“Держава повинна забезпечити всім роботу” та ще 6 шкідливих міфів про економіку, в які ти, можливо, віриш

Політики найкраще генерують міфи. Майже 90% українців вірять, що державне регулювання цін зробить їх багатшими, що можна знищити безробіття, а ціну на газ зменшити в два рази. Ми вирішили пояснити, чому популярні уявлення про те, як повинна працювати економіка, є вигадками, та як саме міфи про економіку шкодять твоєму гаманцю. Покажи цю статтю своїм батькам та друзям, можливо, вони не знають, що вірять в економічні міфи.

Міф 1. Держава повинна встановлювати ціни

Правда: це призведе до дефіциту

В Україні вже є досвід регулювання цін — в Радянському Союзі. Якщо в тебе немає амбіцій, ти хочеш побачити дефіцит і черги за ковбасою, в яких стояли наші бабусі й дідусі, то можна зробити це знову. Бо вільний ринок так не працює.

 

Коли держава наказує бізнесу, якими повинні бути ціни на товари, їхня кількість скорочується зі світловою швидкістю, а якість падає. Чому так? У кожного виробника є свої особливості: у когось дешевша сировина, у іншого вартість доставки нижча, а третій за більші гроші робить кращий продукт. Тому собівартість готового продукту у кожного різна. Якщо уряд обмежує максимальну ціну, за якою можна продавати, багато виробників не впишуться у цей ліміт, бо собівартість товарів буде більшою, ніж дозволено. Вони перестануть заробляти гроші та зупинять виробництво.

 

На легальному ринку з’явиться дефіцит, а замість легального ринку — тіньовий, на якому ніхто не гарантує якості, а ціна завищена. Якщо уявити, що завтра в Україні розпочнуть регулювати ціни, голодувати ти не будеш. Але купити звичні зараз товари буде складно та дорого.

 

Чому у СРСР був невеликий вибір меблів, одягу та всього іншого, і люди змушені були купувати все однакове? Саме тому, що в СРСР регулювались ціни, не було конкуренції, а до того ж не було приватного бізнесу.

Міф 2. Мінімальну пенсію потрібно підняти до 5000 грн, а пенсійний вік — зменшити

Правда: для цього доведеться платити величезні податки

В Україні наразі живе 11,3 мільйонів пенсіонерів, і діє солідарна пенсійна система. Тобто ті, хто працюють, "скидуються" на пенсіонерів. Станом на січень 2019 року на постійній основі працювали 7,7 мільйонів людей. Давай теперь підрахуємо, скільки кожен з нас повинен буде платити до Пенсійного фонду, якщо мінімальну пенсію збільшити до 5 тис. гривень. Щомісячно на пенсії має виділятися 56,5 млрд, і якщо розділити це на всіх працюючих, виходить, що кожен віддасть десь 7,3 тис. гривень із власної кишені.

 

Звичайно, ця сума стане меншою, якщо компанії припинять платити зарплати у конвертах, і грошей для виплати пенсій буде більше. Тобто насправді пенсія твоєї бабусі залежить не від системи державного управління, а від того, як працюєш ти сам і твої друзі.

 

Але припустимо, що в Україні все ж таки різко підвищили мінімальну пенсію. Тоді в бюджеті утвориться чорна діра, в яку засмокче всі інші гроші, що призведе до інфляції. Тоді навіть 5 тис. гривень буде недостатньо для гідного життя.

 

Що стосується зменшення пенсійного віку, то тут наслідки дуже схожі: потрібно буде платити пенсії ще більшій кількості людей, а ось працюючих стане менше, бо вони підуть на пенсію.

Міф 3. Чиновники не повинні отримувати високі зарплати

Правда: Неможливо бути чесним та бідним чиновником одночасно

Багато хто не розуміє, як можна платити чиновникам по 100 тис. гривень на місяць і більше, якщо середня зарплата в Україні — 10 тис. Але у цьому є економічна логіка. Тому що чиновники, які заробляють 10 тисяч, не можуть зробити країну багатою.

 

Чиновник має одну велику перевагу перед звичайними людьми — доступ до грошей. Величезних грошей. Одним натисканням кнопки депутат вирішує долю бюджету, одним підписом міністр виділяє мільярди. Це створює можливості для корупції. Навколо чиновників існує ціла армія бізнесменів, які хочуть вибити пільги для свого бізнесу, отримати державні замовлення для своїх компаній, а самі чиновники мають спокусу відрізати собі шматочок землі в заповіднику та побудувати там палац. Скажи чесно, ти сам точно утримався б від такої спокуси?

