Як не стати фанатичним перфекціоністом: 7 дієвих порад

Деякі задачі вимагають 5 хвилин роботи, а ти витрачаєш годину, щоб точно зробити все ідеально. Десятки разів прокручуєш в голові ситуацію у пошуках ідеального варіанту. Та чи вартий результат твоїх зусиль? Чи завжди доцільне прагнення до найкращого? Іноді, насправді, краще зупинитись. Маємо кілька порад як ефективно це зробити.

Перфекціонізм виникає через власні страхи і невпевненість. Ідеалісти переймаються, що якщо вони послаблять свої зусилля, то це нашкодить їхній  ефективності та репутації. Саме тому вони чіпляються за свій перфекціонізм, навіть коли він непродуктивний. 

Якщо це про тебе, наберись терпіння. Пригальмувати свій "комплекс відмінника" не так вже й складно, як здається. 

Навчись розуміти, коли час зупинитись 

Як скаже будь-який перфекціоніст, "бути ідеальним — легко". Але запитай себе: "Чи правильно я використовую свій час? Чи продуктивна моя робота?". Ти можеш витратити додаткові три години на доведення роботи до ідеального стану. Але чи матиме тоді ця робота на 100% позитивний результат? Насправді іноді достатньо усвідомити, що завдання вже виконане. 

Налаштуй свої стандарти якості 

Наприклад, ти пишеш важливу доповідь для шефа. Покажи проміжний варіант колезі або самому начальнику. Може виявитись, що за 30 хвилин ти напишеш гарний текст, і не буде потреби витрачати на нього ще 2 години. І навіть якщо тобі ще доведеться доопрацьовувати записку, у тебе будуть корисні коментарі.

Розбий завдання на етапи

Прагнення до досконалості схоже на безцільну подорож. Перфекціоніст завжди буде прагнути працювати над завданням, але кінцевий результат може не принести задоволення. Тому краще створити свій поетапний чекліст з підзадачами та звіряти виконане з ним.

Перестань сумніватись у своїх силах 

Більшість перфекціоністів схильна постійно розмірковувати про те, чи достатньо вони зробили, і так і не виконати поставлене завдання. Вони шукають в усьому помилки і не прощають себе, якщо знайдуть їх. Це контрпродуктивно.  

  • Визнач свої тригери. Перший крок у подоланні цієї звички — навчись розпізнавати, коли сумніви заважають продуктивній роботі. Запиши ситуацію: де знаходишся, час доби та хто поруч. Визнач закономірності та подумай як їх уникнути або контролювати.

  • Не довіряй своїй першій реакції. Перше враження досить часто буває помилковим. А для того, хто часто сумнівається у своїх силах, концентруватись на всьому поганому — майже норма. Тому, дай собі час і не поспішай з діями.

  • Старайся відволікатись. Дуже корисно перемкнутись на 10 хвилин на будь-яку буденну справу, для якої не потрібно навантажувати мозок. 

  • Думай позитивно. Спогади про опередні успіхи налаштують тебе на позитивний настрій. 

Задумайся про майбутні плани 

Корисно буде поговорити з кимось про своє майбутнє. Співрозмовником може бути твій начальник, друг, брат, наставник, чоловік або дружина. Будь чесним та відвертим. Розкажи співрозмовнику над чим працюєш, попроси оцінити себе та пообіцяй подумати над отриманими рекомендаціями, навіть якщо не з усім згоден. 

Слідкуй за своїм прогресом

Кожен тиждень потрібно аналізувати свої успіхи у боротьбі з перфекціонізмом. Запитай себе: "Чого вдалось уникнути через страх помилитись на цьому тижні? Чи були випадки, коли мій перфекціонізм був безглуздим?". Твоя мета — визначити, де перфекціонізм потрібен, а де — ні.

Принципи, які слід запам’ятати

Потрібно робити

  • Іноді достатньо просто виконати завдання, а не прагнути до ідеального результату.

  • Задумайся про свій прогрес;

Не потрібно робити

  • Працювати в погоні за аморфною метою досконалості. Створи чекліст, який допоможе працювати з конкретними цілями;

  • Думати над одним і тим самим питанням знову і знову. Часто, щоб поглянути на проблему по-новому, потрібно відволіктись і повернутись до неї через якийсь час.

  • Боятись запитати думку сторонньої людини про результати своєї роботи. Звернися до людини, якій довіряєш.



Перфекціонізм з одного боку може мотивувати працювати на високому рівні і якісно робити свою роботу. З іншого боку, постійно бути перфекціоністом морально важко, бо таких людей в основному не влаштовують результати власної роботи та роботи інших. Тому важливо розпізнавати, як на тебе впливає це прагнення, дбати про якість роботи й не забувати про власне здоров’я.

via