13 фактів про економіку Ірану: виживає чи процвітає мусульманська країна під санкціями США?

Іран вже десятиліттями перебуває під санкціями Америки. Проте, за часів їх скасування чи ослаблення економіка цієї країни дуже швидко зростала. В Ірані офіційно дозволено торгувати органами, але заборонений алкоголь. У чому сила цієї країни? І які наслідки тягнуть за собою чергові економічні санкції?

Щоб пояснити, в якій ситуації знаходиться Іран — трохи про його ядерну програму та санкції.

 

Багатий на уран Іран став одним із головних центрів з ядерних досліджень. І все було добре. Але у західних країн почали виникати підозри щодо того, що дослідженнями Іран не обмежується, і з боку Ісламської Республіки існує загроза використання ядерної зброї. У зв'язку з чим США і почали вводити економічні санкції. Після їхнього скасування у 2015 році Трамп знову ввів їх у 2018. Це підкосило економіку країни.

 

Проти деяких країн, які торгують з Іраном, США вводить вторинні санкції. Це ще сильніше погіршує економічну ситуацію Ісламської Республіки.

 

Що ж цікавого можна дізнатися про економіку країни, з якою відмовився торгувати майже весь світ?

1. Незважаючи на санкції, Іран продовжує входити до топ-10 країн-експортерів нафти

 

На квітень 2018 Іран експортував 9,7% від світового видобутку нафти і зайняв 6-те місце в рейтингу. Більш того, в Ірані знаходиться 13% світових запасів нафти.

 

10 лідерів з експорту нафти разом займають 70% світового ринку

Не лише іранська економіка страждає від санкцій. Через обмеження експорту з Ірану зростають ціни на нафту у світі. Попит перевищує пропозицію. І навпаки, у 2015 році, коли санкції були зняті, ціни на нафту зменшилися на 2%.

 

На графіку відображено, скільки нафти експортував Іран за роками. Видно, що за часів санкцій обсяги падають.

Джерело: Market Realist

 

2. Іран — третій у світі виробник природного газу

 

У загальному обсязі виробництва Ірану газу трохи менше, ніж нафти, але серед 40 індустрій вони лідирують. У глобальному рейтингу виробників природного газу Іран йде після США та Росії, видобуваючи 35% усього природного газу на Близькому Сході.

 

Джерело:Global Energy Statistical Yearbook 

 

3. Іран — один з великих виробників чорної ікри кращої якості

 

Світовий ринок ікри поділили між собою кілька країн: Китай, Росія, Італія, Франція, Польща, Німеччина та США. Видобуток ікри в інших державах, в тому числі й в Ірані, невеликий. Однак він контролює 50% ринку дуже дорогої ікри з Каспійського моря. Яйця білуги коштують близько $160 за 28 грамів.

 

На графіку нижче показано, скільки тонн ікри було законно вироблено за 2017 рік у країнах-лідерах.

 

 

Джерело: Wiley Online Library

Однак ця промисловість не буде довготривалим джерелом доходу для країни — вже зараз відбувається виснаження рибних запасів у зоні Каспійського моря.

 

4. Це одна з найбідніших країн світу (але багатша за Україну)

 

Рівень життя іранських громадян виглядає вельми сумно. За розміром економіки Іран займає 28-е місце, в той час як за ВВП на душу населення ($5,902 на рік) держава знаходиться десь на рівні з Албанією, Намібією, Еквадором, навіть не входячи в 100 перших держав.

 

5. І економіка буде продовжувати падати

 

За даними Світового банку, економіка Ірану у 2020 році скоротиться ще на 8,7%. Занепад викликаний істотним скороченням експорту нафти, металургії та продукції морського сектора внаслідок економічних санкцій.


 

Іран має найгірші економічні перспективи в регіоні. За прогнозами, інфляція та безробіття продовжать рости, а дефіцит державного бюджету — збільшуватися.

 

В той самий час країни-сусіди мають стійке економічне зростання. У деяких воно залишиться таким самим, а в інших — навіть збільшиться. Навіть в Іраку у першій половині 2019 зафіксоване стабільне зростання у 4,8% на рік, а в Ємені прогнозується 2-2,5% зростання ВВП у наступні два роки.

