Владислав Рашкован у квітні 2014 року погодився піти з посади фінансового директора в UniCredit Bank до НБУ, щоб реформувати банківську систему. Чиновник-новачок хотів звільнитися вже наступного дня, але залишився і відчув, яким може бути спротив старої системи. Зараз Владислав представляє Україну у МВФ.

Щоб найняти найкращих чиновників, потрібен був мільярд гривень на зарплати, якого не знайшлось

Влітку 2014 року уряд і президент могли найняти на посади в державних органах найкращих фахівців у своїй сфері. Натомість на роботу взяли просто хороших, і це зменшило ефективність роботи в 10 разів.

Попит на найкращих виник лише тоді, коли до уряду прийшли Айварас Абромавичус, Валерія Гонтарева, Наталія Яресько та Андрій Пивоварський, але він не охопив усю державу, а був лише точковим. Кількох найкращих спеціалістів, які прийшли на держслужбу, не вистачило, щоб зміни відчула вся держава.

У 2014 році мали замінити близько 1,5 тисячі старих чиновників на людей, які зможуть принести зміни. За розрахунками Владислава Рашкована, для їхніх зарплат потрібно трохи більше, ніж мільярд гривень на рік. П’ять років тому обговорювали ідею фонду, в якому зберуть достатню суму, аби заохотити розумних та ефективних людей претендувати на державні посади. Його були готові профінансувати ЄС, США та український великий бізнес. Але ця ідея залишилась нереалізованою. Натомість, держава спромоглася за 1 день знайти 1,2 мільярда гривень, щоб компенсувати їх вкладникам банку "Михайлівський", які не вміють читати договори та віддавали свої кошти не банку, а підставним компаніям.

Нові чиновники можуть заощадити більше, ніж держава на них витратить

Мільярд гривень — це незначні витрати для бюджету, якщо порівняти їх з ефектом, який отримають українці. Наприклад, команда Нацбанку за 2,5 роки заощадила 7,5 мільярдів гривень з бюджету, які запланували як витрати попередні керівники. Система ProZorro менше ніж за пів року роботи попередила близько 7 мільярдів гривень розтрат бюджету. Різниця між шістьма місяцями роботи Нафтогазу 2016 року і 2015 року — близько 25 млрд гривень заощаджених коштів.  

4 причини, чому люди не погоджуються працювати на державних посадах

Керівництво Нацбанку звільнило 6850 людей і прийняло на роботу пів тисячі нових. Більшість співбесід із кандидатами Владислав Рашкован провів особисто, та чимало кращих фахівців ринку йому відмовили. Владислав виділяє 4 причини.

1. Українці, які протестували на Майдані, не хотіли ставати владою

У Майдані-2014 були задіяні три великі сили: колишня влада, опозиція та громадянське суспільство, яке також представляло на Майдані український бізнес.  

Тодішня влада хотіла утримати її та зберегти наявну корумповану систему. Тодішня опозиція хотіла стати владою та зберегти наявну корумповану систему. А громадянське суспільство хотіло змінити цю систему, але не хотіло стати владою. Тоді українці думали: ми свою справу зробили — вийшли на протест. А тепер ви (опозиція) ставайте владою та керуйте країною замість нас. Люди не зрозуміли, що якщо вони хочуть змінити систему, то лідерами держави повинні були стати лідери громадянського суспільства та бізнесу.

2. Низька зарплата — у приватному секторі можна заробляти значно більше

Топ-менеджмент приватних компаній заробляє на порядок більше, ніж чиновники. Тому таким людям немає сенсу працювати на державу: відповідалність аж ніяк не менша, а нервів значно більше.

Державних службовців має бути менше, але зарплата повинна бути більшою. 

3. Робота на державу — це вихід із зони комфорту

Ніхто з приватного бізнесу, де все налагоджено, є високі зарплати та закордонні відрядження, не хотів йти на роботу з низькою зарплатою, знаючи, що їхні старання не будуть оцінені.  

4. Емоції

Час свого перебування у Національному банку Владислав Рашкован назвав "емоційною симфонією". Він схематично пояснив, що йому як держслужбовцю довелось самому пережити на посаді.

Спершу пропозиція змінювати країну викликає почуття власної значущості. Новачок переповнений ентузіазмом та натхненням. 

Проте після 2-3 місяців роботи, коли чиновник помічає, що нічого не змінилось, у нього виникає подив. Згодом з’являється надія, що заплановані реформи все ж таки будуть реалізовані. Але нічого не налагоджується, і спершу людина розчаровується, а вже незабаром жаліє себе. І тут виникає два варіанти дій: покинути все й піти з роботи або розізлитися та продовжити чинити спротив системі.

Рашкован обрав друге та залишився в Нацбанку. Пізніше була вдячність близьким, які його підтримували весь цей час, радість від маленьких перемог, повага до самого себе та повага всіх інших. Окремим чиновникам навіть вдалося досягти міжнародного визнання, як, наприклад, Наталії Яресько чи команді з ProZorro.

Але всі ці проблеми не означають, що не потрібно йти на державну службу. Хтось інший не буде змінювати країну. Це повинен зробити ти.

via