Найбільш вражаючі приклади інформаційних війн 21 століття

Ти не можеш бути на 100% впевненим у тому, чи правду пишуть в інтернеті, кажуть по телевізору або розповідають друзі. Зеленський продає Україну Коломойському? Британці хочуть вийти з ЄС? Можливо так, а можливо ні. Бо ми всі — жертви наймасштабнішої війни — інформаційної.

 

Найнебезпечніша зброя у війнах 21 століття — не танки та ракети, а інформація. В інформаційні війни вкладають на порядок більше грошей, ніж у фізичне озброєння. На цю тему вже існує багато статей, книг та досліджень. Один з таких звітів, що розповідає про військово-інформаційні дії на конкретних прикладах, ми ретельно вивчили та відібрали для тебе найцікавіші. Сподіваємось, ці приклади доведуть, наскільки важливо слідувати правилам інформаційної гігієни. 

Росія веде наймасштабніші інформаційні війни у світі

Але не тільки вона намагається вплинути на мізки громадян інших держав у своїх цілях. На людей, які нічого не підозрюють, також падають інформаційні бомби Ірану, Китаю, Саудівської Аравії. Однак все ж саме Росія вже як мінімум 5 років найактивніше втручається в життя інших країн, створюючи фейковий контент і розводячи фальшиву активність.  

Інформаційні атаки країн із 2013 року по 2018 рік

Вона формувала громадську думку "за" анексію Криму...

Після анексії Криму у 2014 році російська військова розвідка та генштаб зайнялися створенням підроблених акаунтів у Facebook і ВКонтакті. Вони вели фейкові сторінки від імені проросійських українців, які поширювали антиукраїнські ідеї, та вкладали гроші в рекламу подібних груп у Facebook.

…і намагалася створити враження, що Каліфорнія і Техас хочуть незалежності

Російські тролі підтримали сепаратистський рух "Так-Каліфорнія". Один з його лідерів раніше жив у Росії та відкрив там "посольство", яке отримувало фінансування від російської неурядової організації.

 

У 2016 році, вже через кілька годин після завершення президентських виборів у США, російські боти використали тег #calexit понад 100 000 разів.

 

Вони також підтримали рух за відокремлення Техасу від США, антимусульманську політику та виступали проти Хілларі Клінтон. Відповідну сторінку на Фейсбуці створила Агенція інтернет-досліджень. Українцям ця структура відома під назвою "Ольгіно" — це штаб російських ботів, куди вони, у прямому сенсі слова, ходять на роботу. Зарплата 2014 року становила 40 000 рублів на місяць. 

Хтось явно намагався вплинути на вибори в США. Але не факт, що Росія

У 2018 році — до і під час проміжних виборів у США — на сайтах з серверами в Македонії активно публікувалася неперевірена інформація на тему виборів. Були запущені сайти, які підтримували расизм, виступали проти іммігрантів та розповідали про теорії змови.

 

Правда, у цьому випадку незрозуміло, створювались вони з політичними цілями за фінансуванням іноземних замовників або ж просто заробляли на рекламі, заманюючи користувачів, зацікавлених політикою.

Іран налаштовував Ємен проти Саудівської Аравії

Підроблені єменські сайти, розміщені в Ірані, публікували матеріали з критикою дій Саудівської Аравії в Ємені. Їхня діяльність була спрямована на Ємен, Єгипет та Судан. Наприклад, "Yemen Press Agency" публікувала список "саудівських злочинів проти єменців за останні 24 години".

Китай вдарив по репутації тайванського уряду

Тайвань — незалежна держава, але Китай вважає її своєю територією. Інформаційна кампанія китайських ботів стосувалась ряду внутрішньополітичних питань на Тайвані. Пошук джерел контенту привів на "ботоводну ферму" в Китаї. Ймовірно, метою була дискредитація противників об’єднання з Китаєм. "Викривались" активісти, посилювалася політична напруженість і розбіжності між провідними військовими та політичними діячами.

 

Китай, як і Росія, має потужну армію ботів та тролів, які за кожен пост отримують 0,5 юаня (приблизно 1,8 грн на день написання статті). 

Росія хотіла посварити Україну з Польщею...

