Як та з ким торгує Україна — все, що потрібно знати про експорт та імпорт

Росія досі є головним торговим партнером України, а економіка України та курс гривні прямо залежать від погоди. Це ми зрозуміли, коли поглянули на дані про зовнішню торгівлю України.
Зазвичай про такі теми мало хто задумується, а дарма, адже експорт та імпорт напряму впливають на те, скільки грошей у твоєму гаманці.
Ми розібрались у тому, що, кому та як продає Україна, і підготували 12 простих, зрозумілих графіків.

1. У антиглобалістів немає шансів — міжнародна торгівля активно розвивається

Країни торгують між собою все активніше. Якщо 1991 року частка торгівлі у світовому ВВП становила 19%, то 2017 — вже 37%. 

Це вчергове підтверджує думку про те, що жодна країна не здатна ізолюватись від сусідів та виробляти все самостійно. Можливо, супротивники глобалізму і хотіли би вигнати транснаціональні корпорації зі своїх країн, але цифри показують: тенденції розвитку світу інші. Саме тому спроби "импортозамещения" у Росії викликають у здорових людей хіба що сміх, і саме тому навіть Північна Корея 2017 року експортувала на 1,7 млрд доларів та імпортувала на 3,4 млрд доларів. 

роль зовнішньої торгівлі в економіці

І хоча в основному через кордон продають товари, частка послуг зростає. У відсотковому вираженні незначно, на 2 відсоткових пункта. Але в грошах це астрономічна сумма — 4,5 трильйона доларів. 

2. Україна — залежна від торгівлі з іншими країнами держава 

Якби одного дня наші торгові партнери закрили кордони, це стало б катастрофою для економіки. Насправді, це був би жахливий варіант для будь-якої держави, але Україна більш орієнтована на експорт та імпорт, ніж, наприклад, Німеччина, Канада, Китай чи США. 

роль зовнішньої торгівлі в економіці

3. І деякі товари, що ми продаємо та купуємо, дуже незвичайні

Україна посідає 1-е місце у рейтингу експортерів соняшникової олії, 3-є — шпалер, 11-е — горілки, 17-е — частин локомотивів та вагонів (саме частин до них, а не готових вагонів). 

Щодо імпорту, то Україна — на 3-му місці у світі за імпортом ядерного палива, 6-му — сала, 6-му та 10-му — сільськогосподарських машин (на різних позиціях в імпорті різних видів машин). 

місце україни в світовій торгівлі

4. Росія — головна торгова партнерка України. І не лише завдяки газу

У 2018 році Росія знову стала нашою головною експортною партнеркою. В основному через те, що Україна прокачує до ЄС російський газ. Фактично ми експортуємо до РФ послугу з транзиту газу. Це близько 3 млрд доларів щороку (більш точної цифри нам не вдалося знайти). Тобто якщо вирахувати з загального доходу від експорту до РФ доходи від транзиту, залишиться близько 4 млрд доларів. Але це все одно на 400 млн доларів більше, ніж експорт з України до Польщі.

За 2018 рік обсяг транзиту зменшився на 7%, а за половину 2019 — зріс на 6%. Втім, можливо з 2020 року ситуація зміниться, бо Росія хоче запустити "Північний потік-2". Це не позбавить нас транзиту повністю, але його обсяги значно впадуть. Але чи вдасться його запустити — питання. 

основні торгові партнери України

5. Хоча тренд на орієнтацію на Європу очевидний і в торгівлі

Україна визначилася, що має на меті вступити до ЄС, і міжнародна торгівля підтверджує, що саме у цьому напрямку розвиваються наші стосунки з іншими державами. Якщо у 2011 році найактивніше Україна торгувала з СНД (близько 35-45% експорту та імпорту), то у 2018-му місце СНД зайняла Європа із приблизно такою самою часткою, як раніше у Співдружності Незалежних Держав. 

