У серпні 2019 Володимир Зеленський заробив 28 тисяч гривень (а на руки отримав 22 тисячі). Ми побіжно проаналізували вакансії на сайті пошуку роботи: менеджеру з продажу в Києві пропонують від 15 тисяч, а деякі компанії — навіть 60. Навіть президенту, якщо він чесна людина і не зміг заробити багато грошей до президентства, було б вигідніше працювати менеджером зі збуту, а не керувати країною — тоді він міг би більше заробити.

Але за Володимира Зеленського можна не турбуватися, він накопичив великі статки: будинок, кілька квартир, мільйони на рахунках (ось декларація). Проживе і на зарплату менеджера з продажу.

Справа не в Зеленському. Він дав привід поговорити про те, скільки грошей заробляють українські політики та чиновники на всіх рівнях — від кабміну до сільради і місцевої прокуратури. І наскільки велика різниця між їхньою офіційною зарплатою та реальними доходами. Про те, звідки ці реальні доходи беруться. А також задуматися, які наслідки для гаманця кожного українця мають такі зарплати.

Це дуже емоційна тема. Вона відразу викликає питання: а чому ми повинні платити більше тим, хто нас обкрадає? Але давай на пару хвилин залишимо емоції та поставимо інше питання: а може, ми, народ, повинні платити більше тим, хто приймає закони, ловить злочинців, видає укази, що мають вплив на всю країну, і кожен день підписує документи на мільйони гривень? Навіть якщо ця думка тобі здається дивною, прочитай нашу статтю, можливо, ми зможемо тебе переконати. 

Зарплата у людей, які працюють на державу, стартує з 4 000 гривень 

У фахівця у виконавчій владі зарплата може бути 5 000 гривень, у президента — 28 000, у прем'єр-міністра — 30 000. У депутата — трохи менше 20 000. У районних адміністраціях є навіть зарплати менші за 4 000. 

Середньомісячна оплата праці в державних органах. Джерело: аналіз Центру економічної стратегії 

Звичайно, у них є ще надбавки, але навіть з ними виходить не так багато, як для такої відповідальної посади. Та й надбавками можна маніпулювати, щоб ще сильніше загнати у підпорядкування начальства.

У приватній компанії на такій самій посаді вони б заробляли більше

Графік показує, наскільки зарплата у державному секторі відрізняється від зарплати у приватному. Вона або майже однакова (для посад нижнього рівня), або значно нижче (для посад середнього та вищого рівня).

Низькі зарплати не пускають до влади ефективних менеджерів, які будуть працювати чесно 

Немає таких людей, які при здоровому глузді керували б країною, міністерством, розробляли державну політику, приймали закони за пару десятків тисяч гривень на місяць. У місцеву владу не підуть на роботу розумні фахівці на 4 000.

Саме через те, що в політику і на державні посади не йдуть освічені та ефективні люди, в Україні за майже 30 років так і не відбулося серйозного зростання рівня життя. Система, яка забезпечує корупцію, створена навмисно. І підтримують її, крім куплених судів, саме низькі зарплати — вони демотивують адекватних людей йти у владу і взагалі зв'язуватися з державною роботою. Який сенс пахати на складній посаді, витрачати нерви, ризикувати репутацією, і натомість отримувати копійки, якщо все це можна робити у приватному бізнесі та за пристойні гроші? 

Замість менеджерів на державу працюють корупціонери

Як взагалі працює ця корупційна система? Що отримують натомість люди, які все ж таки йдуть працювати на державу, не дивлячись на те, що їхня офіційна зарплата низька? Вони отримують доступ до бюджету та зв'язків. Це з гаком перекриває мінуси низької офіційної зарплати. А натомість беруть на себе зобов'язання виконувати забаганки політиків і чиновників, які вище їх за рангом: порушити або закрити справу, наслати перевірку на конкурента, видати дозвіл на будівництво, виділити землю без конкурсу, прийняти потрібний закон або пролобіювати пільги для бізнесу.

Чиновник працює на того, хто йому платить. Вигоду від цієї середньовічної системи отримують усі учасники, але найбільшу — ті, хто знаходиться нагорі корупційної Вавилонської вежі. У побуті ми називаємо їх олігархами. Вони і платять. Їм не потрібні чесні люди, які ефективно виконують свою роботу в парламенті, в уряді, у регуляторах, у судах, у поліції, у прокуратурі... Низька зарплата та високі неформальні бонуси як подяка за лояльність — повідок, який вони накинули на шию всій країні. В результаті за рівнем сприйняття корупції Україна знаходиться на 120-му місці у світі.