 

Висока зарплата чиновників та політиків — це один із способів утримати їх від цієї спокуси. Врешті-решт, чиновник, який заробляє 100 тисяч та не краде, обходиться українцям дешевше, ніж той, який отримує 10 тисяч та добирає зарплату хабарами.

 

Крім того, робота на найвищих державних посадах об'єктивно складна та повинна оплачуватись відповідно. У приватному бізнесі директор великої компанії може отримувати мільйон на місяць. Чому ж директор такої самої державної компанії або президент повинен отримувати менше? Щоб найняти на цю роботу найкращих людей, необхідно платити їм таку саму зарплату, яку вони могли б отримувати у приватному бізнесі. Інакше найкращі спеціалісти ніколи не підуть працювати на державу. 

 

Міф 4. Держава повинна збільшити зарплату до $1000

Правда: це призведе до масового безробіття

Ти хочеш, щоб ціни були низькими. Але щоб знизити ціни, потрібно платити працівникам меншу зарплату.

 

Коли ти влаштовуєшся на роботу, то продаєш роботодавцю свої послуги, як товар в магазині, і ви домовляєтесь про ціну — твою зарплату. При цьому до уваги беруться твій досвід, навички, кількість вакансій та шукачів роботи на ринку, можливості роботодавця (він не завжди може платити стільки, скільки ти захочеш), і твоя готовність погодитись на його пропозицію.

 

Зрозуміло, що всі працівники хочуть заробляти якнайбільше. Але не всі роботодавці хочуть або можуть платити стільки, скільки тобі хочеться. Уявимо, що парламент прийняв закон, і що за роботу, яка коштує 15 тисяч гривень, із наступного місяця потрібно буде платити 24 тисячі (1 тис. доларів). Чи зможе начальник собі це дозволити? Не факт, але давай уявимо, що зможе. Але у нього серйозно виростуть витрати, і щоб платити тобі таку зарплату, йому доведеться когось звільнити. Отже, твоя завищена зарплата означає відсутність роботи для когось іншого.

 

Йдемо далі по цьому ланцюжку. Менше працівників означає менше зробленої роботи та менше клієнтів, отже і менший дохід. А витрати виросли, пам’ятаєш? Після такого підвищення зарплати директор компанії може не просто вирішити звільнити частину працівників, а й взагалі закрити компанію, бо вона буде працювати у збиток.

 

Реально збільшити зарплату до 1 тис. доларів чи навіть більше і при цьому нікого не звільняти можливо лише в державних установах. Але щоб покрити витрати, доведеться надрукувати більше грошей. Тобто розганяти інфляцію.

 

Це дійсно те, чого ти хочеш?

Міф 5. Україна може забезпечити себе власним дешевим газом

Правда: власним — може, але дешевим він все одно не буде

 

Тут потрібно розібратись у двох питаннях: чи вистачить нам свого газу і чи можна зробити його дешевим?

Чи вистачить нам свого газу? 

В Україні достатньо покладів газу, щоб забезпечити ним і населення, і підприємства. Але на це знадобиться не менше п’яти років, тому що зараз, маючи одні з найбільших газових запасів у Європі, ми видобуваємо його мало: у 2018 році — лише 2% від усієї його кількості. В інших країнах ця частка більша. 

 

Чи можна зробити його дешевим? 

Та навіть якби ми видобували багато газу, з чого ти взяв, що тобі його мають продавати дешево? Газ — такий самий міжнародний товар, як зерно чи метал. Якщо його можна дорого експортувати, ніхто не стане продавати його задарма.

 

Колись в Україні газ вже був дешевим. Пам’ятаєш цей час? Тоді Україна купувала газ у Росії та підписувала Харківські угоди.

 

Проблема номер один: Україна видобуває в півтора рази менше газу, ніж їй потрібно. І видобуток необхідно нарощувати, щоб бути незалежними від імпорту. До енергонезалежності нам не вистачає 14 мільярдів кубометрів газу.

Щоб видобувати більше газу, потрібно інвестувати у видобуток. Ці гроші можна взяти лише у людей, які цей газ споживають. Коли ти купуєш в магазині яблука, то платиш не лише їхню собівартість, а трохи більше, щоб фермер отримав дохід і наступного року посадив більше яблунь та зміг продати більше яблук. Так і з газом: коли ми платимо за газ чи опалення, то частина цих коштів буде витрачена, щоб збільшити український видобуток. 

 

Проблема номер два: багато років цифри в платіжках були менші за реальну вартість газу, і нечесні політики мали з цього особистий зиск. Занижені тарифи розвивали не український видобуток газу, а українську корупцію.