регіональна структура зовнішньої торгівлі

 

Зробити такий розворот на Захід було складно, бо роками бізнес у багатьох індустріях орієнтувався на Росію. У 90-ті роки російський ринок фактично не вважався іноземним — він був добре знайомим, і вирішити будь-які проблеми можна було просто, за хабар. 

Після початку війни виробники сиру втратили російський ринок повністю: якщо 2013 року до РФ відправлялось 85% усього українського сиру, який йшов на експорт, то 2017 — 0,1%. Більше того, вся галузь орієнтувалася на експорт до Росії. 

експорт сиру з України

А у самій Росії, після торгових та реальніх війн з Україною, контрсанкцій та розчавлених бульдозерами сирів, 60% сиру — фальсифікуються (серед перевірених зразків).

Втім, у тій же галузі молочних продуктів є і зворотні приклади: скажімо, власники "Яготинського" з самого початку існування компанії орієнтувалися на внутрішній ринок, а не на експорт до РФ, як конкуренти, і тому розрив зв"язків із Росією не став для бізнесу таким шоком, як для інших. 

6. Українська зовнішня торгівля ще не відновилася до рівня 2008 року 

2018 року Україна експортувала на 59 млрд доларів США (2008 — на 82 млрд), а імпортувала — на 70 млрд доларів (2008 — на 97).

динаміка зовнішньої торгівлі України

Щоб тема експорту та імпорту стала ближчою та зрозумілішою, ми спільно з контент-маркетинговою агенцією Top Lead та банком "Південний" підготували новий спецпроєкт — "Експорт-імпорт України". Він повністю в інфографіці, і саме цю інфографіку ми використали для цієї статті. Завантаж його безкоштовно — здивуй оточуючих новими знаннями.

7. Найбільше купуємо машин, а продаємо — їжі та сировини

Цей графік знову нагадує нам про сировинний характер українського експорту: 43% всього, що українці та український бізнес продали іншим країнам, припадає на продовольчі товари та сировину. А різноманітних машин, транспортних засобів та приладів, за допомогою яких, у тому числі, вирощують чи виготовляють продовольчі товари та добувають сировину — лише 7%. Зате в українському імпорті це найбільша стаття — майже третина імпорту. 

зовнішня торгівля товарами

Певно, багато хто чув, що Україна — це "хлібна держава". Втім, якщо подивитися на статистику експорту продовольства детальніше, то ми радше експортуємо не хліб, а пшеницю. Притому більша частина цієї пшениці — фуражна, тобто така, яке йде не на випікання хлібу, а для годування тварин. А власне хлібних виробів ми продаємо у 30 разів менше, ніж зерна. Скажімо, Польща заробляє на експорті хліба у 12 разів більше, ніж Україна. Тому говорити про "хлібну державу" в Україні не дуже то правильно. 

8. Українці витратили майже 8 млрд доларів на подорожі 

Продавати можна не лише товарі, а й послуги. Якщо розібрати структуру торгівлі ними, то вийде, що українці найбільше грошей витрачають на послуги з організації подорожей — майже 8 млрд доларів або половину всіх грошей на послуги. Сюди входить як приватний відпочинок, так і бізнес-подорожі. 

 

торгівля послугами

До речі, послуга транзиту російського газу — це 19% від усього експорту послуг Україною. 

9. У України є зони вільної торгівлі із 46 країнами 

З одного боку, це круто, бо такі угоди дають нові можливості для розвитку бізнесу, треба лише вміти використовувати ці можливості. З іншого боку, ці угоди не спрощують експорт глобально. Після їх підписання товари не поллються в масовому порядку на ринки країн-підписантів. Такі угоди радше є переліком винятків із довгого списку митних бар"єрів. Тобто вони є ще одними регуляторними документами, а у світі бізнесу зайве регулювання — це зло. 

договори про вільну торгівлю

10. Але це не завжди гарантує зростання експорту 

Цікаво, що експорт з України може зростати навіть якщо договору про вільну торгівлю немає (Україна-США, Україна-Китай), а може падати, хоча договір є (Україна-Нідерланди). 

