Як це — прожити в космосі 12 днів. Розповідь космічного туриста

Мріяв потрапити у космос? Впевнений, що це дійсно була б захоплююча пригода? Один з перших космічних туристів Річард Герріот розповідає про свій досвід: враження від подорожі та побутові проблеми, з якими людина стикається на Міжнародній космічній станції.

Коли мова заходить про подорожі в космос, першою на думку спадає космічна програма Ілона Маска SpaceX. Її першим клієнтом повинен стати японський мільярдер Юсаку Маезава, який здійснить політ навколо Місяця.

 

Паралельно анонсуються 11-хвилинні суборбітальні польоти від Blue Origin Джеффа Безоса, які почнуть виконуватися вже в цьому році за ціною від $200 000 до $300 000. А Virgin Galactic Річарда Бренсона продала вже 650 квитків у космос за ціною близько $250 000 за штуку.

 

Але, насправді, космічний туризм з'явився більше десяти років тому. У 2008 Річард Герріот прожив у космосі 12 днів, що обійшлося йому у відчутні 30 мільйонів доларів.

Richard Garriott

 

Герріот є співзасновником Space Adventures, єдиної приватної космічної компанії, яка вже відправляє туристів в космос. Основним мотивом почати бізнес для нього стало власне бажання відправитися за межі планети.

Із космосу видно, як шалено люди впливають на Землю

Герріот був шостим космічним туристом. Він відправився на Міжнародну космічну станцію на російському державному космічному кораблі "Союз", тому що НАСА відхилило запит на перевезення приватних осіб.

 

За його словами, пережиті емоції змінили його життя. Зокрема, сильне враження на нього справив так званий "оглядовий ефект": коли можеш охопити всю планету одним поглядом, побачити хмари, що затуляють сушу, обриси материків та океанів — починаєш відчувати свою винятковість.

 

 

Пустелі зазвичай видно ясно та чітко, і можна побачити дивні форми рельєфу, помітні тільки з космосу. Якщо звернути увагу на ліси, то стають очевидними жахливі масштаби вирубки в Амазонії та Африці. На кожному вільному клаптику Землі люди вирощують зернові культури, що випивають насухо всю воду, і доводиться рухатись далі, висушуючи все більші території. З космосу видно дамби на безлічі річок, гірські дорогі, що розсікають перевали, лісові траси, по яких вивозять деревину, і ферми. Всюди на Землі людина залишила свій слід. З орбіти практично неможливо побачити незаймані місця.

 

Крім емоційної складової, "оглядовий ефект" впливає на людину і фізично. За словами Герріота, це немов фільм жахів, коли актор йде по коридору, і раптом камера починає нахилятися, при цьому збільшуючи все навколо, створюючи враження, що будинок руйнується. Через це повністю змінюється відчуття масштабу планети і з'являється нове унікальне сприйняття, яке залишається назавжди.

Ракета — це живий, дихаючий монстр

Прокинувшись удосвіта знаменного жовтневого дня, коли Герріот відправився в космос з Байконура, він надів безліч разів випробуваний скафандр, але тепер вже "по-справжньому".

 

Він підійшов до ракети, нехай і неживої, але з відчутною потужною енергію, готової до зльоту зі стартового майданчика. Через необхідність зберігати екстремально низьку температуру криогенного палива, ракету охолоджують, вона покрита інієм і стікає конденсатом. Вона скрипить, стогне, тріщить; гримлять клапани, що відкриваються і закриваються. Якщо доторкнутися до цього чудовиська, здається, що воно живе, воно дихає. На борт ракети космонавти піднімаються за допомогою крихітного ліфта. Герріот був першим, хто увійшов у пасажирську капсулу. Він сам включив модулі управління, комп'ютери та засоби життєзабезпечення, підготувавши капсулу до прибуття решти команди. Після до нього приєднуються бортінженер та командир, і проводиться остаточна передпускова настройка.

 

У Сполучених Штатах перед початком польоту проводиться зворотний відлік від десяти до одного, але в Росії так не роблять. Просто проглядається контрольний список і проводиться запуск. Ракета злітає практично без звуку і вібрації — це особливість рідкого палива. Ніякого реву двигунів спочатку не чутно, для розгону потрібен час, тому початок руху майже не відчувається.

