Комплаєнс як конкурентна перевага вашого бізнесу

Один крок до побудови відмінної репутації компанії серед споживачів, підвищення шансів на отримання кредиту або гранту, перемоги у державних закупівлях в Україні та за кордоном, виходу на міжнародні ринки, збільшенню вартості компанії та навіть партнерства з Microsoft.

Автор: Ганна Герасимчук, Голова Секретаріату UNIC

Ризик — частина кожного бізнесу. Для прикладу: певно, у кожній компанії є працівники, які здатні на шахрайство. Або, припустимо, постачальник привіз бракований товар. Чи уряд оголосив про дефолт, і ваша компанія втратила перспективного інвестора.

В принципі, на ризики можна ніяк не реагувати і довірити долю бізнесу непорядним співробітникам, ненадійним постачальникам чи іншим непередбачуваним обставинам, запобігти яким може хіба що Супермен.

Однак бізнес реально побудувати таким чином, щоб заздалегідь визначити, в якому напрямку його роботи ризики є більшими, а в якому — меншими, та як діяти наперед, щоб зменшити їх вплив та захистити репутацію компанії та її менеджера чи власника. І хоча репутація в Україні поки не стала однією з ключових цінностей, важливо враховувати, що наша країна йде в Європу, і довго так не триватиме.

На Заході про репутацію турбуються не менше, ніж про зручності для людей з обмеженими можливостями

Та частина світу, де корпорація може без наслідків для себе купити лояльність міністра, стрімко звужується, і світ тяжіє до прозорості. Без доброї репутації складно жити, особливо коли мова йде про гроші. Якщо ваша компанія звертається до банку за наданням кредиту, претендуватиме на грант чи запропонує співпрацю знаному гравцю ринку, її покладуть на хірургічний стіл, препарують звіти та під мікроскопом розглянуть всі скандали, перевірять ваших партнерів та судові справи проти вашого персоналу. Бо великі гравці ринку хочуть бути переконаними, що з вами можна вести справу — як з фінансової точки зору, так і з етичної.

У роботі з українськими компаніями така перевірка особливо стане в нагоді, оскільки в Україні досі є практики ведення бізнесу, що вже давно неприйнятні на ринках, куди так хочуть вийти українські компанії — у Європі чи США — поширена корупція, відсутні прозорі та керовані бізнес-процеси, наявний нерозбірливий підхід до контрагентів та партнерів і, відповідно, низький рівень довіри до власників та топ-менеджменту через систематичне невиконання зобов"язань.

Отже, бізнесмен хоче бути переконаним, що його бізнесу не загрожує відмова у кредиті чи партнерстві з компанією на зразок Oracle, British Petroleum чи "Нафтогазу". Але важко довіряти лише словам своїх менеджерів про те, що "у нас все добре", бо кожна компанія, в якій би галузі чи країні вона не працювала, схильна до ризиків, особливо корупційних. І не варто довіряти словам — варто лише побудувати бізнес так, щоб бути впевненим: мій бізнес пройде перевірку. У цьому допомагає такий добре знаний на Заході інструмент, як комплаєнс. Це відповідність певним критеріям та нормам.

Якісно побудована система комплаєнсу відкриває для бізнесу дорогу і на західні ринки, і до партнерства із західними компаніями

Лана Сінічкіна, партнерка адвокатського об'єднання Arzinger

Тетяна Дрок, юристка адвокатського об'єднання Arzinger

Комплаєнс — це система процесів управління та контролю в компанії, спрямована на попередження та подолання корупції, а також ризиків іншого недотримання вимог законодавства, правил, стандартів та рекомендацій (в т. ч. контролюючих органів). Мета побудови комплаєнс-системи — створення в компанії ефективних механізмів по виявленню й аналізу ризикових сфер діяльності, де можуть виникнути порушення антикорупційного та іншого законодавства, оцінці та управлінню такими ризиками та забезпеченню комплексного захисту підприємства від них. Такий комплекс заходів покликаний попереджати дії співробітників і контрагентів компанії, які суперечать закону, а також впроваджувати та розвивати корпоративну бізнес-етику, засновану на дотриманні букви закону.

