.

 

Альона Андроннікова розповіла, що в її компанії новий продукт створюється в оточенні, що формується з бажань і небажань клієнтів. Для того, щоб робити це швидко та якісно, Moneyveo запускає свій R&D-центр. Вже зараз 97% запитів обробляються автоматично, і рішення за ними виносить робот. Мета компанії досягти 99,99%. Адже, за інформацією CEO Moneyveo, показник якості обслуговування роботом в декілька разів вищий, а витрати на нього — нижчі.

 

Moneyveo, Visa, "Київстар" не мають на меті стати банками. На думку менеджерів, це надто дорого та клопітно.

 

Нова генерація клієнтів для банків майбутнього

 

Антон Тютюн розповів про те, що "Ощадбанк" вже присутній в Instagram, TikTok та інших соцмережах. Він впевнений, що клієнти цифрової ери звикли до того, що для всього є електронний еквівалент, цінують власну свободу та активно користуються онлайн-продуктами. Вони принципово не бажають відвідувати відділення, їх привертають швидкість, зручність та актуальність, але такі клієнти мало цінують бренди, тож необхідно швидко реагувати на їхні запити.

 

Віра Платонова бачить два тренда, пов’язані з новим поколінням. По-перше, його представники вимагають високої якості обслуговування, по-друге, цінують entertainment banking банкінг повинен бути пов’язаний з розвагами.

 

Заріна Одінаєва зазначила, що мілленіали стають все більш помітною групою в загальному споживанні, вони стали дорослішими, у них з’явилися гроші, але їхні звички сформовані під час банківської кризи і суттєво відрізняються від потреб інших поколінь. Без сумнівів, роль міленіалів в економіці зростатиме, і фінансовому сектору доведеться підлаштовуватись під них. 

 

Альона Андроннікова вважає, що бренди втрачають силу. Це будуть заперечувати маркетологи, але через 5 років цей тренд проявить себе повною мірою.

 

Насамкінець, спікери відповіли на питання про те, чого вони бажають більш за все. Відповіді поділились на класичні — миру в усьому світі, перемоги над онкозахворюваннями, припинення знищення лісів, більше емпатії та уваги дітям, і специфічні — щоб в Україні з’явився гідний штучний інтелект і регіональний саміт по фінтеху. Будемо сподіватись, що всі побажання здійсняться.