 

Поступово приходить відчуття посилення гравітації: людину немов вдавлює в сидіння все глибше і глибше протягом декількох хвилин. Ракета розганяється до 28 тисяч км на годину і за вісім з половиною хвилин виходить в космос. Вважається, що космос починається приблизно в 100 кілометрах від земної поверхні.

Багатьом складно заснути у космосі

У космосі доведеться відмовитися від багатьох звичних зручностей. Наприклад, через відсутність гравітації спати доводиться прив'язаним до чогось нерухомого. На МКС є три спеціальних спальних місця, розміром з телефонну будку, де розміщуються шість космонавтів. Пасажиру просто видають спальний мішок і пропонують знайти собі місце для ночівлі. Герріот спав у так званому модулі Коламбус, створеному на замовлення європейського космічного агентства. Свого часу цей модуль розміром зі шкільний автобус був найсучаснішим і, отже, найтихішим місцем на станції. Старі ж відсіки МКС досить гучні. Приблизно половина людей в космосі засинає легко, а от іншим доводиться страждати. Герріот опинився у другій групі.

Щоб сходити до туалету, треба спочатку вивчити інструкцію

Наступне випробування — похід до туалету. Існують спеціальні інструкції, що розповідають про те, як сходити в туалет в космосі, але всі вони далекі від реальності. Більшість астронавтів намагаються згладити непривабливі подробиці перед тим, як розповісти про це громадськості.

 



Туалет на космічній станції розміром не відрізняється від спальних місць і по суті це — бочка з-під пива, прикручена до підлоги, що працює, як пилосос, який має спеціальні кріплення, які потрібно пристосувати до різних частин тіла.

 

Мочитись досить просто, для цього потрібно використовувати шланг "для видалення рідких відходів". А ось про утилізацію твердих відходів всі воліють сором'язливо мовчати. Суть в тому, що потрібно правильно розмістити пристрій розміром з банку "Кока-коли", і через недостатню гравітацію можна легко забруднитися. Знадобляться гумові рукавички та вологі серветки.

 

При підготовці до космічної подорожі використовуються всі реальні механізми, крім туалету, тому що імітувати це на Землі неможливо. Тому доводиться проходити своєрідний "обряд" посвячення вже безпосередньо на базі.

Один квиток в космос — 30 мільйонів доларів

Коли Герріот вирушав у подорож, тільки два апарати могли доставити астронавтів на МКС: російський "Союз" від Роскосмоса та американський космічний човник від НАСА. НАСА відхилило запит. Росія відповіла, що у них немає ресурсів для проведення необхідних досліджень, пов'язаних з подібними подорожами. Це було майже "так", тому 2000 року Герріот заплатив $300 000 за визначення вартості польоту. Роскосмос виставив ціну в 20 мільйонів доларів. І ці гроші у Герріота були — всього кілька років тому він продав свою першу ігрову компанію Origin Systems компанії Electronic Arts і мав у своєму розпорядженні набагато більшу суму, тому він зареєструвався, щоб стати першим космічним туристом. Однак потім він усвідомив, що грошей у нього не так багато: основний його капітал становили акції. А пізніше, в 2001 році, стався крах доткомів, серйона глобальна криза, і це знищило більшу частину його накопичень.

 

Герріот не впав у відчай — він заснував нову ігрову компанію і продав її, проте до того моменту ціна за політ піднялася до 30 мільйонів доларів, і це були майже всі його гроші.

 

 

На сьогоднішній день компанія Герріота Space Adventures організувала вісім рейсів на Міжнародну космічну станцію для семи туристів (співзасновник Microsoft Чарльз Сімоні двічі літав у космос). До цього приватними особами, які потрапили в космос, були лише японський тележурналіст Тойохіро Акіяма, який здійснив політ на радянську космічну станцію "Мир" в 1990 році в рамках угоди між Токійською радіомовною системою та Радянським Союзом, і "фахівці з корисного навантаження" від НАСА, які технічно не були астронавтами.

 

Компанія домовилася про можливість бронювання місця на російському "Союзі" і на МКС нарівні з іншими країнами. Щороку на станцію здійснюється від чотирьох до восьми польотів. Space Adventures можуть також незабаром організувати орбітальні польоти на ракеті "Боїнг".

 

via