 

В той час, коли газ коштував, умовно, 1000 гривень за кубометр, ти отримував платіжку з суммою 200 гривень. Але різниця у 800 грн нікуди не ділась, її все одно потрібно було віддати "Нафтогазу", інакше він припинив би роботу (і всі залишились би взагалі без газу). Ці 800 гривень уряд компенсував з бюджету. 

 

Чому уряд і далі не може доплачувати 800 гривень, а підвищив тарифи та вимагає гроші у тебе? Знаєш, політики дуже хотіли б, щоб ти і далі платив 200 гривень, чесно. І не через те, що їм боляче дивитись, як бідні українці віддають 40% доходу за комуналку (а в інших країнах Європи менше). Просто коли держава повертає гроші всій галузі, це відбувається менш прозоро, ніж адресні субсидії найбіднішим. Тобто це дає більше можливостей вкрасти державні (твої!) кошти. І ця можливість красти — саме те, що потрібно політикам.

 

Проблема номер три: Україна — одна з найбільш енергоНЕефективних країн світу. Це означає, що багато газу ми просто витрачаємо дарма.

 

Місце України в рейтингу енергоефективності

 

Подивись на те, скільки тепла втрачають українські будинки. 

 

Енергоефективність українських будинків. Чим більше червоного, тим більше тепла втрачає будинок. Інфографіка ЛУН.

 

 А "дешевий" газ стимулює ці дармові витрати: коли ти не бачиш реальної вартості, немає потреби використовувати газ та опалення тільки тоді, коли вони дійсно потрібні, встановлювати енергозберігаючі прилади, утеплювати будинки.

 

А разом з тим Україна — одна з найбідніших країн у Європі. В таких умовах тринькати газ — це ніби спалити купюру в 1000 гривень.

 

Чому енергоНЕефективність вигідна політикам? Бо можна красти кошти на постійній "модернізації" мереж та піаритись на акціях "кандидат в депутати встановив пластикові вікна всім пенсіонерам району".

 

Причина номер чотири: занижені ціни у платіжках давали можливість багатим політикам жити твоїм коштом цілком офіційно та законно (на додачу до того, що вони вже вкрали). Хоча політики дуже люблять говорити про соціальну справедливість, у часи низьких тарифів держава доплачувала за всіх, і за бідних, і за багатих, чиї великі маєтки отримували величезні компенсації. Тепер, після того, як ціна газу стала ринковою, багаті змушені платити повну суму, а ті українці, в яких не вистачає коштів, можуть отримати індивідуальну субсидію.



Тому довгі роки ми купували газ у Росії. І не просто купували, а на вкрай невигідних умовах. Настільки невигідних, що міжнародний суд вирішив, що Україна від дій Росії постраждала, від цього контракту, що підписали Путін і Тимошенко. Замість цього Україна могла би вкладати гроші у видобуток власного газу. Але ці гроші потрібно було б звідкись брати. Звідки? За товар завжди сплачує кінцевий споживач, і єдиний спосіб збільшити видобуток власного газу — це підняти його вартість до ринкового рівня. 

 

Нарешті, п’ята, найважливіша причина: низькі тарифи повернуть Україну в залежність від Росії. Збільшення тарифів було однією з реформ, які зробили наш газовий ринок ліберальним (тобто тепер там багато постачальників), а "Нафтогаз" привабливим для співпраці з європейськими компаніями. Бо ці європейські компанії, які, наприклад, експортують газ до України зараз, затиснуті європейськими законами: потрібно про все звітувати, бути чесними, не співпрацювати з мутними компаніями, щоб навіть теоретично не мати можливості стати співучасниками корупції. Лише одна газова компанія в Європі готова забути про європейські правила гри і радо постачала би газ корумпованому та непрозорому "Нафтогазу" — це "Газпром". Саме тому вище ми написали про Харківські угоди — російський флот в обмін на газ.

 

Міф про дешевий газ — лише на перший погляд просто невинна помилка людини, що не знається на економіці. Насправді це інформаційна зброя гібридної війни, яка точно влучає в ціль. Росія дуже хотіла б, аби Україна знизила ціни на газ.

 

Міф 6. Держава має забезпечити всім робочі місця 

Правда: робочі місця створюються, коли розвивається бізнес

Як теоретично можна працевлаштувати всіх і взагалі позбавитись безробіття?