Глобальний звіт Deloitte New horizons: Compliance 2020 and beyond розпочинається словами: "Функція комплаєнсу допоможе вам керувати лише передбачуваними ризиками. А фокус на культурі, етиці та прозорості ведення бізнесу допоможе мінімізувати комплаєнс-ризики, які неможливо передбачити". 50% цього документу присвячено розвитку культури доброчесності та прозорості ведення бізнесу — для підсилення комплаєнс-функції. І хоча в Україні рух з розвитку комплаєнсу лише набирає обертів, запит на капіталізацію ділової репутації демонструють і великі, і середні вітчизняні компанії. Адже потреби масштабувати бізнес виникають неминуче, а разом з ними і розширення географії ринків, і зміни в системах прийняття рішень та побудови відносин з працівниками та зовнішніми контрагентами. Вже другий рік поспіль Всеукраїнська Мережа Доброчесності та Комплаєнсу (UNIC) слугує для таких компаній платформою для формування довірчих відносин з потенційними клієнтами, контрагентами та партнерами — через навчальні та дискусійні заходи та неформальне спілкування.

Як побудувати систему комплаєнсу?

Для того щоб внутрішня комплаєнс-система була ефективною, вона повинна детально регламентувати:

визначення відповідальних за функціонування комлаєнс-системи осіб у компанії;

механізми внутрішнього контролю та виявлення зон ризику, у тому числі організації проведення внутрішніх розслідувань;

ефективне управління виявленими ризиками;

заходи відповідальності у разі порушень та шляхи реагування;

адміністрування гарячої лінії та інші інструменти повідомлення про виявлені або потенційні порушення;

підготовку та підписання внутрішньої та зовнішньої документації;

підвищення рівня обізнаності персоналу, у тому числі про основи комплаєнсу;

порядок проведення систематичних та комплексних перевірок поточних та потенційних контрагентів компанії;

виявлення та попередження конфлікту інтересів.

Етапи, необхідні для впровадження комплаєнс-системи в компанії

1. Провести комплаєнс-аудит процесів компанії, її внутрішньої та зовнішньої документації незалежними фахівцями у сфері комплаєнсу.

2. Призначити та налагодити роботу комплаєнс-офіцера чи незалежної комплаєнс-служби або делегувати функції комплаєнсу юридичному департаменту.

3. Впровадити розроблені інструменти для усунення/мінімізації виявлених ризиків:

розробку/удосконалення внутрішніх політик, СОПів, актів та процедур;

внесення змін до корпоративних і трудових документів;

коригування договорів, маркетингових та інформаційних матеріалів;

проведення тренінгів (як внутрішніх, так і зовнішніх — для контрагентів компанії).

4. Впровадити системи оцінки та управління комплаєнс-ризиками — через зазначені вище документи, посадові обов'язки та контрольні механізми.

5. Систематично навчати існуючих та нових працівників дотриманню правил, встановлених комплаєнс-програмою, з урахуванням специфіки їхнього функціоналу.

6. Регулярно моніторити ефективність комплаєнс-програми, періодично переглядати та оновлювати її.

Українські компанії, зацікавлені у впровадженні комплаєнс-практик, приєднуються до UNIC для доступу до освітніх заходів, обміну досвідом та кращими підходами, а також — матеріалів онлайн-бібліотеки, де на постійній основі додаються шаблони та приклади політик, дайджести, презентації з заходів UNIC, результати досліджень тощо.

Які переваги дає компанії налагоджений комплаєнс?

