Чому у твоєї бабусі так ніколи і не буде грошей без ринку землі

Як завдяки ринку землі твоя бабуся може отримувати за свою землю в 10 разів більше, ніж зараз, чому в країну прийде більше інвестицій, будуть нові робочі місця, а казна отримає більше податків? І чому турбота про українців від тих, хто проти продажу землі, насправді є одним з найбільших обманів в історії України?

Україна — країна дурних заборон. У нас ще нещодавно не можна було просто взяти і купити акції "Еплу" або "Фейсбуку", необхідно було отримувати дозвіл від Нацбанку. Жінкам досі не можна бути машиністками метро або шахтарками, тому що хтось в уряді вважає, що це робота не для них. Тобто водити автобуси або трамваї жінкам можна, а метро вже не можна. Але все ж таки більшість дурних заборон зачіпають невелику кількість українців — швидше за все, у тебе ніколи не виникало бажання купити акції "Еплу" або водити поїзд метро.

Але прямо зараз в Україні вирішується доля заборони, яка стосується 7 мільйонів людей. Це заборона продавати та купувати землі сільськогосподарського призначення. А 7 мільйонів людей — це власники земельних паїв — городів або полів у селах.

Від того, яке рішення приймуть депутати, залежить не лише право вільно розпоряджатися своїм майном, а ще й те, чи прийде в Україну більше інвестицій, чи отримає бюджет більше податків, чи з'явиться більше робочих місць.

Що це взагалі за сільгоспземля і чому про неї говорять уже кілька років поспіль?

Це земля, на якій ведуть сільське господарство: вирощують рослини, випасають тварин, вирощують корм для них. Ще є земля для будівництва будинків, організації заповідників, вирощування лісу… Але в цій статті ми будемо говорити тільки про сільськогосподарську землю, тому що саме її не можна продавати. А чому про неї говорять — розповімо нижче.

Але якщо землю заборонили продавати, значить, так треба. Була ж якась причина?

У цієї заборони немає логічної причини. Формально депутати, коли приймали відповідний закон у 2001 році, вказали, що реалізують положення статей 13 і 14 Конституції. У цих статтях написано, що земля — це власність народу, держава її особливо охороняє. Але чому тоді вона так особливо охороняє тільки сільськогосподарські землі, що продовжує заборону з 2001 року вже 7 разів? А, наприклад, ліс не охороняє — його безконтрольно вирубують і вивозять на експорт. 

вырубка леса в карпатах

Фото: Закарпатський кореспондент

У законі 2001 року депутати записали, що потрібно розробити окрему процедуру купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, але вже 2017 рік, а така процедура досі не затверджена, депутати тільки розглядатимуть відповідний закон, і ще невідомо, затвердять вони його чи ні. Чому чекали 16 років? Швидше за все, тому, що на цій темі легко спекулювати, легко залякати селян тим, що агрохолдинги та іноземці відберуть усю землю, зіпсують її, вивезуть український чорнозем до Європи, а нам залишать пустелю посеред Полтавщини. Політики — вони такі, у них завжди повинна бути в запасі безпрограшна тема, на якій можна показати, як вони піклуються про народ.

Але ж земля — це і правда надбання народу, як можна її продавати? 

Надбання народу — це красивий фантик, в який загорнута гірка цукерка афери. Ти ж знаєш, що політики, коли хочуть щось від тебе приховати, використовують якомога більше гучних фраз. За ними незрозуміло, що політик хотів сказати, але звучить начебто красиво і розумно. Земля не може бути надбанням усього українського народу. Щоб це зрозуміти, потрібно згадати, звідки у твоїй бабусі взялася земля.

В СРСР уся земля належала державі. Селяни працювали в колгоспах. За це вони отримували земельні ділянки. Якщо людина ставала в опозицію до радянської влади, землю могли забрати. У 1991 році СРСР розвалився, колгоспи зникли, і в 90-х роках селяни отримали можливість приватизувати ці ділянки. Після приватизації вони офіційно перейшли у власність селян, і вже ніхто не міг їх забрати за опозиційні погляди.

