Новий звіт про управління: 10 важливих фактів і серйозних проблем

Розібрались у заплутаних нормах щодо звіту про управління, які ухвалили парламент та чиновники, вчергове додавши українському бізнесу роботи на пустому місці.

Звіт про управління — крок вперед для українського бізнесу. Його вже рік як роблять у ЄС в обов'язковому порядку, а раніше багато компаній робили добровільно. В Україні нефінансову звітність добровільно готують близько ста компаній, що розуміють її позитивний вплив на репутацію бізнесу. Але запровадження обов'язкової подачі звіту про управління в Україні відбулось поспіхом та створило проблеми компаніям, які раніше не готували нефінансову звітність.

Отже, ось найважливіші факти про новий звіт.

1. Звіт про управління зобов'язані подавати лише середні та великі компанії

Мікропідприємства та малі підприємства звільнені від подання звіту. Це сказано в 11 статті Закону про бухоблік.

2. Деяким компаніям звіт потрібно подавати кілька разів, в різні інстанції та з різним змістом

Ми намалювали схему, яка допоможе в цьому розібратися. Вона показує, які компанії повинні подавати звіт, кому подавати, в який термін і за нормами яких регуляторів.

 

Натисніть на схему, щоб відкрити її у повному розмірі

   

Звіт про управління дати

3. Звіт складається з фінансової та нефінансової частин

З фінансовою частиною загалом все зрозуміло. Всі українські компанії подають фінансові звіти. А нефінансові  — це новинка для більшості українських компаній. До 2019 року такі звіти випускали хіба що великі компанії за своїм бажанням  — щоб показати клієнтам і партнерам, що вони ведуть бізнес прозоро.

4. Але нефінансову інформацію зобов'язані вказувати тільки великі компанії

Середні компанії можуть не вказувати у звіті нефінансову інформацію.

Які компанії є середніми? Це зазначено у Законі "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Цитата з Закону: "Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

— балансова вартість активів  — до 20 мільйонів євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)  — до 40 мільйонів євро;

— середня кількість працівників  — до 250 осіб."

Однак фінансову частину середні компанії робити все одно повинні. Тобто не скласти звіт про управління взагалі, посилаючись на те, що компанія вже подала фінансовий звіт, не вийде.

Втім, навіть якщо ваша середня компанія може на законних підставах скоротити звіт, це ще не означає, що так треба робити. Звіт про управління  — потужний інструмент комунікації з клієнтами, партнерами, співробітниками та суспільством. На Заході просунуті компанії вже давно використовують його з такою метою, і якщо тепер український бізнес теж повинен його готувати, не варто упускати можливість з його допомогою поліпшити репутацію компанії, показавши, що вам нема чого приховувати.

5. А з бюджетними організаціями проблема: повинні вони подавати звіт чи ні, незрозуміло

11 стаття Закону про бухоблік чітко говорить, що від подачі звіту звільняються мікропідприємства та малі підприємства. А Порядок подання фінансової звітності, який затверджений Кабміном, каже, що від подачі звіту звільнені також і бюджетні установи: "Підприємства (крім бюджетних установ, мікропідприємств та малих підприємств) подають разом з річною фінансовою звітністю звіт про управління".

В Україні закон має вищу силу, тому, швидше за все, ця колізія буде трактуватися так, що бюджетні установи повинні подавати звіт про управління.

6. У звіту про управління немає строго встановленої форми та змісту

Бланків для звіту немає, тому багатьом компаніям доведеться самостійно вирішувати, яким буде формат звіту: тільки текст, текст і таблиці, текст і графіки, або до цього всього ще додасться і інфографіка.

Також встановлено лише мінімальні вимоги до змісту, але компанія може додати до звіту ту інформацію, яку вважатиме за потрібне. Жоден закон чи інший нормативно-правовий акт не встановлює вичерпного переліку інформації, яку необхідно розкрити у звіті про управління.

7. Емітенти цінних паперів готують звіт керівництва, а не звіт про управління

Це інша назва звіту про управління. Вона виникла через різний переклад одного англомовного терміна. І хоча ці звіти схожі, формально це інший звіт з іншим змістом.

8. Але як його готувати, поки що не дуже зрозуміло

Нацкомісія з цінних паперів оголосила на своєму сайті, що до узгодження змін у своїх нормативно-правових актах Мін'юстом, емітенти подають звіт керівництва у примітках до змісту Додатка 38 у довільній формі.

9. За порушення термінів подачі регулятори можуть карати

Зараз регулятори і самі перебувають в замішанні від всієї цієї ситуації зі звітом про управління: через неузгоджену термінологію, дублювання звітів. Можливо, вони розуміють, що бізнес опинився у складній ситуації, і не налаштовані застосовувати серйозні санкції до тих, хто порушить терміни подання звіту про управління. Але формально у них буде право застосувати санкції за порушення термінів, то сильно розраховувати на якесь потурання не варто. Кращий варіант  — подати вчасно настільки хороший звіт, наскільки це можливо. Ймовірно, це буде сприйнято регуляторами краще, ніж взагалі не зданий вчасно звіт.

10. Нефінансову звітність також необхідно аудіювати

Але на даний момент аудитори не знають, як це робити. Ні аудиторська палата, ні інший державний орган не випустив роз'яснень з цього приводу. Також немає міжнародних стандартів  аудиту корпоративного управління. Фактично, зараз аудит звіту про управління знаходиться в підвішеному стані.

До 28 лютого, коли треба буде подати звіт про управління, залишилось зовсім мало часу. Встигніть підготувати його вчасно та без помилок! Призначте нам зустріч та дізнайтесь, як ми можемо допомогти вам у цьому.