Після протестів на Майдані у 2013 році польський інтернет накрила хвиля антиукраїнської пропаганди. Тролі підтримували російську владу на таких інтернет-майданчиках, як форум російсько-польського радіо Sputnik Polska. Sputnik — це російська державна інформаційна агенція, яка працює у багатьох країнах. У ЄС вона офіційно названа інформаційною загрозою Європі. 

 

І це вчергове підтверджує, що Україна правильно заблокувала російські ЗМІ.

...а також з Нідерландами

У квітні 2016 року Нідерланди провели референдум щодо торговельної угоди між Євросоюзом та Україною. Перед цим в російських медіа з'явилася фейкова історія про українського військового, який збив "Боїнг 777" у Донецькій області, в результаті чого загинули 193 голландця.

Інтернет-видання Bellingcat провело розслідування та знайшло подібний агресивний контент і на сайтах інших країн. На YouTube-каналі "Патріот", наприклад, з’явилося відео під назвою "Звернення бійців "Азову" до Нідерландів щодо референдуму про асоціацію Україна — ЄС". У ролику шестеро україномовних "солдатів", нібито з підрозділу спеціального призначення "Азов", спалюють прапор Нідерландів.

Росія налаштовувала Литву проти НАТО

Мета — зіпсувати ставлення до НАТО не тільки в Литві, а й в інших країнах Балтії, які дозволяють проводити у себе операції НАТО. Контент мав виглядати так, ніби він створювався саме в цих країнах. Наприклад, одна зі статей, розміщених хакерами, розповідала, що навчання НАТО у Литві проводяться з метою окупації Білорусі.

РФ підтримала Брекзіт

Тисячі російських ботів у Твіттері публікували пости на підтримку виходу Британії з ЄС протягом кількох тижнів перед референдумом. Більше 13 000 акаунтів писали у Твіттері пости з расистськими та антиімігрантськими висловлюваннями.

 

Пробрекзіт-кампанія тривала й після референдуму. Як і у випадку з президентськими виборами 2016 року в США, російські тролі спотворювали реальні події для просування своїх переконань. Наприклад, після терористичної атаки на Лондонський міст проросійський сайт опублікував фотографію мусульманської жінки, що йде по мосту та дивиться в телефон. У статті стверджувалося, що вона ніби-то ігнорувала поранених.

І навіть у далекій Бразилії посилила напругу під час виборів

У Бразилії з серпня по вересень 2018 року через Twitter, Facebook і Whatsapp поширювалася дезінформація, яка мала вплинути на бразильських виборців. Аналітики виділили групу з 232 профілів, які писали про тоді ще кандидата у президенти Жаїра Болсонару та президента Бразилії Луїса Інасіу Лула да Сілва, а також публікували підроблені новини про педофілію. За один тільки місяць на політичні теми португальською мовою в Twitter було написано 8 185 постів.

Раніше війни велися заради фізичного знищення. Зараз знищують критичне мислення

Світ проходить через цифрову трансформацію — процес зміни бізнесу через технології. Але змінюється не тільки бізнес. Змінюється те, що століттями залишалося незмінним — війна.

 

Звичайно, замаскована пропаганда була в усі часи. У 40-х роках XX століття Сполучені Штати вигадали Капітана Америку, щоб підняти репутацію армії та стимулювати молодь охочіше вступати до збройних сил. А ще раніше —  ще під час Першої світової війни — Британія на повну використовувала підроблені сюжети про звірства німецьких солдатів, наприклад, про те, що вони переробляють трупи співвітчизників на корм свиням.

 

Але так як зараз майже у кожного жителя планети є доступ в інтернет, можливостей впливати на наші думки та дії набагато більше. Інформаційні агресори тепер не просто розповідають казки про противника, вони формують інше бачення світу, підміняють реальність настільки продуманою містифікацією, що відрізнити її від правди майже неможливо. Впевнені, що в 2014 році ти й сам зіткнувся з цією проблемою, коли твої друзі та знайомі з Росії стали розповідати тобі, що відбувається в Україні так, ніби були присутні при цих подіях. І зовсім не піддавалися на твої аргументи, хоча саме ти був очевидцем.

 

Щоб мати більше аргументів про вплив цифрових технологій на світ в цілому й твоє життя в Україні, приходь 27 листопада 2019 року на безкоштовну конференцію Digital Transformation: Rethinking Business. Тисни на посилання: Зареєструватися.