Тобто сільськогосподарська земля належить вже не державі, а твоїй бабусі. І вона має право вільно розпоряджатися своїм майном: вирощувати там огірки, побудувати будинок, відкрити бібліотеку або продати. Але як раз продати її не можна — депутати заборонили.

Уяви, що тобі заборонили розпоряджатися квартирою, в якій ти живеш десятки років. Припустимо, Рада прийняла закон, який забороняє її комусь продавати, а дозволяє лише здавати в оренду. Це означає, що якщо у тебе немає бізнесу, який приносить мільйони, то ти ніколи не зможеш купити нову квартиру, а будеш змушений жити все життя в одній і тій самій, в будинку, який побудований ще в СРСР і давно аварійний.

Або ти купив машину, яку раптом заборонять продавати, і через 20 років будеш їздити на старій бензиновій руїні, коли інші будуть їздити на новеньких електрокарах.

Саме так відбувається із землею, яка є у твоїх батьків, бабусь і дідусів у селі — ділянки, на яких вони ведуть сільське господарство, не можна продавати. Навіть якщо твоїй бабусі вже не потрібно виділене десятки років тому поле або город занадто великий для однієї людини.

А що можна робити з цією землею?

Можна здати в оренду, обміняти на іншу ділянку або передати тобі у спадок.

А мені вона навіщо? Я живу у місті та в селі буваю раз на рік

Тим більше — якщо тобі триста років снилося те село, але землю після бабусиної смерті все ще буде заборонено продавати, невже тобі не буде шкода, що гарна ділянка з чорноземом заростає бур'яном?

Але ж заборона стосується тільки полів, до чого тут моя бабуся? У неї немає поля, є лише город

Сільськогосподарські землі — це дуже широке поняття. Згідно класифікації, до цієї категорії входить і поле на околиці села, і городик біля хати, і місце для випасу тварин. Є навіть таке екзотичне цільове призначення — для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

А багато земель, які не можна продавати? 

71% усіх земель в Україні — сільськогосподарські.

65% з них — це паї, землі твоїх бабусі та дідуся, які вони приватизували в 90-ті роки.

Мабуть, в інших країнах теж є така заборона. Ми ж ідемо в ЄС, невже там по-іншому?

А зараз ти дуже сильно здивуєшся. Знаєш, що спільного в України, Північної Кореї, Венесуели, Таджикистану, Куби та Конго? Тільки в цих країнах заборонено продавати землю. Відмінна компанія для України — тоталітарна КНДР та жебрак Таджикистан. 

где нет рынка земли

У країнах ЄС таких заборон немає, в тому числі у постсоціалістичних Литві, Латвії чи Польщі. 

Не розумію, чому всі так різко заговорили про те, що заборону треба зняти, ніби це принесе щось добре

А це дійсно принесе щось добре: збільшить вартість оренди, принесе інвестиції, нові робочі місця, поповнить бюджет.

Давай по порядку. Як відсутність заборони продавати землю впливає на вартість оренди? Адже здавати в оренду не заборонено

Оскільки землю твоєї бабусі не можна продавати, то і здати її в оренду за ринковою ціною вона не може — немає ринку. Адекватна ціна, в тому числі ціна оренди, може сформуватися тільки тоді, коли є відкритий ринок.

Тому перше, чого позбавляють нас прихильники заборони — ринкового доходу від землі, яка вже здається в оренду. Якщо поле твоєї бабусі орендує агрохолдинг, то при наявності ринку землі бабуся і далі могла б здавати його в оренду, але отримувати більше грошей, аніж зараз.

Ти напевно чув приказку про те, що в Україні хоч палицю в землю ткни, і вона почне плодоносити. І це правда — природа дала Україні третину світових запасів чорнозему — найбільш родючого грунту. Але ці унікальні чорноземи зараз здаються в оренду в 6 разів дешевше, ніж земля в Німеччині, та в 19 разів дешевше, ніж у Данії.

І як виросте вартість оренди, якщо заборону знімуть? 

У 10 разів до 2024 року. Дивись: зараз твоя бабуся отримує 37 доларів на рік за гектар. Середній пай в Україні дорівнює 4 гектарам, тобто оренда 4 га коштує 148 доларів. Це 3,8 тисячі гривень на рік або 320 гривень на місяць.

