1. Росія не зможе залишити Україну без транзиту газу

РФ активно будує газопроводи в обхід України: вже побудовані "Північний потік", "Ямал-Європа" та "Блакитний потік". Зараз будуються "Північний потік-2" та "Турецький потік".

Якщо всі ці газогони будуть працювати на повну потужність, вони зможуть транспортувати у Європу 191 мільярд кубометрів газу. Росія ж, за прогнозами, буде експортувати до Європи не менше 192 мільярдів кубометрів газу. Тобто як мінімум 1 мільярд кубометрів припадатиме на Україну. Зважаючи на те, що жоден з цих газопроводів не можна постійно завантажувати на повну потужність (технічно це небезпечно), а такоє періодично їх треба буде зупиняти для обслуговування, через Україну пройде ще кілька мільярдів кубометрів. Орієнтовно після запуску всіх газопроводів в обхід України нам для транзиту залишиться 5-10 мільярдів кубів.

Але це не врятує Україну. Такий невеликий обсяг газу буде нерентабельним для України, бо беззбитковим буде обсяг близько 30 млрд кубометрів. А загалом Україна могла би транспортувати до Європи 146 мільярдів кубів. І тут майбутнє українського газопроводу залежить лише від політичних домовленостей між Україною, Росією, ЄС та США (американські компанії зацікавлені у видобутку газу в Україні), а також від готовності України реформувати газову сферу. На даний момент точно спрогнозувати результат неможливо.

2. За три роки кількість електромобілів зросла у 27 разів

Стрімке зростання почалося ще 2015 року. А у 2017 парламент ухвалив закон, яким імпорт електромобілів звільнений від сплати ПДВ та акцизу. І хоч на графіку вказано, що пільга не продовжена, але наприкінці 2018 Верховна Рада продовжила її до 2022 року. Тож можна очікувати, що кількість електромобілів буде зростати і далі.  

Під таку кількість електрокарів є і відповідна інфраструктура — більше 1 000 зарядних станцій по всій країні.

3. І електрокари будуть дешевшати

Основною складовою ціни електрокара є батарея, і до 2030 року вона, за деякими прогнозами, стане втричі дешевшою, ніж зараз. А у 2025 вартість електромобіля зрівняється з вартістю авто із двигуном внутрішнього згоряння.

4. Україна — одна з найменш енергоефективних країн світу

Показник енергоефективності демонструє, наскільки раціонально використовується енергія: як багато тепла чи електроенергії втрачається по дорозі від електростанції до квартири через стару інфраструктуру, скільки газу споживають населення та промисловість і чи не завищене це використання, чи ввімкнене світло у кімнаті, коли тебе там немає. Насправді ми кожного дня стикаємось з енергоефективністю і приймаємо рішення, бути нам ефективними чи ні, хоч і не замислюємося про це.

Ну так ось, Україна — одна з останніх країн світу за ефективністю використання енергії. Щоб зрозуміти масштаб, уяви, що у твоїй шістнадцятиповерхівці всі вимикають світло у кімнаті, коли йдуть з неї, а у твоїй квартирі світло ввімкнене навіть вдень. Відповідно платиш ти за нього набагато більше сусідів, і грошей на одяг, їжу чи розваги залишається набагато менше. Тобто через свою неекономність ти став значно біднішим за сусідів.

5. При цьому Україна вирішує цю проблему повільніше, ніж інші країни

Неправильно було б казати, що ситуація не змінюється на краще. Але темпи змін набагато нижчі, ніж у інших країнах. Це означає, що Україна не наздоганяє, а відстає у реформах.

6. Україна збільшить експорт електроенергії до Європи у 4 рази

Це стане можливим після того, як у 2022 році наша країна об'єднає українську енергосистему з енергосистемою ЄС.

Енергосистема країни — це сукупність всіх електростанцій, мереж та споживачів електроенергії всередині держави. Особливість виробництва електроенергії у тому, що енергетична система жодної держави не може бути ізольована від систем сусідніх держав, інакше є великі ризики: при різкому збільшенні споживання не буде можливості імпортувати електроенергію, а при виникненні надлишку електроенергії не буде можливості її експортувати.

