Наша країна є імпортером енергетичних ресурсів. Раніше щороку нам про це нагадував "Газпром", зараз — рахунки за комуналку, які можна було б зменшити, якби не низька ефективність обладнання, діряві труби і наше невміння економити.

Україна на кожну спожиту одиницю енергії виробляє втричі менше продукції, ніж Польща.

Для того щоб виробити продукції чи послуг на 1 000 доларів, Україна витрачає енергію, яку можна отримати при спалюванні 280 кілограмів нафти. Це краще, ніж в Ефіопії, але гірше за Кенію і вдвічі більше, ніж в середньому в світі. Українська держава знаходиться не в Арктиці, щоб пояснювати надвелике споживання енергії високими витратами на опалення, і не в пустелі, де щоб жити, треба користуватись кондиціонерами. Наша проблема не географічна — країна опинилася в пастці безвідповідального ставлення до енергії.

Графік нижче показує, наскільки ефективно країни використовують енергію. Україна — одна з найгірших у світі за цим показником.

.

Перша причина надмірних витрат енергії — промисловість

Хімічна, харчова, металургійна промисловість, виробництво цементу — це не лише одні з головних галузей промисловості України, а ще й найбільш енергоємні індустрії економіки.  Тобто вони витрачають найбільше енергії для того, щоб виробити 1 гривню ВВП. За сприятливих умов Україна досягне рівня енергоємності країн ЄС аж у 2045 році.

Структура нашої промисловості сама по собі погано впливає на загальний показник енергоємності економіки. До цього додається ще й застаріле устаткування. Наприклад, Україна, на відміну від решти країн світу, все ще виплавляє майже чверть сталі в мартенівських печах. Також багато років через занижені ціни на газ були відсутні стимули впроваджувати енергозаощаджувальні технології. Це зробило українську промисловість енергоємною і вразливою до зростання вартості палива.

Приклад ефективності. Великий металургійний сектор — це ще вирок енергоефективності. Виплавка сталі з вторсировини потребує на 60% менше енергоресурсів, аніж з руди, а алюмінію — лише 6% енергії порівняно з переробкою природної сировини. Металургія США виробляє 59% сталі та 57% алюмінію з брухту, Китаю — лише 11% і 21%. Звичайно, металургійна галузь Сполучених Штатів більш енергоефективна. А ось Україна експортує металобрухт і дедалі збільшує його вивезення, замість того щоб використовувати на своїх підприємствах і заощаджувати енергію.    

Наше житло розраховано на дешеві енергоносії

Енергетичній ефективності українського ЖКГ можна присвячувати дисертації і робити сотні журналістських розслідувань. Основні фонди ЖКГ зношені більш ніж на 60%. Розподільчі мережі побудовані за часів СРСР і потребують комплексної модернізації. Частина жителів висоток вже мають індивідуальне опалення, а це знижує ефективність загальних теплових мереж.  

Приклад ефективності. Україна витрачає на опалення квадратного метра житла 250– 400 кВт енергії на рік. Німеччина — 180 кВт, а в будинках, які побудовані з використанням технологій енергозбереження — 60–80 КВт.  Інвестиції в теплову модернізацію типової хрущівки розміром 320 000 гривень призводять до зниження витрат енергії на 18%.

Електрокари більш ефективні ніж традиційні авто

Транспорт також має великі можливості щодо заощадження енергії. В цьому ми ще можемо наздогнати і навіть перевершити результати інших країн, бо ключова технологія тут — електромобілі, кількість яких в нашій країні швидко зростає. Коефіцієнт корисної дії електричного двигуна більший за 90%, а двигуна внутрішнього згоряння 30–45%, тож залишається чекати, коли електромобілі стануть більш доступними. До того ж в Україні недостатньо розвинутий електротранспорт, що дає додаткові можливості для підвищення енергоефективності.

Приклад ефективності. Китайське місто Шеньчжень замінило всі автобуси з дизельним двигуном на електричні. Результат — зниження споживання пального міським транспортом на 95%, а споживання енергії на 72%, що еквівалентно спалюванню 366 000 тонн вугілля щорічно. А загальне зниження викидів вуглекислого газу становило 1,363 мільйона тонн за 8 років програми електрифікації транспорту.

Українці довго не мали стимулів до заощадження енергії

Можна будувати економіку без енергоємних галузей, можна перекласти всі труби і пересісти на електромобілі, але не буде в цьому великого сенсу, якщо в головах людей не буде думки: наскільки я сам енергоефективний? Нас довго привчали до того, що газ дешевий, а температуру у квартирі можна відрегулювати за допомогою вікна. Тому українці не були готовими до підвищення тарифів, заощадження зараз не в моді, а держава витрачає купу грошей на субсидії. В Європі навіть енергетичні компанії навчають користувачів тому, що вдень комфортна температура в квартирі — 20 градусів, а вночі — 17, а кожен градус більше норми потребує додатково 7% енергії. І що пральну машину треба вмикати, коли накопичилась білизна, а не коли заманеться, що з ламп потрібно прибирати пил — світла буде більше тощо.

Приклад ефективності. Термомодернізація приватного будинку здатна знизити витрати енергії на 50%, встановлення автоматичної системи регулювання опалення — на 7%, система повторного використання тепла — на 17%. Це не тільки примарна енергоефективність економіки, а й зниження твоїх власних витрат на енергію.

Енергоефективність для країн, які імпортують енергоносії — питання безпеки, для підприємств — конкурентоспроможності, для людей — можливості заощадити кошти і більше не лякатися повідомлень про зростання тарифів на газ чи електроенергію. Завдання зі зниження витрат енергії не можна покладати на уряд чи енергокомпанії — вони не дуже з цим впоралися. Наприклад, з 2012 по 2016 рік на зниження витрат в електричних мережах витрачено 15 мільярдів гривень, і результат — зниження витрат енергії на 0,54% або 200 мільйонів гривень.  

 

Довідник підготувало контент-маркетингове агентство Top Lead за підтримки Американської торговельної палати в Україні та партнерів: юридичної фірми AEQUO Law Firm, аудиторської компанії Baker Tilly, компанії ДТЕК. Аналітичний партнер — BusinessViews. Інформаційні партнери — "Консалтингова група А-95", інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна", інформаційно-аналітичне видання "Енергореформа".