Якщо знімуть заборону на продаж землі, то вже у 2018 році вона може отримувати 112 доларів за гектар замість 37, а у 2024 — 346 доларів. Це 1384 долари на рік за середній пай у 4 га — або 36 тисяч гривень. Разом виходить, що вже через кілька років твоя бабуся може на місяць отримувати 3 тисячі гривень замість нинішніх 320 гривень.


Українські політики вже 26 років шукають відповідь на питання, як зробити селян багатими. Відповідь проста: дозволити селянам заробляти на своєму майні не нещасні 320 гривень, а 3000 гривень — це істотна надбавка для села.

На графіках у цій статті є два стовпчики для кожного року, вони відповідають двом варіантам ринку: 1) іноземцям заборонено купувати землю, одному власнику можна купувати не більше 500 гектарів; 2) іноземцям можна купувати землю, одному власнику можна купувати не більше 500 гектарів.

А чому Україна втрачає інвестицій?

Агробізнес в Україні розвинений добре, але міг би розвиватися ще краще. Тому що поки агрокомпанії орендують землю, вони не можуть бути впевнені в тому, що після закінчення терміну орендодавець погодиться продовжити договір. А раптом твоя бабуся не захоче? У агрокомпаній немає впевненості в майбутньому. А коли вони володіють землею, то розуміють, що її вже ніхто не забере. І будуть активніше інвестувати у своє майно. Крім того, зростуть інвестиції з-за кордону. За даними FAO і ЄБРР, необхідний обсяг щорічних інвестицій в АПК становить 4,2-5,2 мільярда доларів. Очікувані інвестиції після відкриття ринку цілком перекривають цю потребу. 


Тому друге, чого позбавляють нас прихильники заборони — вкладень в агрокомпанії, що допоможуть їм стати ще кращими, а економіці — сильнішою.

А звідки візьмуться робочі місця? Ми ж говоримо просто про скасування заборони на продаж

Якщо будуть інвестиції, будуть і робочі місця. Не зважаючи на те, що в майбутньому все більше задач будуть виконувати роботи, буде рости попит на робочу силу для глибокої переробки продукції.

Третє, чого позбавляють нас прихильники заборони — висококваліфікованих фахівців, які будуть перетворювати дешеву сировину на дорогі готові продукти. 

А чому виростуть доходи бюджету?

Логічний ланцюжок простий: компанії, які отримали інвестиції, будуть виробляти більше продукції, вона стане більш складною, а значить, і дорогою. Ці компанії будуть отримувати більше прибутку, тобто платити більше податків. Зростання зайнятості теж збільшить суму, яку відрахували працівники в бюджет. Якщо ринок запрацює вже з 2018 року, то за шість років, з 2018 по 2024, бюджет отримає додатково 1,2 мільярда доларів, якщо іноземцям заборонять купувати землю, і майже 2 мільярди, якщо дозволять.

Четверте, чого позбавляють нас прихильники заборони — доходів бюджету, які потім можна витратити на інвестиції в нові заводи, дороги, освіту, медицину.

Чому виросте продуктивність праці?

У України — відмінні чорноземи, але врожайність така собі. Ми завойовуємо світові ринки завдяки великій кількості продукції, величезній площі країни та хорошій землі, а не завдяки технологіям. А уяви, скільки всього можна було б виростити та продати, якби врожайність була вищою. Саме це зможе забезпечити продаж землі, тому що інвестор приносить із собою не лише гроші, а й технології.

Четверте, чого позбавляють нас прихильники заборони — технологій, що поліпшать агробізнес.

Зростання доходів і податків — це добре, але ж всю землю скуплять іноземці. Це не варте того!

Хто сказав, що вони скуплять всю землю? 

Про це говорять всі політики!

Так, ми бачили їхні заяви: Тимошенко, Опоблок, Ляшко... Тебе не бентежить, що про це говорять головні популісти країни? Ти ж пам'ятаєш, що ми писали вище — тему ринку землі вони використовують для того, щоб заробити собі популярність. Реальність буде іншою.

Дивись ще раз графік, який ми публікували вище: у країні 42,7 мільйона гектарів сільськогосподарської землі.