— систематизація внутрішніх процесів у компанії, забезпечення їх прозорості, безпеки та підзвітності, адаптація бізнес-процесів під умови ринку та вимоги законодавства;

— розмежування зон відповідальності співробітників і менеджменту компанії;

— налагоджена система виявлення та запобігання явищам корупції, шахрайства та іншого роду загроз бізнесу;

— можливість вчасно визначати ризики в діяльності компанії та відносинах з контрагентами, формувати ефективний механізм управління ризиками в кожній зі сфер діяльності компанії;

— мінімізація юридичних і репутаційних ризиків, які виникають у зв'язку з потенційним порушенням етичних стандартів та вимог законодавства;

— підвищення рівня обізнаності персоналу, в тому числі щодо основ комплаєнсу та заборонених практик;

— запобігання підвищеній увазі до компанії з боку правоохоронних органів, ризику розслідувань, тривалим судовим тяжбам і великим штрафам;

— спрощення виходу компанії на міжнародні ринки, залучення інвестицій (в т. ч. іноземних) з меншими ресурсовитратами;

— позиціонування компанії як такої, що діє відповідно до вищих етичних стандартів ведення бізнесу та вимог законодавства;

— підвищення ефективності діяльності компанії та збільшення її конкурентоспроможності та вартості;

— забезпечення лояльності клієнтів та партнерів;

— поліпшення репутації, підвищення рівня довіри суспільства до компанії тощо.

А можна без комплаєнсу, адже раніше якось жили?

В Україні тема ділової репутації є предметом активних дискусій. З одного боку, в країні немає критичної маси публічних компаній, чиї акції обертаються на біржах і падають у вартості, як тільки компанія діє недоброчесно. З іншого боку, через недосконалість судової системи про невідворотність покарання за неетичні практики говорити складно. А у "токсичному" поєднанні з високим попитом на корупційні схеми існує прошарок компаній, котрим вдається утримувати ринкову частку зовсім не завдяки якості чи вартості продукту. В таких умовах попиту на доброчесність та прозорість бізнесу не має бути, але дані свідчать про протилежне: на третій рік існування UNIC членська база мережі сягає 60 компаній з понад 50-ти міст України, які представляють фармацевтичну, агропромислову, банківську, будівельну, фінансову, торговельну, харчову, виробничу, юридичну та інші галузі.

Чинників попиту на розвиток комплаєнсу декілька. По-перше, Україна цілеспрямовано інтегрується в Європу — шляхом гармонізації законодавства та наслідування принципів чесної конкуренції та високих стандартів ділової етики. По-друге, коридор можливостей залучення фінансування та укладання вигідних угод для компаній з нестабільною та поганою репутацією звужується з кожним роком.

Завдяки розвитку технологій обміну інформацією та аналізу інформаційного поля, кредитор, інвестор чи займодавець мають змогу оперативно і без істотних витрат розглянути "під мікроскопом" не тільки юридичну структуру та фінансову діяльність, а й медіа-згадування та відгуки про компанію, яка претендує на отримання фінансування чи партнерство. Відповідне програмне забезпечення сьогодні встановлено у більшості крупних фінансових установ, а перевірка контрагента на "токсичність" наразі є рутинною процедурою під назвою "background check".

У таких ситуаціях UNIC є певним "знаком якості", адже обмін досвідом, практиками і досягненнями з іншими гравцями ринку та прикладна можливість залучати працівників до навчання та дискусій однозначно підсилюють внутрішні системи і репутацію роботодавця учасників Мережі. Дворічний досвід доводить, що учасники UNIC якісніше проходять первинний due diligence з боку потенційних інвесторів та партнерів.

Міжнародне законодавство — за комплаєнс

Лана Сінічкіна, партнерка адвокатського об'єднання Arzinger

Тетяна Дрок, юристка адвокатського об'єднання Arzinger

Окрім внутрішнього попиту вітчизняного бізнесу на більш доброчесні та прозорі практики, міжнародне регуляторне поле поповнюється законами та стандартами, котрі стимулюють, а часто і змушують компанії діяти прозоро. Йдеться про закони, що мають так звану "екстратериторіальну дію" — тобто можуть застосовуватися за межами країни, у якій вони були затверджені.