Якщо ти талановита та амбітна людина, і раптом вирішиш попрацювати на благо країни в міністерстві або в місцевій адміністрації, то тобі запропонують зарплату в 5-10 тисяч гривень. За умови, що ти туди взагалі потрапиш. Тому що навіть на роботу з такою маленькою зарплатою є попит, адже до низької зарплати на додачу йде пухкий конверт, який надається за виконання забаганок авторів цієї системи.

Той, хто зважиться підвищити зарплату чиновникам, і є справжній реформатор

Реальним критерієм того, чи готовий політик проводити реформи, має бути його ставлення до зарплат на державній службі, у держструктурах та у державних компаніях. Політики, які говорять, що їм не потрібна висока зарплата, повинні викликати подив і недовіру. Такі заяви чітко показують, що їх автори розраховують жити на дохід, який вони будуть отримувати від корупційних оборудок і рішень на користь олігархів. Головне завдання таких людей — не писати закони, аналізувати проблеми та проводити реформи, а просто зайняти державну посаду, завдяки якій вони отримають доступ до грошей, набагато більших, аніж нещасні 20 тисяч їх офіційної зарплати.

Ти почав читати декларації, тепер пора зробити наступний крок 

Усі знають, що гроші, на які політики та чиновники будують палаци та купують шикарні авто, зароблені нечесним шляхом. В останні роки ми почали читати декларації та з задоволенням обговорюємо, як керівники країни безсоромно демонструють своє багатство.

Наступний етап — зрозуміти, що для того, щоб привести до влади чесних та ефективних людей, потрібно платити всім, хто працює на державу (тобто на тебе) зарплату, яка відповідає складності та важливості їхньої роботи. Депутати, міністри, президент, голови адміністрацій, керівники держкомпаній, прокурори повинні отримувати не 5-20 тисяч, а стільки, скільки вони б заробляли на аналогічній посаді у приватному бізнесі. Або навіть трохи більше, щоб зробити роботу на державу (тобто на громадян) престижною.

До цього списку претендентів на високі зарплати потрібно додати і службовців у незліченних державних та місцевих органах (податковій, пожежній, поліції, санстанції, митниці, ...), щоб позбутися низової корупції. 

А може краще реформувати правоохоронну систему, а потім підвищувати зарплати? 

Тобі приходило в голову завести автомобіль, в якому знято двигун? Тоді чому ти очікуєш ефективної боротьби з корупцією без підвищення зарплат політикам та чиновникам?

Чиновники беруть хабарі та забезпечують забаганки олігархів (в тому числі) тому, що у них низька зарплата, а зарплата у них низька тому, що вони зацікавлені брати хабарі, а не працювати по совісті. Виходить замкнуте коло.

Розуміємо, що емоції захльостують, і складно погодитися з необхідністю платити багато грошей людям, які твоїх очікувань вже багато разів не виправдали. Які безсоромно крадуть і потім нахабно дивляться тобі в очі. Їх хочеться посадити в тюрму, а не платити їм.

Строго кажучи, не обов'язково підвищувати зарплати саме цим корупціонерам. Зростання зарплат має бути поетапним: спочатку необхідно провести масштабну антикорупційну операцію в одній структурі, набрати туди нових людей на прозорому конкурсі, та вже їм платити гідну зарплату. Так ми зможемо відправити старих на звалище, а новим запропонувати гідні умови роботи, щоб вони дорожили своєю посадою і не брали хабарів. 

Зарплата — пряник, разом з яким повинен бути і батіг

Високі зарплати чиновникам зменшують корупцію, тому що зменшують потребу брати хабарі та збільшують страх втратити гарне місце роботи. Але високі зарплати — не єдині ліки від корупційної лихоманки. Про це говорять і дослідження досвіду інших країн (посилання на дослідження: тут і тут). Однак якщо зарплати не підвищувати, нам точно не вдасться впоратися з корупцією.

Зростання зарплат — це одна антикорупційна міра з цілого комплексу. Паралельно потрібно давати політикам ін'єкції неупередженої перевірки декларацій, прописувати сироп непідкупного суду, а в безнадійних випадках — призначати арешт із конфіскацією накраденого. Всі елементи антикорупційного механізму — висока зарплата, добре працююча правоохоронна та судова системи, прості та зрозумілі закони, контроль з боку суспільства — працюють разом на один результат: зменшують корупцію та підвищують добробут. Але якщо прибрати з цього списку зарплати, система не буде працювати.