 

Перший варіант. Змусити приватні підприємства наймати більше людей. Але бізнес наймає стільки людей, скільки йому потрібно. Уяви, що ти відкрив маленьку пекарню. В тебе працюють два кухарі, один пакувальник, прибиральниця, бухгалтер, а ти — директор. І тут виходить розпорядження уряду, що ти маєш взяти на роботу ще п’ятьох людей. Виникають питання: чим їх зайняти та звідки взяти зарплату? Бо в тебе просто не купують стільки хліба, щоб доходи пекарні дозволяли платити всім нормальну зарплату.

 

Другий варіант. Працевлаштувати всіх у державних установах. По-перше, тоді потрібно будет підвищити податки, щоб платити зарплату всім цим людям. По-друге, це призведе до зростання бюрократії, тому що під нових працівників доведеться створити нові посади із новими завданнями. І будеш ти одну довідку я затверджувати у десяти різних людей. Держава у смартфоні? Тоді про це доведеться забути.

Міф 7. Якщо дозволити продаж нашої землі іноземцям, вони скуплять весь український чорнозем

Правда: скуплять, але лише частину, і це піде Україні тільки на користь

Всього в Україні 42,7 млн га сільгоспземлі. З них агрокомпаніями, що входять до топової сотні України, обробляються лише 15%. Тобто українські компанії не можуть (і ніколи не будуть) засівати всі українські землі.

Ок, а що ж зроблять іноземці, якщо куплять нашу землю? Відкриють тут свій бізнес і будуть її обробляти. А це означає, що з’являться нові робочі місця, бюджет поповниться податками, збільшиться обсяг українського експорту. Іноземці будуть інвестувати не тільки в агросектор, але й у пов’язані з ним індустрії: ті, що виробляють техніку, програмне забезпечення, займаються переробкою.

 

Але що завадить їм скупити всю-всю землю? 

 

Всю землю просто ніхто не продасть. Прогнози обсягів продажу показують, що на ринок вийде лише невелика частка земель.

У багатьох країнах, Болгарії, Литві, Румунії та Естонії, також колись був мораторій на продаж землі, і після того, як його скасували, всю землю там не скупили. Ніде у світі іноземці не скупили більше за 12% сільгоспземель країни.

 

Ок, люди вірять в економічні казки. Але що в цьому поганого? Ми ж розповідаємо казки дітям перед сном

Дитячі казки не шкодять твоєму гаманцю, а економічні — шкодять. Економіка — складна наука, і для багатьох людей не дуже цікава, тому більшість не знає, як працюють економічні закони. Ці люди виглядають отак: 

 

Всі люди у світі більш-менш однакові, і в Америці, Франції та Німеччині також багато хто вірить в економічні міфи. Багатьом західним політикам, так само як і нашим, вигідно обманювати своїх громадян щодо того, як працює економіка. Популісти є в усіх країнах. Але ці країни все ж таки живуть краще за Україну. Чому? Вони набагато довше за Україну були незалежними і раніше пройшли той етап, які зараз проходять українці: сліпу довіру до влади. І раніше стали розуміти, наскільки важливо для їхнього гаманця розбиратись у тому, що обіцяють політики, вміти відрізняти правду від маніпуляції. Тому навчилися тримати своїх політиків у тонусі та уважно слідкувати за їхніми обіцянками та діями.

 

Думка про те, що необхідно завжди мислити критично, може здаватись очевидною, але навчитись цьому складно. Втім, є кілька маркерів, які допоможуть зрозуміти, що обіцянку політика не можна виконати або її виконання зашкодить економіці. Насторожитися треба, якщо політик: 

  1. Говорить те, що викликає сильні емоції.

  2. Обіцяє швидке покращення рівня життя.

  3. Стверджує, що вирішити проблему дуже просто.

  4. Звинувачує в усіх проблемах попередню владу.

  5. Обіцяє відібрати бізнес у олігархів та справедливо розподілити доходи між усіма українцями.

  6. Щоб виконати цю обіцянку, потрібно дати державі більше повноважень. 

  7. Гарантує результат.

  8. Розділяє "простий народ" та "поганих політиків".

 

Завжди критично стався до того, що говорять політики, і вивчай, як працює економіка.

 

Почати можеш з енергетики — в нас якраз скоро виходить інфографічний довідник Енергетика України. Тисни на банер та залишай заявку, щоб отримати його першим.

 

Почати можеш з енергетики — в нас якраз скоро виходить інфографічний довідник Енергетика України. Тисни на банер та залишай заявку, щоб отримати його першим.

Довідник підготувала контент-маркетингова агенція Top Lead за підтримки партнерів юридичної фірми AEQUO, Baker Tilly та DTEK. Інформаційні партнери EITI Ukraine, АГКУ, Укргеологнадра. Аналітичний партнер DiXi Group. Медіапартнер BusinessViews.