Нижче графік, який показує прогноз того, скільки землі буде куплено після скасування мораторію. Зверни увагу на масштаб цифр: земельний банк у нас обчислюється десятками мільйонів гектарів, а у прогнозі — щорічно максимум кілька мільйонів гектарів. Якось це не схоже на тотальну скупку землі українськими олігархами та жадібними іноземцями.

До того ж, сама Тимошенко, яка зараз проти продажу землі та каже, що все скуплять іноземці, у 2008 році подала законопроєкт про продаж землі. Вона пропонувала, щоб іноземці могли вільно купувати землю, в її законопроєкті не було лімітів для продажу одному покупцю, вона навіть пропонувала дозволити купувати землю іншим державам. Уяви, якби Росія після прийняття тимошенківського закону купила 60% території Криму (60% — частка сільгоспземель від загальної площі АРК).

А в нинішньому проєкті закону передбачені обмеження: заборона для покупки землі іноземцями та іноземними компаніями, заборона для компанії володіти більш ніж третиною земель на території однієї громади, заборона фізособам володіти більш ніж 500 га землі.

Стоп, раніше Тимошенко хотіла дозволити іноземцям купувати землю в необмежених кількостях, а тепер проти того, щоб вони її купували? 

Так. А що тебе дивує? В Україні політична позиція залежить від того, на якій посаді ти знаходишся і що вигідно говорити на даний момент. Уже в 2017 році Тимошенко заперечувала, що подавала такий законопроєкт. Але сайт парламенту все пам'ятає.

Гаразд, повернемося до вашого графіку про обсяг продажу землі в майбутньому. На графіку можна намалювати все що завгодно

Ці сценарії засновані на досвіді Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини (вони заборонили продаж землі іноземцям), Естонії, Болгарії, Литви, Румунії (вони дозволили продавати землю іноземцям).

Добре, якщо тебе не переконують розрахунки аналітиків, давай використовувати голу логіку. Площа українських чорноземів дорівнює площі Британії. У якої компанії, навіть іноземної, вистачить грошей, щоб скупити всю Британію?

Також тобі потрібно знати, що зараз топ-100 найбільших агрокомпаній України обробляють 6,5 мільйона га землі — а всього в Україні 42,7 млн га сільгоспземлі.

Давай також згадаємо досвід інших країн, які вже провели таку реформу. В Естонії 60% землі досі знаходиться в оренді, а іноземцям продано 4,5%. За розрахунками аналітиків, в Україні у продаж потрапить від 2 до 10% землі, а ніяк не десятки мільйонів гектарів.

У нас одних тільки чорноземів як площа Британії??? WTF? 

Так, і такий чудовий ресурс недооцінений, їм не можна нормально користуватися.

Давай уточнимо — зараз сільськогосподарська земля не продається взагалі? У моєї бабусі немає ніякої можливості продати свій городик, якщо вона хоче?

Насправді ринок землі в Україні фактично існує, незважаючи на законодавчу заборону, але він калічний. Це навіть не сірий, а чорний ринок. Ціна землі на чорному ринку — 700-1500 доларів за гектар. А там, де є чорний ринок, є обман, мафія та чорний нал.

Тобто землею маніпулюють злочинці?

Так, є схеми, які дозволяють "продати" ділянку, наприклад, створити фіктивний борг і відсудити у "боржника" землю, передати пай за договором довічного утримання, змінити цільове призначення ділянки, а потім її продати... Природно, доведеться заплатити хабара, тому що це способи обходу законодавчої заборони. В інтернеті багато оголошень про продаж землі сільгосппризначення. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, тіньовий ринок сільгоспземель у 2017 році становитиме 10 мільярдів гривень.

А скільки коштує земля під час продажу в країнах, де її можна продавати?

А є прогноз того, скільки земля буде коштувати в Україні, якщо її таки дозволять продавати? 

Є. Якщо у 2018 році твоя бабуся змогла б продати гектар за 1202 долара, то в 2024 — за 2185 доларів. Якщо подивитися на досвід ЄС, в тому числі постсоціалістичних країн, які теж дозволяли продаж землі, то середньорічні темпи зростання вартості в країнах, які обмежили доступ для іноземців, дорівнював 32,5% на рік, а в країнах, що не обмежили — 208%. 

