Оксана Кушніренко, Інституту економіки і прогнозування НАН України

У дискусіях про новий Податковий кодекс автори різних законопроектів забули, що не обов'язково вигадувати абсолютно новий документ, слід звернути увагу на те, як змінювались інші держави. У цьому їм допомогла у тому числі правильна податкова система.

Останнім часом умови ведення бізнесу в Україні трохи покращились

Згідно з оновленим рейтингом Doing Business, у 2015 році Україна опинилась на 83 місці зі 189 країн і значно відстає не лише від розвинених держав, а й навіть від Росії (51 місце). Проте є й певні успіхи: за показником "Сплата податків" Україна в 2015 році посідає 107 місце порівняно з 189 в 2014 році та 181 місцем в 2012 році. Це — наслідок змін у системі оподаткування: зменшення кількості податків з 22 до 9, запуск системи електронного адміністрування ПДВ та інших вдосконалень.

 

 

Але податкова система все ще заважає країні розвиватись

Незважаючи на невелике покращення ситуації, "низька" позиція України вказує на зменшення інвестиційної привабливості, збільшення рівня тінізації, падіння ключових індикаторів  конкурентоспроможності.

Податкова система не дозволяє фінансувати дохідну частину бюджету — у нас постійний дефіцит бюджету та є постійна потреба брати кредити. Основними проблемами податкової системи України залишаються корупційїні схеми, великі масштаби тіньової економіки, ухилення від сплати податків, обтяжливі податкові процедури, несправедливий податковий тягар.

Хоча податкова система — це важливий елемент державного впливу на бізнес, саме вона може "підштовхнути" інвестиції. І ось кілька днів тому парламент нарешті ухвалив зміни до Податкового кодексу, а до цього депутати, уряд та громадськість жваво обговорювали механізм реформи. Проте у цих обговореннях мало уваги звертали на досвід інших країн, які мали схожі з Україною стартові умови і змогли за короткий час стати розвиненими.

Сінгапур — приклад для України

Ця країна свого часу була англійською колонією, і лише вміле управління та вибір правильного вектору розвитку дозволили їй стати лідером світових економічних рейтингів. І в цьому їй допомогли саме податкові інструменти. Ось кілька особливостей сінгапурської системи оподаткування, завдяки яким країна стала розвиненою.  

Однорівнева система оподаткування

Ставка податку на прибуток компаній в Сінгапурі становить 17%, що  трохи менше, ніж в Україні (18%). Проте подальшого оподаткування капіталу акціонерів не передбачено. В Україні ж бізнес сплачує 18% податку на прибуток, а потім ще 5% податку на дивіденди.

До 1986 року ставка податку на прибуток в Сінгапурі становила 40%. Такі високі показники не могли бути ефективними, тому уряд Сінгапуру вирішив, що необхідно перейти від прямих до непрямих податків та зменшити податкові ставки.

 

 

У Сінгапурі немає податку на приріст капіталу, а прибуток, отриманий від продажу нерухомості, не підлягає оподаткуванню. В Україні ж при продажу нерухомості компанії сплачують 5% коштів, отриманих при продажу. У Сінгапурі не підлягає оподаткуванню прибуток від продажу цінних паперів і фінансових інструментів (ці вкладення вважаються особистими інвестиціями).

Територіальній принцип оподаткування

Цей принцип поширюється не тільки на прибуток компаній, але і на доходи фізичних осіб. Резиденти сплачують податки тільки з доходів від джерела в Сінгапурі за прогресивною ставкою від 0% до 20% (ставка залежить від суми доходу).

Податок на товари і послуги — 7%

Це аналог українського ПДВ (20 %). Однак продаж та оренда житлової нерухомості, фінансові послуги та експорт товарів і міжнародних послуг звільнені від цього податку, що знизило податкове навантаження.

Його введення було частиною урядової реформи, призначеної змінити пряме оподаткування доходів на систему непрямого оподаткування споживання для того, щоб підвищити міжнародну конкурентоспроможність. Ще однією перевагою є те, що податкова система на основі споживання створює більш стійку податкову базу в міру старіння населення.

Ріст субсидій та прямих адресних виплат для малозабезпечених верств населення пом"якшив наслідки зростання податкового навантаження і негативне сприйняття цього податку.

Оподаткування малого бізнесу

Фізичні особи–підприємці сплачують податок за прогресивною ставкою від 3,5% до 20% від доходу, отриманого на території Сінгапуру. Перші 20 тисяч сінгапурських доларів не оподатковуються. Процес подачі податкової звітності та сплата є прозорими завдяки застосуванню електронної служби NFS, введеної Податковим управлінням Сінгапуру (IRAS).

Для сприяння розвитку малого бізнесу існують пільги в оподаткуванні новостворених компаній протягом перших трьох років діяльності.

 

 

Система податкових пільг

Сінгапурський бізнес не сплачує податки з прибутку від продажу цінних паперів і фінансових інструментів та з доходу сінгапурської компанії-нерезидента, отриманого з іноземних джерел.

Для інвесторів Сінгапуру існує спеціальна програма The Global Investor Program. Резидентний статус можуть отримати іноземці, які інвестували 2,5 млн сінгапурських доларів у новий бізнес або в один із 11 фондів, визначених урядом, що дає можливість звільнення від оподаткування доходів компаній. Податкові пільги також передбачено для індустрії управління фондами і трастами. 

Україні треба не зменшувати податки, а відійти від непрямого оподаткування та давати пільги

В України пропонувати суттєве зменшення податкових ставок для базових податків неправильно, бо це значно зменшить доходи бюджету. У нас  найбільш вагомими податками для наповнення бюджету в 2014 році є ПДВ,  податок на доходи фізичних осіб, акцизний податок та податок на прибуток підприємств.

А у Сінгапурі інша структура податкових надходжень: левова частка — 31% — належить корпоративному податку. 

 

 

Сінгапурський досвід показує, що правильно було б зменшити залежність від непрямого оподаткування та переорієнтуватись на ефективне адміністрування прямих податків, а також ввести податкові пільги для венчурних підприємств у високотехнологічних сферах — це сприятиме залученню інвестицій в Україну.

 

Україна — це потужний промисловий майданчик з великими перспективами, і ним вже цікавляться інвестори. Тому нам треба створити сприятливі умови для їх роботи, у тому числі використавши досвід розвинених країн. Сінгапур доводить, що можна зробити з відсталої країни сучасну.