Дослідження та досвід країн, які вже були в ситуації, в якій опинилась Україна, показують, що високі зарплати дійсно допомагають боротися з корупцією. У тому випадку, коли вони є елементом загальної антикорупційної політики держави. Окремо високі зарплати не працюють, вони можуть хіба що зробити роботу на державній службі або в політиці ще більш привабливою для корупціонерів.

В Україні є яскравий приклад, як зростання зарплат не вирішило проблему корупції. Зараз судді заробляють як мінімум 63 тисячі гривень. Але бачачи, що багато суддів продовжують приймати вочевидь незаконні рішення, судам довіряють усього 16% українців. 

Влада, яка вирішить підвищити зарплату чиновникам, поховає свій рейтинг 

Високі зарплати на державних посадах — це одна з найбільших реформ у країні, так само важлива, як антикорупційний суд або боротьба з монополіями. І так само складна. Здається, ніби підвищити зарплати легко. Але це обман. Цій реформі опиратимуться всі, кому не вигідно, щоб держава в Україні працювало чесно: олігархи, більшість старих політиків та більшість нових, незліченні чиновники всіх рівнів, яким така система вигідна. Вони створили її заради свого збагачення, свідомо встановили низькі зарплати і з радістю отримують низькі зарплати, щоб корупція могла існувати. Поки чиновникам платять мало, на державні посади не потраплять розумні, освічені, талановиті, амбіційні та ефективні люди, які будуть працювати та яким огидно займатися корупцією. А політика залишиться долею кількох олігархів та їхніх кишенькових партій, які від виборів до виборів змінюють одні одних, користуючись цією системою.

Зараз найкращий час для цієї реформи

Корупція та доплати за лояльність в Україні існують давно. У нас склався договір між владою та людьми: люди знають, що влада краде, влада знає, що люди знають, але поки влада не підвищує рівень своєї борзості до 100%, народ згоден зберегти цю систему.

Але зараз в Україні нова влада. Бажання проводити справжні реформи можна визначити за тим, як вона ставиться до низьких зарплат у держсекторі. Хоче побороти корупцію — підніме зарплати. Хоче очолити корупцію — залишить все як є.

У нинішньої влади є всі можливості провести цю реформу. Вона вже показала, що якщо захоче, то проведе навіть ті реформи, про які до цього роками тільки говорили. Наприклад, скасування депутатської недоторканності (зараз не будемо міркувати, чи дійсно це необхідно, просто згадаємо про те, що її обіцяли скасувати багато років, але зробили це тільки при Зеленському).

Президент, парламент і Кабмін зараз працюють злагоджено, народ їх підтримує. І пробачить їм таке непопулярне, але вірне рішення, як підвищення зарплат чиновникам. А через пару років народ побачить різницю, побачить, що в державні органи на гідні зарплати прийшли працювати розумні та ефективні люди, і зрозуміє, що це одна з тих реформ, яку потрібно було зробити давно.

Висновок

Перше питання, що потрібно задати будь-якому політикові, який називає себе реформатором — чи готовий він робити реформи за 10-15 тисяч гривень на місяць. Якщо він скаже, що готовий, тому що зарплата йому не важлива, а в нього серце болить за Україну — у 99% випадків він бреше. Просто він уже розрахував свій майбутній корупційний дохід.

А перше питання, що потрібно задати собі — як буде жити політик або чиновник на ці невеликі гроші, займаючись дуже складною та відповідальною роботою: управлінням державою, пошуком злочинців, перевіркою монополій, протистоянням з олігархами. Якщо ти впевнений, що олігархи та корупціонери його НЕ переманять на свою темну сторону, пообіцявши в 100 разів більше, ніж можна заробити офіційно, ти нестримний оптиміст (і це ми ще м'яко висловилися, щоб тебе не образити). Якщо ти віриш у чесність чиновника з низькою зарплатою, у тих, хто побудував цю систему, вже вийшло тебе обдурити (а ти й не помітив).

Лояльність чиновників і політиків купує той, хто їм платить. Вони можуть бути лояльними до олігархів, як було раніше. А можуть бути лояльними до народу України. Якщо ми обираємо другий варіант, нам доведеться визнати, що забезпечити цю лояльність можна тільки офіційно підвищивши зарплати. Тому що її підвищать все одно, але вже неофіційно. Це зроблять олігархи.