 

Бюджет російського телеканалу "Раша Тудей" та агенції "Россия сегодня" склав 440 мільйонів доларів. А єдиний український державний канал "UA перший" у 2018 році відключали через нестачу фінансування. Це означає, що Україна ніяк не може протистояти інформаційній агресії.

 

Бюджет українських медіа проти російських

 

Але цю війну програє не лише Україна. Жителі благополучної та далекої від Росії країни — Нідерландів — теж стали жертвами та навіть самі цього не помітили, коли проголосували проти асоціації з Україною.

 

Більшість країн світу абсолютно не готові протистояти такій загрозі, тому що раніше не стикалися з таким, у них немає досвіду ведення бойових дій за мізки власних громадян. А у інформаційних агресорів є і досвід, і гроші, і рішучість вигадувати найбільш неймовірну альтернативну реальність.

Як захистити мозок від попадання інформаційних бомб — інструкція

Основні правила медіаграмотності допоможуть зменшити шкоду фейків до мінімуму:

 

1. Не вір заголовкам. Завдання заголовка — привернути твою увагу та змусити відкрити статтю. Тому нечесні ЗМІ пишуть заголовки, що взагалі не мають відношення до теми статті, перекручують факти та викликають емоції.

 

2. Завжди перевіряй джерела інформації. Це стосується не лише текстів, але й фотографій: зараз у фотошопі можна зробити все що завгодно. Нейромережі можуть підробити навіть відео. Тому якщо ти побачиш, як Володимир Зеленський, не дочекавшись закінчення строку президентства, з посмішкою передає владу Петру Порошенко, майже 100%, що це витвір штучного інтелекту.

 

3. Звертай увагу на емоційно забарвлені слова. "Злочинці", "герої", "великий лідер", "підступні вороги"... Якщо їх вживають без підтверджуючих фактів, ймовірно, твоєю думкою маніпулюють. І, звичайно, у новинах не має бути емоцій. В авторських статтях чи в блогах вони припустимі, але новини обов’язково мають бути беземоційними — це правило. 

 

4. Обережно ставься до інформації в соціальних мережах, особливо від лідерів думок, відомих людей і незрозумілих груп. Зараз соцмережі стали основним джерелом інформації, і це реальна проблема для критичного мислення: бо в соцмережах ми найчастіше читаємо лише заголовки, а не всю статтю. А заголовки можуть бути маніпулятивними.

 

5. Звертай увагу на дату публікації та перевіряй дату події.

 

6. Перевіряй, чи дійсно люди, які заявлені як експерти, дійсно є експертами з теми, яку коментують.

 

Наш мозок не встигає обробляти величезну кількість інформації, що надходить звідусюди. Не тільки новини, але й рекламу, повідомлення від друзів, картинки з мемами — тонни інфошуму, в яких легко заплутатися і втратити тверезу оцінку реальності. Саме тому, щоб не стати жертвою обману, потрібно на повну включити критичне мислення та перевіряти інформацію. 

В цьому допоможуть спеціалізовані ресурси, які перевіряють, чи правду пишуть ЗМІ: в Україні це StopFake та VoxCheck, великі іноземні — FactCheck, Politifact і Snopes.

До речі, ти також впевнений, що дружина Зеленського одягла плаття заборонених у Японії кольорів на інтронізацію нового імператора? Насправді в Японії немає такої заборони, і Олена Зеленська не образила імператора своїм одягом. Це ще один приклад снаряду в інформаційній війні. Володимира Зеленського можна критикувати за реальні недоліки, але не за колір плаття дружини.

 

Заборонені кольори в Японії

 

Може здатися, що від глобальної цифровізації тільки проблеми. Але технології — це лише інструмент. Ти ж не відмовишся забивати цвяхи молотком тільки тому, що ним можна вбити.  

Ми підготували новий інфографічний довідник - дослідження про цифрову трансформацію України. Завантаж його, клікнувши на банер нижче.

Довідник підготувала контент-маркетингова агенція Top Lead за підтримки генерального партнера DTEK, партнерів AEQUO, De Novo, Raiffeisen Bank Aval. Медіапартнери: Liga.net та BusinessViews. Експертний партнер: Digital Transformation Institute