Виходить, що мене обдурили, переконавши в тому, що землю не можна продавати?

Так, це обман довжиною в десятиліття. На тему земельної реформи українців ловлять вже 25 років — саме стільки вона триває і все ніяк не закінчиться. До цього лідером була Бразилія — там реформа тривала 23 роки, тепер Україна посіла перше місце. Заборона на продаж землі діє з 2001 року, хоча до 2001 фактично продавати було неможливо — тривало розпаювання земель — поділ їх між селянами. В результаті такої тривалої невизначеності 7 мільйонів людей не можуть розпоряджатися своєю ділянкою, півтора мільйона з них старше 70 років. Це люди, які могли б отримати більше грошей за оренду. Невже твоїй бабусі будуть зайвими кілька тисяч гривень на місяць? Скільки пенсія у бабусі? Орієнтовно 1300 гривень, навряд чи більше. З урахуванням доходу від оренди вона отримує 1600 гривень на місяць. А через кілька років може отримувати щонайменше 4300 гривень: 3000 за середню ділянку в 4 гектари і 1300 — пенсія (якою буде пенсія через кілька років, ми не знаємо, тому порахували нинішній розмір, хоча вона точно буде рости). Запитай, скільки вона витрачає на ліки і чи хотіла б вона отримати таку надбавку. Або продати надлишок землі та отримати багато грошей відразу — і відкласти тобі на навчання.

За роки без ринку земельної реформи померло 1 мільйон людей, які не залишили спадкоємців або спадкоємці не оформили власність на себе, тому що процедура дорога. Тобто 1 мільйон ділянок перейшли на баланс сільрад, які використовують їх на свій розсуд (хоча належать вони спадкоємцям, але ті їх не використовують). 

То що, скоро землю можна буде продавати? 

Не факт. Законопроєкт про обіг землі сільгосппризначення, який дозволить її продавати, лежить у Раді з 2016 року. І ще недавно здавалося, що максимум через пару років ринок запрацює — не дивлячись на протести опозиції, його приймуть, тому що на цьому наполягав МВФ, а реформи в Україні робляться в основному завдяки тиску фонду. Але днями стало відомо, що фонд на цьому більше не наполягає. Цілком можливо, що базіки, які морочили українцям голову 26 років, забалакають закон і благополучно його поховають, як до цього поховали приватизацію держкомпаній. 

І що робити? 

Необхідно зробити всього три кроки. По-перше, потрібно розуміти, для чого необхідний ринок землі. З цим, сподіваємось, вже розібралися, і тут тобі все зрозуміло: для того, щоб виросла вартість землі, щоб твоя бабуся отримувала за неї більше грошей, щоб агробізнес отримав більше інвестицій, агрокомпанії створили більше робочих місць, держава отримала більше податків.

По-друге, потрібно перестати слухати політиків, які стільки років брехали про ринок землі. І пам'ятати, що вони також брешуть про приватизацію, тарифи, банки... Розуміємо, що часто складно розпізнати брехню, тому що ти не можеш розбиратися в усьому. Зрозуміти, хто бреше, допоможуть проєкти VOXCHECK і Factcheck, які перевіряють політиків на правдивість.

По-третє, потрібно голосувати за тих, хто тобі ще не збрехав. Це просто: береш список партій та політиків, виключаєш з них ошуканців і вивчаєш програми інших. 

Дякую, тепер дійсно стало зрозуміло

Дякуємо за увагу.

Якщо в тебе виникло бажання глибше дізнатись, як почуває себе агробізнес в Україні, тисни на банер та безкоштовно заванатажуй сьоме видання інфографічного довідника "Агробізнес України". Проста і зрозуміла інфографіка відповідає на всі складні питання, які у тебе є про сільське господарство і агробізнес. 

баннер агробизнес

Автори довідника — контент-маркетингова агенція Top Lead та головний сайт про агробізнес Latifundist.com за підтримки партнерів: банку Credit Agricole Bank та аудиторської компанії Baker Tilly Ukraine.


Медіапартнери: AgroPolit.comElevatorist.comKurkul.com та BusinessViews.