вплив договорів на торгівлю

11. Експорту заважає митниця

Це, звичайно, не єдина проблема, але одна з найбільш серйозних, яку потрібно вирішити негайно. Всі товари, що їдуть з України чи в"їжджають до неї, проходять через митницю. Митники буквально вирішують долю товару та навіть бізнесу: якщо зірвуться строки поставок, компанія зазнає штрафів; якщо затримати вантаж надовго, він може зіпсуватись і не годитиметься навіть для корму собакам. Тому митниця, за оцінками, є дуже корумпованою. Є дані про те, що на рік Україна втрачає через корупцію на митниці майже 5 млрд доларів.

За індексом ефективності митного оформлення Україна набирає 2,5 бали із 5. У той час як Німеччина — 4,1. 

ефективність митного оформлення

12. Економіка та курс гривні залежать від погоди 

Графік ниже показує, як зростання економіки України залежить від цін на сировину. 

як формується курс гривні

 

І така залежність для України — проблема, бо експортна виручка в країні з сировинною економікою — величина непевна через нестабільність цін на сировину. Значну частку експорту України становлять зернові, і на ціни на них впливають чинники, які людина не здатна контролювати — наприклад, клімат. Надмірна спека, надто холодна зима чи зливи значно зменшать урожай. Сприятлива погода — збільшить. Це вплине і на ціну, і, як результат, на доходи від експорту. 

Також ціни на сировину впливають на курс гривні. При цьому залежність помітна лише протягом останніх кількох років. Чому? Тому що до цього курс не був ринковим, Нацбанк штучно його утримував у певних межах, витрачаючи на це резерви. Зараз він формується під впливом попиту та пропозиції. 




Україна — країна можливостей. І перш за все — у сфері експорту. Може здатись, що ринки вже поділені, і тому в українських компаній немає шансів. Насправді це не зовсім так. Можливо, виходити на ринки з високою конкуренцією для більшості компаній і немає сенсу. Але є безліч ніш, де конкуренція невелика або її немає взагалі. Важливо лише вміти знайти цю нішу. Але та компанія, яка її знайде, стане першою і на деякий час навіть єдиною на ринку з усіма відповідними перевагами: всі клієнти — ваші, правила формуєте ви, конкуренти, які з'являються пізніше, будуть змагатися за те, щоб вас наздогнати. 

Так, виходити на новий ринок складно. Через проблеми на митниці. Через потребу розбиратись у величезній кількості нюансів ведення бізнесу в іншій країні. Через те, що в Україні складно отримати кредит під адекватні відсотки. Через конкуренцію з боку тих, хто вже давно на ринку. Врешті-решт, ваш бізнес можуть просто рейдернути. 

Але навіть попри це можливі прибутки від експорту переважають перешкоди. І до цих перепон варто ставитися філософськи. Будь-який експорт на початку — як стартап. А успішними стають, за найбільш оптимістичними даними, лише 10% стартапів. 

У багатьох країнах є організації, які допомагають національним виробникам вийти на іноземні ринки: дають поради, розробляють гайдлайни для експортерів, допомагають знайти партнерів, надають аналітику по ринках, допомагають знайти фінансування і так далі. В Україні така організація — Офіс з просування експорту. Якщо великі компанії мають фінансові та інші можливості розпочати експорт без сторонньої допомоги, то для середнього та малого бізнесу така допомога стане у нагоді. 

І врешті-решт, перед прийдешніми виборами до Ради кандидату в депутати потрібно задати одне важливе питання: які законопроєкти він збирається подати чи підтримати, щоб Україна стала більш помітним гравцем на міжнародному ринку.

Щоб тема експорту та імпорту стала ближчою та зрозумілішою, ми спільно з контент-маркетинговою агенцією Top Lead та банком "Південний" підготували новий спецпроєкт — "Експорт-імпорт України". Він повністю в інфографіці, і саме цю інфографіку ми використали для цієї статті. Завантаж його безкоштовно — здивуй оточуючих новими знаннями.