 

6. Країна відключена від міжнародної міжбанківської системи SWIFT

Варто відзначити, що незалежна фінансова структура SWIFT дуже рідко когось відключає від системи. Та Іран потрапив під цей рідкісний випадок. Внаслідок санкцій постраждав не лише нафтовий, а й фінансовий сектор — країна відрізана від іноземних банків. Мається на увазі неможливість платити за імпорт та приймати платежі з експорту. При першому відключенні у 2012 році обсяги експорту нафти знизилися аж у 2,5 рази.

 

Ситуація, що склалася, змусила фінансові структури Ірану звернутися до більш витратних та менш ефективних схем проведення міжнародних торговельних і валютних операцій, а також почати пошук нових способів.

 

Наприклад, із Японією був обраний варіант відкриття рахунків в одному банку. Це будуть просто внутрішньобанківські операції та система SWIFT не потрібна. Китай при покупці іранської нафти кладе гроші на депозит в китайському банку, а потім відкриває доступ до цих коштів Ірану. А Росія створила свою альтернативу системі SWIFT для торгівлі з Іраном і не тільки. Загалом окремі країни, які ведуть активні економічні відносини з Ісламською Республікою, цілком можуть знайти способи відправки грошей, нехай це буде і менш простий варіант.

 

7. Іран в економічній пастці: космічна інфляція та девальвація

 

Є таке економічне поняття, як інфляційно-девальваційна пастка. Внаслідок девальвації починають рости ціни на імпорт, це призводить до інфляції, а підвищення цін — знову до девальвації.

 

За часів угоди та зняття санкцій інфляція падала до 10 відсоткових пунктів на рік.

 

 

На графіку нижче можна побачити, як різко почала зростати інфляція після відновлення санкцій у 2018 році. Досягнувши 52% у травні 2019, вона пішла на спад, але все одно залишається дуже високою.


 

Із 2018 року вартість червоного м’яса та птиці підскочила на 57%, ціна овочів — на 47%, інформує АВС. Розцінки на молоко, сир та яйця зросли на 37%. При такій інфляції продукт вартістю в один долар з 1 січня коштуватиме 130 доларів США.

 

Втім, така висока інфляція не лише в Ірані. За даними Trading Economics, п’ять інших країн на даний час мають ще більшу: Північна Корея, Аргентина, Південний Судан, Зімбабве та Венесуела, де вона найвища у світі — 130 060%.

 

У 2018 ріал, національна валюта Ірану, втратив 60% своєї цінності. Сьогодні в Ірані дуже легко стати мільйонером, бо $100 — це більше ніж 40 млн ріалів.

 

8. Але влада звільнила від прибуткового податку тих, хто заробляє менше $230 на місяць

 

При тому що у 2015 році такі привілеї отримували наймані працівники з зарплатою близько $380. А на 2020 рік (він у них починається в березні) законодавчий орган Ірану ухвалив рішення про пільги тільки для зарплат у межах $230. У той час як за офіційними даними, мінімальна зарплата — $168, а середня — близько $1219.

 

В Україні, наприклад, можливо лише зменшити прибутковий податок. У 2020 на податкові пільги ти маєш право тільки в разі, якщо твоя офіційна зарплата менше $100. А якщо у тебе є неповнолітні діти, то гранична сума для податкових пільг буде збільшуватися пропорційно кількості дітей.

 

9. Половина населення працює у сфері послуг

 

За даними на вересень 2019 року, 49% (12 млн) працездатного населення зайняте у сфері послуг. В Ірані це готельна справа, транспорт, надання складів на зберігання, фінансові послуги, нерухомість, будівництво, державні служби.

 

Сфера послуг також займає половину ВВП Ірану. Для порівняння, в розвинених західних країнах сфера послуг займає в середньому 60% від ВВП.

 

 

10. Зміна статі — легальна практика та навіть фінансується державою

 

І це при тому, що в цій країні гомосексуальність — злочин. Чоловіків стратять, а жінки піддаються фізичному покаранню.

 

У країні з такими суворими звичаями порушення гендерної ідентичності визнано психічним розладом і лікується зміною статі. Щоб вам офіційно поставили такий діагноз, потрібно пройти безліч медичних тестів, отримати постанову суду, пройти курс у психотерапевта, а також фізичну та психологічну перевірку. Все це може зайняти близько року.

 

Після офіційного діагнозу та проходження процедури зміни статі держава видає ідентифікаційні документи з новою статтю.