До таких нормативно-правових актів, зокрема, належать:

– FCPA (Foreign Corrupt Practices Act);

– UK Anti-Bribery Act;

– Sapin II;

– антимонопольні закони;

– Проект BEPS (Base Erosion and Profit Shifting);

– GDPR (General Data Protection Regulation);

– акти, що регулюють питання фінансового моніторингу.

Хто в Україні не хоче комплаєнсу

Здавалося б, якщо репутація та довіра настільки важливі для інвесторів, українські компанії мали б у черзі стояти до UNIC та інших організацій, котрі розвивають комплаєнс-культуру в нашій країні. Однак деяким компаніям розвиток комплаєнс-функції не здається важливим — переважно через прагнення отримати результат тут і зараз за будь-яку ціну. І в короткостроковій перспективі недоброчесні практики та сумнівні контрагенти дійсно здатні забезпечити високі результати. Однак такий хід міркувань притаманний компаніям, які не ставлять амбітних цілей зі сталого розвитку або надовго вперед свою діяльність не планують, а відтак — ігнорують можливі негативні наслідки сумнівної поведінки.

Відчутною перешкодою для розвитку комплаєнсу є небажання менеджменту або власників змінювати усталені звички та підходи до роботи і неготовність вкладатися фінансово у внутрішні трансформації. Попри те, що втрати від неефективних систем управління ризиками сягають від тисяч до мільйонів умовних одиниць. Так, внутрішнє розслідування часто демонструє, що розмір втрат від шахрайства працівників та контрагентів у кілька разів перевищує обсяг інвестицій у розвиток комплаєнс-функції.

Опрацювання таких сумнівів та переконань — серед ключових напрямків роботи UNIC. А допомога експертів і доступ до практичних матеріалів, тренінгів, кейсів, шаблонів та досліджень у сфері комплаєнс забезпечать якісно інший рівень такої взаємодії, ніж компанія б мала самотужки. Адже членство у Мережі тягне за собою зобов"язання. І якщо підходи компанії-учасника до комплаєнсу суто формальні, вона ризикує бути виключеною з Мережі.

Тренди та наступні кроки

Численні аналітичні та консалтингові компанії виокремлюють серед трендів 2019-20 років у сфері комплаєнсу наступні три:

1. Об"єднання зусиль топ-менеджменту, зокрема генеральних директорів, служб безпеки та директорів з інформації, для формування робочих груп, вимог до кандидатів на ключові посади та розробки програм трансформації внутрішніх систем для підвищення ефективності комплаєнсу (детальніше).

2. Підвищена прозорість кінцевих бенефіціарів бізнесу — згідно з П"ятою Директивою ЄС проти відмивання коштів (5MLD) (детальніше).

3. Посилені вимоги до перевірки клієнтів і транзакцій компаній з високоризикових країн, до яких відноситься й Україна (детальніше).

На фоні активного зростання експортної активності українського бізнесу (18% у 2018 році, за даними Держстату), зростає й потреба вітчизняних компаній бути перспективними і привабливими партнерами та об"єктами інвестицій. Тому однією з важливих переваг членства в UNIC є можливість об"єднання зусиль як низки компаній, так і цілих галузей — для більш масового впровадження доброчесних практик та колективного публічного системного діалогу з державою — адже одній компанії таке завдання не під силу.

У 2018 році Мережа запровадила Процедуру сертифікації рівня доброчесності та комплаєнсу для своїх учасників. Сертифікація базується на оцінці незалежним експертом рівня комплаєнсу та доброчесності, антикорупційної політики учасника Мережі, за стандартом UNIC, базованим на міжнародному антикорупційному стандарті ISO 37001. Сертифікація свідчить, що учасник Мережі визначив свої комплаєнс-ризики, розробив та запровадив систему або політику запобігання корупції та керується нею у своїй роботі.