На даний момент українська енергосистема інтегрована з енергосистемами Росії, Білорусі та Молдови. Це означає, що Україна може купувати у цих країн електроенергію або продавати її цим країнам. Але хіба можна під час війни розраховувати на допомогу Росії, якщо вона знадобиться? Тому Україна працює над інтеграцією своєї енергосистеми з енергосистемою ЄС. Крім того, можливість вийти на європейський ринок дійсно приваблива.

7. До 2040 року Україна зупинить 12 із 15 енергоблоків АЕС

Строки їх експлуатації збігають, і продовжити їх вже буде неможливо через вимоги безпеки. Самостійно продовжити їхню експлуатацію Україна також не може, бо зв'язана міжнародними угодами.

8. Якість постачання електроенергії в Україні у 4,5 рази гірша, ніж у Польщі

Якість постачання електроенергії вимірюється тривалістю перерв у постачанні. В Україні 2017 року вони склали 1 213 хвилин (більше за 20 годин). У Польщі — 260 хвилин, у Швейцарії — 19 (дані для інших країн за 2016 рік).

З 2014 по 2017 рік перерви з вини компанії зросли на третину.

9. У 2019 році ти зможеш обрати постачальника електроенергії

Зараз в Україні відбувається реформа ринку електроенергії. Схема нижче показує, яким він є на даний момент і яким стане у середині 2019.

Нинішній "ринок" працює так: всі виробники продають електроенергію державному підприємству "Енергоринок". Вони зобов'язані це робити, варіанту не продавати немає. "Енергоринок" продає обленерго — компанії, яка є постачальником електроенергії тобі додому або на підприємства, а також є оператором енергомереж. Ціни встановлює держава.

Як буде за півроку? Постачальник та оператор енергомереж — різні компанії. Постачальником зможе стати хто завгодно. Споживачі (ти або підприємства) зможуть обирати постачальника так само, як ми обираємо продавців картоплі. Якщо тебе не влаштовують тарифи або сервіс нинішнього постачальника, ти зможеш його змінити. Крім того, виробники зможуть підписувати договори зі споживачами напряму, оминаючи компанії-постачальники. Малоймовірно, що Рівненська АЕС захоче підписувати договір з тобою чи твоїми сусідами, а от для великих промислових підприємств буде цілком реально підписати договір напряму.  

10. Більше третини українців не користуються централізованим опаленням

В Україні 60% теплових мереж — в аварійному або зношеному стані. 60% котелень вже відпрацювали свій нормативний термін. Також в Україні на 20% вищі витрати палива порівняно із середньосвітовими. Тобто побудована ще у радянські часи система централізованого опалення неефективна і не влаштовує українців. Тому люди масово переходять на індивідуальне опалення. За останні 12 років споживання централізованого опалення зменшилось зі 101 до 50 млн Гкал.

Це ще не всі цікавинки про енергетику, яка насправді не нудна та складна, як могло би здатись. Просто тобі її ніхто не пояснював :). І, звичайно, саме енергетика має надзвичайно велике значення для кожного українця: із нею ми стикаємося по кілька разів на день, коли вмикаємо та вимикаємо світло, та принаймні раз на тиждень по телевізору — якщо ти дивишся політичні ток-шоу, на яких постійно говорять про газ.

А тому у цій галузі важливо хоч щось, але знати: розуміти загальні світові тренди, орієнтуватись у законопроектах та реформах. Щоб тобі було простіше, і ти не заплутався у цій темі, ми зробили інфографічний довідник "Енергетика України". Він повністю складається з інфографіки. Власне, саме з цього довідника ми і взяли графіки для нашої статті. А вже зовісм скоро вийде новий інфографічний довідник "Енергетика України". Залишити заявку на нього можна, клікнувши по банеру нижче.