 

Згідно з даними правової організації OutRight, така операція в Ірані коштує $13 000, а гормональна терапія — $20-$40 на місяць. Варто враховувати, що з усіма ліками, аналізами, консультаціями, наглядом лікарів, в деяких випадках вартість може сягати більше $100 000. Держава надає фінансову підтримку, але дуже невелику. Багатьом іранським трансгендерам доводиться чекати хоч на якусь суму протягом декількох років.

 

Країна приваблює пацієнтів із Близького Сходу та Східної Європи. Це робить Іран другим за кількістю зроблених операцій у світі після Таїланду.

 

11. Алкоголь формально під забороною, але якщо знати, де купити, можна і випити

 

З моменту утворення Ісламської Республіки в 1979 році, виробляти, купувати, продавати алкоголь в Ірані заборонено. Це пов'язано з релігією — алкоголь заборонений тільки для мусульман. Деяке обмежене виробництво алкоголю, наприклад, дозволено для вірменської громади.

 

Алкоголь під забороною, але ніхто не поспішає від нього відмовлятись. Іранці вживають більше 80 млн літрів чистого етанолу щорічно. Це навіть призвело до того, що уряд відкрив реабілітаційний центр у 2013 році. За статистикою за 2016 рік, Іран входить до топ-10 країн із найбільшою середньодобовою кількістю вживання спирту.

 

 

Іранці або виробляють щось у себе вдома, або займаються контрабандою. У періоди санкцій та кризи такий варіант заробітку стає одним зі шляхів виживання.

 

Алкоголь цілком доступний, якщо знати, хто займається розповсюдженням. А в деяких випадках за нього навіть можна розплачуватися карткою й отримувати чек.

Незважаючи на заборону, алкогольна індустрія в Ірані може приносити $700 млн на рік. Для порівняння — ось обсяг торгівлі алкогольними напоями в країнах-лідерах, де алкоголь легальний.

 

 

12. Іран — єдина країна, де узаконено торгівлю органами

 

Продаж деяких органів, наприклад, нирок, законно дозволений. Вони навіть іноді купуються державою для тих, кому потрібна пересадка. Легалізація торгівлі органами значно зменшує чергу на трансплантацію. З 1993 року іранськими лікарями було зроблено понад 30 000 операцій із пересадки нирок саме з живих людей. У Саудівській Аравії, наприклад, легально пересаджувати органи з уже мертвих людей, що не покриває попиту.

 

У нинішній економічній ситуації — це одне з джерел доходу та прибутковий бізнес. Більшість людей, що продають свої нирки, серйозно потребують грошей. Середній вік донорів — 22-34 роки. Ціни залежать від віку, терміновості та групи крові. Наприклад, печінка у 2018 році коштувала від $15 000 аж до $50 000.

 

Продати свої органи можна безпосередньо через оголошення на стінах шпиталю. А можна через брокерів органів. Вони допомагають знайти донора через такі платформи, як Telegram та Instagram, або організовують сайти, де обидві сторони платять комісію та публікують оголошення.

 

13. Бюджет армії в 2 рази менший за бюджет Корпусу вартових ісламської революції — елітного військового підрозділу, який у деяких країнах визнано терористичним угрупуванням

 

Корпус вартових ісламської революції частина іранських збройних сил. Іранська армія захищає кордони та підтримує порядок усередині країни, а Корпус створений для захисту ісламської політичної системи.

 

У 2018 році бюджет Корпусу був збільшений до $4,7 млрд, а бюджет армії — зменшений до $2,4 млрд. Більш того, Корпус вартових має ще й свій окремий бюджет.

 

Через відсутність прозорості в діях уряду, гроші можуть вилучатися з різних джерел держбюджету та направлятися на якісь секретні цілі. Так, $4,8 млрд було направлено з Національного фонду розвитку до бюджету Корпусу та контрольованої державою телерадіокомпанії "Голос Ісламської Республіки".

 

Одним з наслідків економічних проблем є те, що в Ірані знову почалися страйки. Основний тригер — це те, що влада спробувала знову використовувати звичні способи для подолання кризи — підвищення цін на бензин. В результаті страйків у листопаді загинуло 1500 чоловік. Таких цифр не було з моменту встановлення ісламського режиму в кінці 1970-х.

 

США намагаються змінити режим в Ірані і тим самим поліпшити становище своїх громадян. Однак поки виходить зовсім навпаки. Звичайно, санкції — не єдина причина страшної кризи. Неефективне управління всередині країни, корупція, порушення прав людини — досить очевидні чинники такого результату.

 

Уряд має придумати щось дійсно креативне, щоб вийти з кризи і на цей раз.